МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Данила Галицького
Кафедра терапевтичної стоматології
Зав.каф.: доц. Зубачик В.М.
Викладачі: доц. Гриник Б., Гриновець В.
Подивіться на “Свойства” цього документу........!!!!
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Хворий: Бурецький Олег Семенович
Діагноз: Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота.
Виконав:
студент V курсу
стоматолог. ф-ту
5-ої групи
Васильців М.
ЛЬВІВ - 2000
І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
П.І.П.................................... Бурецький Олег Семенович
Дата народження............3 серпня 1932р.
Стать ...............................чоловіча
Освіта ..............................вища
Національність .............. українець
Місце проживання..........м.Львів,вул.Ряшівська 32/14
Дата звернення................11 березня 2001р.
ІІ. СКАРГИ ХВОРОГО
Хворий скаржиться на пекучий біль, постійного характеру в ділянці слизової оболонки поверхні язика, щік, а також у кутках роту. Біль посилюється при пережовуванні їжі. Неприємний запах з роту при розмові та жовтувато-білий наліт на язиці. Інколи випадає смакова чутливість.
ІІІ. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
Розвиток симптомів даного захворювання пов’язує з виготовленням у травні минулого року повних знімних пластинкових протезів на верхню та нижню щелепи. В наслідок багаторазової корекції пластинкових протезів та незадовільної гігієни ротової порожнини з’явились такі симптоми, як : почервоніння та незначний набряк слизової оболонки, пекучий біль незначної інтенсивності, поколювання. З деяким часом утворився білуватий наліт на язиці та неприємний запах з рота . Зі слів хворого – він вживає антибіотики пеніцилінового ряду для лікування хронічної бронхопневмонії.
IV. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ
Народився 3 серпня 1932р. у Львові в сім’ї робітників, був першою дитиною. Виховувався батьками. У сім років пішов до школи , у фізичному і психічному відношенні від однолітків не відставав, вчився посередньо але без труднощів. Закінчив 10 класів та поступив на навчання у Львівський політехнічний інститут де здобув спеціальність архітектора. По закінченню інститута працював за спеціальністю.
Одружений, має двох дорослих дітей, які живуть окремо. Соціально-побутові умови життя задовільні, екологічний регіон проживання без виявлених екологічних забруднень. Алкоголем не зловживає, курить по одній пачці цигарок у день.
У дитячому віці корем та ендемічним паротитом. З 1994 року хворіє виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки , а з 1999 р. -
бронхопневмонією. На наявність туберкульозу, вірусного гепатиту, СНІДу та венеричних захворювань – хворий заперечує.
Спадковий анамнез не обтяжений , алергічні реакції на лікарські препарати та харчові продукти не виявлено.
V. STATUS PRAESENS
Загальний стан хворого задовільний, свідомість ясна, займає активне стояче положення. Будова тіла - нормостенічного типу, дефектів розвитку не спостерігається. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста, еластична, зі збереженим тургором та без видимих патологічних змін.
Обличчя симетричне , пропорційне; носогубні складки згладжені; спостерігається носове дихання. Пальпуються регіональні підщелепові лімфатичні вузли з обох боків , еластичної консистенції; не болючі при пальпації. Обсяг рухів у СНЩСах суглобах в повному об’ємі, суглоби не деформовані, не болючі. Тонус і сила жувальних та мімічних м’язів збережені. Голова округлої форми , пропорційних розмірів по відношенню до інших частин тіла.
VІ. STATUS LOCALIS
1. Огляд та пальпація щелепо-лицевої ділянки:
Лице симетричне, пропорційне. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста, еластична, зі збереженим тургором ; у кутках рота спостерігається глибокі тріщини-заїди вкриті білуватим нальотом із щільними краями не болючі. Шкіра в цих місцях є гіперемійована з проявами мацерації. Носогубна скадка згладжена, а підборідкова – надто виражена; кути рота опущені, червона облямівка губ в нормі. Точки виходу трійчастого нерву при пальпації не болючі. Пальпація привушних залоз та регіональних лімфатичних вузлів(підщелепових, підборідкових, позадущелепових та надщелепових) – неболюча. Рухи у СНЩСах суглобах збережені в повному об’ємі, суглоби не деформовані та не болючі.
2. Внутрішньо-ротове обстеження:
Слизова оболонка губ в нормі, лише у кутках рота спостерігається тріщини-заїди вкриті білуватим нальотом, не болючі . При широкому відкриванні роту вони починають кровоточити. Слизова оболонка присінку, альвеолярних паростків та твердого піднебіння гіпереймована, стоншена, суха та дещо набрякла, має матовий відтінок. На поверхні слизової оболонки щік і язика є наявний білуватий наліт, при забиранні якого шпателем, утворюється ерозивна ; наявний симптом “кровавої роси”. Язик гладкий, червоного кольору, вкритий білуватим нальотом. Сосочки на поверхні язика зменшені та атрофовані. Слина виділяється у малій кількості, є вя’зкою та має тягучий характар.
Зубна формула(ВООЗ):
| 0 0 0 0 0 0 0 0 | 0 0 0 0 0 0 0 0 |
| 18 17 16 15 14 13 12 11 | 21 22 23 24 25 26 27 28 |
| 48 47 46 45 44 43 42 41 | 31 32 33 34 35 36 37 38 |
| 0 0 0 0 0 0 0 0 | 0 0 0 0 0 0 0 0 |
VIІ. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ
Кандидоз слизової оболонки порожнини рота .
VIII. ДАНІ ДОДАТКОВИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ
1. Загальний аналіз крові: збільшена кількість лейкоцитів до 10*109г/л та лімфоцитів до 13%/г.
2. Цитологічне дослідження мазків нальоту: злущені клітини епітелію, лейкоцити в невеликій кількості, асоціації грамм-позитивної та грамм-негативної мікрофлори, велика кількість ниток псевдоміцелію та незначна кількість клітин грибі(друза).
3.Шкірно-алергічна проба з актинолізатом: негативна.
а) Лейкоплакія: наявність бляшки – перламутрово-білий чи крейдоподібний елемент, що часто підноситься над рівнем слизової оболонки і має чіткі, зазублені межі з цупковатою при пальпації поверхнею. При порушені цілостності епітелію на місті бляшки – утворюються кірочки; сама бляшка може бути шорсткуватою. Інформативним є люмінесцентне дослідження, при якому виявляють різні форми лейкоплакії.
б) Сифіліс: харектерне утворення твердого шанкру або первинної сифіломи в першому періоді. Це обмежене почервоніння, в центрі якого є ущільнення за рахунок інфільтрату. В центральній частині інфільтрату розвивається некроз і утворюється ерозія яскраво-червоного кольору. Вона безболісна, з хрящеподібним при пальпації інфільтратом. Дно її сірувато-біле, з “сальним” нальотом. Виявлення білої трепонеми у первинній сифіломі + результат р-ції іммобілізації білих трепонем(РБІТ). Вторинні сифіліди: висип не порушує цілісності СОПР та не супроводжується суб’єктивними відчуттями; при появі висипу – позитивні серологічні реакції(RW, осадові, РБІТ); додаткове супроводження розеольними, папульозними і пустульозними висипами на шкірі.
в) Червоний плескатий лишай: на СОПР наявність міліарних папул у вигляді ліній, смуг, сітки які можуть з’єднуватись кератинізованими містками. Їх зроговіння надає їм білясто-молочного кольору і зберігається синюватий полиск. Характерні локалізації папул: ретромолярний простір та дорсо-латеральна поверхня язика. При стоматоскопії – чергування окремих підвищених зроговілих папул зрозростанням у вигляді сосочків. При цитологічному досліджені – велика кількість зроговілих та молодих епітеліальних клітин з явищами дискаріозу. Місцями різко виражений гіперкератоз і акантоз.
г) Десквамативний глосит: ділянки десквамації епітелію мають вигляд гнізд червонуватого кольору, різних форм(кільця,напівкільця) і величини.Грибоподібні сосочки стовщені і збільшені. Навколо осередку ураження виявляється незначний кератоз , що постійно зумовлює утворення вузької білястої смужки. При гістодослідженні – стоншення епітелію в осередках десквамації, паракератоз і помірний гіперкератоз в зонах навколо ділянок стоншення.
Х. ОСТАТОЧНИЙ ДІАГНОЗ
Хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота.
ХI. ПЛАН ЛІКУВАННЯ
- припинення приймання антибіотиків, а за неможливості цього – змінити спосіб їх введення з обов’язковим призначенням протимікозних препаратів (ністатин, амфоглюкамін, леворин і ін.);
- одночасне лікування супутніх захворювань (виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, дизбактеріоз);
- виготовити нові пластинкові протези з безколірної пластмаси;
- дотримання дієти хворим з виключенням або обмеженням вугливодів;
- призначення загальнозміцнювальних засобів: вітамінів(особливо групи В), нікотинової кислоти, адаптогенів, біостимуляторів;
- корекція складу кишкової мікрофлори – введення еубіотиків (колібактерин, лактобактерин, біфідобактерин, біфікол та ін.);
- гіпосенсибілізуюча терапія;
- застосування імуномодуляторів;
11 березня 2001р.
- 4-5 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 200мл.;
- аплікаційне знеболення 10% р-ном лідокаїну в місцях накопичення нальоту та інструментальне зняття нальоту;
- аплікація ерозивних поверхней мазю Амфотерицина В , а також змащування куточків роту (курс 10-14 сеансів);
- Ністатину по 1 табл. за щоку 3-4 рази на день (курс 7-10 діб);
- високоякісний гігієнічний догляд за ротовою порожниною;
15 березня 2001р.
- скарги відсутні;
- 2-3 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;