Не існує єдиного правильного способу утворення відділів. Правильним шляхом буде то, який найбільше підходить до конкретного підприємства. Є підприємства, що використовують декілька організаційних принципів. Наприклад, магазин роздрібної торгівлі може організувати торгові площі за продуктовим або споживацьким принципом, а конторську діяльність – за функціями (купівля, продаж, склад, транспортування, технічне обслуговування).
На початку діяльності можна уособлювати всі відділи. Але якщо єсть хоча б один працівник, вже стає необхідним своєрідний поділ на відділи. Закріплення ділянок роботи за відділами також допоможе з”ясувати наявні проблеми та планування розширення. Діаграма, що показує взаємини між людьми, їх функціями та мірою відповідальності у процесі прийняття рішень, називається організаційною системою.
3.Мотивація, контроль
Робота з персоналом.
Після того як визначилися які необхідно виконати завдання потрібно найняти людей, котрі б їх виконували. Робота з персоналом складається з конкурсу на заміщення вакансій. Співбесід, тестування, спостерігання, прийому на роботу, навчання та підтримання навичок працівників на певному рівні.
Функція конкурсу полягає у створенні групи кандидатів. Чим успішніше ви проводите конкурс, тим більший у вас вибір і вищі шанси найняти найпрацездатніших працівників.
Після того як подали заяви на прийняття на роботу,потрібно ознайомитися з їх документами,щоб відібрати кандидатів на співбесіду.
Лідерство та мотивація.
Лідерство – це здатність змусити інших йти за вами. Цього можна досягнути з допомогою страху або постійних підштовхувань, але кращі ділові лідери – це ті, котрі виказують повагу до людей та виховують у них впевненість у тому, що вони можуть досягти особистих цілей, працюючи в даній компанії. Ефективне управління передбачає вивчення завдань, які висувають перед собою працівники, та надання підтримки у їх досягненні.
Існує багато видів і стилів лідерства: диктатура, демократичне лідерство, лідерство шляхом надання прикладу та “лігідне” лідерство. Не існує єдиного правильного стилю у лідерстві, адже лідери повинні пристосовувати свій стиль до обставин, що склалися. Лідерство і мотивація некваліфікованих працівників до виконання небезпечного завдання можуть зумовити необхідність суворих правил, високої дисциплвни і сильного авторитету. Лідерство у групі творчих людей, які виконують творчу або дослідницьку роботу, може вимагати свободи у поєднанні з заохоченням та відвертістю.
Здійснення контролю.
Після того як закінчили розробку планів, без контролю за виконанням плани можуть “збитися з дороги”, обрати непередбачені маршрути.
Контроль має три основні аспекти:
- Встановлення стандартів результативності.
- Порівняння дійсних результатів зі стандартами.
- Прийняння коректив.
Стандарти результативності включають не тільки продуктивність, але й якість. Для здійснення контролю існує багато способів. Можна розпочати з настінних графіків, розкладів, інструкцій і стандартів кількості та розмірів. Можна рахувати. Зважувати та вимірювати результати роботи,що була виконана машинами або людьми. Для великих операцій. Що весь час повторюються, можна використовувати статистичні методи якісного контролю.
Після того. Як дізналися, що саме функціонує незадовільно та що можна покращити. Можете відрегулювати машини. Заохотити працівників і підвищити їх кваліфікацію, найняти додаткових робітників. Зробити будь-що, що видається доцільним. У цьому важливу роль відіграватиме як подальше планування, так і проникливе лідерство.
Справа буде процвітати якщо менеджер візьме відповідальність за певні ділянки управління, а саме за планування, організацію, роботу з персоналом, лідерство та здійснення контролю.
4.Управління
Методиуправління. Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб отримати потрібний результат, можливо лише шляхом впливу на неї управляючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які і забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти дістали назви методів управління.
Методи управління —це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення цілей підприємства.
Управління господарською організацією спрямоване на людей, на коло їх інтересів. Тому основою класифікації, методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої діяльності. За своїм змістом мотиви виробничої діяльності людини можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. У відповідності з цим розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління.
Економічні методи управління реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації. Перший — це управління, орієнтоване на використання створеного на державному рівні економічного сегменту загального зовнішнього середовища. Зміст цього аспекту зокрема складає:
— формування системи оподаткування;
— визначення амортизаційної політики;
— формування митної політики;
— визначення мінімального рівня заробітної плати тощо. Другий аспект пов'язаний з управлінням, орієнтованим на використання різноманітних економічних категорій, таких як фінансування, кредитування, ціноутворення, економічні санкції і таке інше.
Соціольно-психологічні методи реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня призвели до суттєвих змін у системі цінностних орієнтацій та структурі мотивації виробничої діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Все більшого значення набувають такі фактори,, як: змістовність та творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, соціальне визнання власної праці тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки людини є необхідною умовою ефективного управління. Реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, вирішення конфліктних ситуацій, гуманізації та демократизації праці.
Організаційні методи управління реалізують мотиви примусового характеру. Їх існування обумовлене зацікавленістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів та прийомів впливу на людей, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Всі організаційні методи управління поділяються на регламентуючі та розпорядчі.
Зміст регламентуючих методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень та відповідальності членам організації, визначенні орієнтирів діяльності,підлеглих, наданні методичної, інструктивної та іншої допомоги виконавцям.
Розпорядчі методи управління охоплюють поточну оперативну організаційну роботу, тобто визначення і розподіл конкретних завдань виконавцям, контроль за їх виконанням, проведення нарад тощо.
Управління підприємством здійснюється всією системою методів управління. Організаційні методи створюють передумови використання економічних методів. Соціально-психологічні методи доповнюють організаційні та економічні і утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління господарською організацією.
1. Річард Р.Галамер “ Власне мале підприємство – це просто”. Львів. 1995р.
2.