В своїй роботі знайомлю дітей і з народною символікою і проводжу бесіди та теми: „Хліб, як символ народного добра”, гру-вікторину „Народна мудрість про хліб”, де учні показують знання загадок, прислів’їв, та приказок про хліб, свято для молодших школярів „Хліб – усьому голова”.
За час роботи в школі я провела ряд заходів, присвячених нашим оберегам: „Український рушник”, „Калина – символ України”, „Без верби і калини нема України” та інші. Нещодавно було проведено урок державності „Їх тут триста, як скло, товариства лягло”, присвячений битві під Крутами, „Герої Берестечка”. Ці заходи виховують глибокі патріотичні почуття, відданість своїй Вітчизні.
Святкування річниці незалежності України є традиційним, до якого залучені не тільки учні школи, але й молодь та жителі села.
З розповідей організатора учні дізнаються про Українську Повстанську Армію. Проводяться конкурси стрілецької пісні та строю „Ой, у лісі на полянці”. Могила воїнам УПА завжди доглянута школярами, у великі національні свята до підніжжя покладаються квіти. Не забувають діти дорогу і до пам’ятника героям – визволителям у ІІ світовій війні. Вже стало доброю традицією щороку 9 Травня збирати біля пам’ятника три покоління людей: дітей, батьків і дідусів, щоб відзначити День пам’яті померлих, спогадах про їхні добрі справи, героїчні вчинки, діти проймаються повагою, любовю, вдячністю до своїх предків. День пам’яті померлих і загиблих воїнів викликає в учнів готовність продовжувати справи і заповіти батьків і дідів.
Основними ланками виховної роботи є родинне, естетичне та духовно-моральне виховання, як я планую відповідно до народного календаря. У процесі дотримання звичаїв і обрядів народного календаря учнями засвоюється культура дідів і прадідів, тобто справжня українська національна культура. Народна культура, зібрана в календарних традиціях, звичаях і обрядах, - це те життєдайне коріння, яке живить духовність, зокрема моральність, естетику кожного учня.
Розпочинають навчальний рік свята осіннього циклу. Першим, традиційним святом нашої школи, як і всіх інших, є День Знань, Свято першого дзвоника. Це свято відкриває двері в Країну знань, до нових звершень, др. нового натхнення. В цей день на шкільному подвір’ї гомонить дітвора і чекає з трепетом на передзвін шкільного дзвоника, створює настрій як вчителям, так і школярам.
Дуже цікаво і весело проводить Тетяна Іванівна одне з найосновніших свят – День вчителя під назвою „Спасибі Вам, що ви на світі є, що сієте добро, як щедрий колос”. Організатор допомагає дітям виразити теплі і щирі слова їхнім наставникам.
Одним з видів роботи є святкування Покрови Матері Божої, яке співпадає із святкуванням УПА. Українська Повстанська Армія, яка боролася проти гітлерівської і більшовицької окупації, обрала свято Покрови за День Зброї, день вшанування борців за визволення. Тому я сплановую святкування свята Покрови не лише як релігійне, а як загальнонаціональне свято, вона збагачує учнів духовно і патріотично.
Зимовий цикл свят розпочинається Андріївськими вечорницями. З метою відродження традицій рідного краю педагог-організатор провела цей захід, до якого залучила учнів 7-9 класів, їхніх батьків та бабусь і дідусів. Учні вдало відродили укр. обряд ворожінь та гадань, майстерно відтворили побут української домівки.
На високому рівні проводяться свята Миколая, якого з нетерпінням чекає уся дітвора. Це свято – велика радість для дітей, яким вночі під подушку кладуть подарунки від Святого Миколая. В очікуванні свята діти вчаться бути старанними, сумлінними, поважати старших.
Для реалізації цієї мети проводилися ще такі заходи: „Рости, косо, до пояса, я буду чесати”, „Вийся, віночку, гладенько”, „Веретеном нитка в’ється”. Одним з останніх заходів була театралізація українського весілля, де було повністю відтворено весільний обряд нашої місцевості. Учні самі збирали матеріал про українське весілля.
Багатим на виховні можливості є Святвечір, який символізує мир, щастя, добробут і спокій у родинному житті. Я організувала новорічно-різдвяне свято з використанням театралізованих сценок та ігрових елементів. Різдвяні звичаї і обряди виховують у дітей культуру почуттів і поведінки, повагу до старших, любов до історії рідного краю.
Відсвяткувавши свята зимового циклу, учні готуються до приходу весни. З цією метою проводиться свято Стрітення, яке відзначається красивими життєстверджуючими звичаями, які мають великий виховний вплив на молодь. Учні вивчають веснянки та гаївки, водять хороводи. Учні самі записують від старших людей пісні-веснянки, гаївки.
Складовою частиною народного календаря є родинний календар, який включає важливі дати, віхи життя та сім'ї, і кожного її члена. Я стараюся не забувати, що саме родинному вихованню народна мудрість надає пріоритетне значення. Одним з найважливіших її завдань є прищеплювати любов до свого родоводу, народу, усього національного.
Я намагаюся приділяти родинному вихованню велику увагу, бо із знання свого родоводу починається кожна людина. А коріння її закладене ва батьківській домівці, в материнській пісні. Тому в школі проводять не раз, і не два родинні свята: „Пам'ять родоводу, „Моя бабуся добра й мила”, „Тато, мама і я – дружня сім’я”, „Історія роду – історія Батьківщини”, „Свято Матері”.
Я брала участь у проведенні обласного семінару директорів. Провела великий масовий захід з участю батьків „Родина, родина – це донечка з сином”.
Світоглядне й розумове виховання охоплює досконале засвоєння дітьми материнської мови як головного засобу спілкування, розвитку мислення та сприйняття культури рідного й інших народів. Важливо навчати культури розумової праці, бути кмітливим, дотепним, гнучкими й гострими розумом, уміти помічати нове, відкривати невідоме.
Для реалізації даного завдання я використовую цікаві форми роботи: конкурси та розважально – пізнавальні ігри, такі як КВК, „Брейн-ринги”, „Що? Де? Коли?”, „Зоряний час”, „Щасливий випадок”, „Відгадай мелодію”, „Кохання з першого погляду” та інші. на таких заходах в учнів розвивається логічне мислення, пізнання нового та цікавого.
Я провела зустрічі з талановитими і цікавими людьми нашого краю – поетами Василем Рябим, Ярославом Руданцем, Тетяною Іванович, Ольгою Бабій. В школу часто запрошується на зустріч молода поетеса нашого села Світлана Дикунська, яка видала збірку віршів, ще будучи ученицею нашої школи.
В 1996 році в нашій школі була створена учнівська організація „РІД”. На урочистій лінійці відбулася посвята в „РІД” учнів 2-9 класів. Створенню РОДу передувало ознайомлення педагога-організатора учнів школи з учнівською організацією „РІД” Гвіздецької ЗОШ І-ІІІ ст., учнівську організацію в 1994 році. Тетяна Іванівна разом з педколективом і учнями школи розробили Статут і програму учнівської організації в своїй школі. Основне завдання „РОДу” – виховання в учнів любові до свого народу, Вітчизни, мови, родини, вивчення та впровадження українських звичаїв та традицій, духовне, фізичне та культурне виховання учнів. Кожен клас – це родина, яка має емблему, назву, пісню. Родина ділиться на гурти із назвами, що відповідають їх основній роботі. Учні добровільно обрали в своїх родинах голови родин, літописів і скарбників. Два рази в рік проводиться Вишкіл РОДу, а також двічі на семестр проводяться родинні засідання на різноманітні теми.
В межах організації „РІД” учні займаються пошуковою діяльністю: вивчають і примножують скарби нашого краю: пісні, вірші, легенди, скоромовки; збирають матеріали з історії рідного села. Зібрані матеріали зберігаються в школі і у музеї (сільському клубі).
Поряд з організацією „РІД ” працює учнівський комітет, який складається з таких комісій:
- навчальна комісія;
- господарсько-трудова;
- спортивно-оздоровча;
- дисципліни і порядку;
- „турбота і милосердя”;
Комісії створені за потребами учнівського та педколективів. Одним з напрямків роботи комісії „милосердя” є догляд за ветеранами ОУН, УПА, ВВв, вчителями-пенсіонерами, перестарілими людьми, допомога по господарству, придбання ліків у аптеці, запрошення на зустріч і свята.
Під моїм керівництвом учні ознайомились з обласною молодіжною експедицією „Нам пора для України жить”. Педагог-організатор націлює учнівський колектив на активізацію пошукової та дослідницької роботи, збір матеріалів та документів з історії рідного фольклору, пам’яток народного мистецтва.
Школярі разом з педагогом-організатором засвоюють основи пішохідного туризму, військово-прикладні види спорту. Я популяризую серед учнівської молоді здоровий спосіб життя. Організатор вивчає кращий досвід учнівських молодіжних організацій району і пропагує їхню діяльність у своїй школі.
Ще одною настільною книгою педагога-організатора є календар пам’ятних і знаменитих дат. Виходячи з цього, вона на кожен місяць пропонує класним керівникам теми бесід, диспутів, інтелектуально-пізнавальних ігор. Надає інформаційну допомогу у підготовці тематичних заходів. Разом з класними керівниками педагог-організатор складає план виховної роботи школи.
Я виховую не тільки учнів, але тісно співпрацюю з їхніми батьками. В школі організовано батьківський всеобуч, яким допомагає вирішенню проблем з дітьми, схильними до правопорушень. Проводяться заходи, до яких пед.-організатор залучає і дітей і їх батьків. Під час проведення таких заходів організатор розглядає поняття значимості сім'ї в житті людини, турботу про батька і матір, дідуся і бабусю; формує повагу до праці батьків; добросовісно виконувати свої обов’язки;
Важливе місце у цьому надають тематичним бесідам: „Твоя сім’я”, „Найближчі нам люди”, „Культура поведінки в сім'ї”, „У нашій хатині, як у раю” та інші.
Робота все батьківського всеобучу спрямована на те, щоб привернути батьків до школи, призначити їхні права та обов’язки у навчально-виховному процесі, створити необхідні умови для просвітницької роботи.
Не загубити! Не втратити! Відродити!.. Ось ниточка, яка проходить через всю роботу педагога-організатора нашої школи і залишає слід у дитячих серцях.