Смекни!
smekni.com

Регуляція МЦ Причини порушення менструальної функції класифікація (стр. 3 из 3)

1) вегетативно-судинні порушення – припливи жару до голови, шиї, пітливість, серцебиття, головний біль, запаморочення, почуття затерплості у кінцівках, з’являються субфебрильна температура тіла, остуда, яка може супроводжуватись набряком обличчя, кінцівок, підвищенням АТ;

2) серцево-судинні розлади: гіпертензія, клімактерична кордіопатія (біль і неприємне відчуття у ділянці серця, серцебиття), які супроводжуються неспокоєм і почуттям страху. Гіпертензія порівняно невелика, АТ характеризується лабільністю з великими коливаннями протягом доби;

3) нервово-психічні розлади – нервовість, підвищена збудливість, дратівливість, плаксивість, безсоння, ослаблення пам’яті, поганий настрій, швидка стомлюваність, зорові і слухові галюцинації.

4) ендокринно-обмінні порушення – ожиріння або схуднення, біль у молочних залозах, суглобах і кінцівках, атеросклероз, гіперхолестеринемія, остеопороз, дисфункція щитоподібної, підшлункової, наднирникових залоз, гіпертрихоз.

Виділяють типову форму клімактеричного синдрому (у практично здорових жінок) і ускладнену, або таку, що поєднується з хронічними інфекціями, серцево-судинними захворюваннями і неврологічними розладами.

За важкістю перебігу клімактеричного синдрому розрізняють такі форми:

1) легку – припливи до 10 раз на добу без порушення загального стану і працездатності;

2) середню – частота припливів складає 10-20 на добу, відзначається головний біль, запаморочення, погіршення сну і пам’яті;

3) важку – частота припливів більше 20, виражені клінічні прояви захворювання і майже повна втрата працездатності.

Лікування необхідне хворим на важку і середню ступеня важкості форми клімактеричного синдрому.

Клімактеричні ДМК у жінок у віці понад 40 років складають 50-60% усіх випадків кровотеч у цей період життя.

Гормональна функція яєчників з настанням менопаузи припиняється не відразу. Спочатку порушується розвиток фолікула (персистенція фолікула), що зумовлює появу кровотеч дисфункціонального характеру (геморагічна метропатія у зв’язку з гіперплазією залоз ендометрію і гіперпластичними у слизовій оболонці матки і самій матці). Порушення овуляції і утворення жовтого тіла виражається персистенцією фолікула. Жовте тіло не утворюється, МЦ стає ановуляторним. Кровотечі у клімактеричний період починаються найчастіше після затримки менструації, звичайно надто надмірні і тривалі, схильні до рецедивування, іноді протягом 4-5 років.

Причиною маткової клімактеричної кровотечі можуть бути:

1. при ДМК – вікове підвищення гіпоталамічної активності, одним з проявів якої служить збільшення рилізинг-секреції ФСГ, яка стимулює гонадотропну функцію гіпофізу (ФСГ); у яєчниках виникає персистенція фолікулів, у матці – гіперпластичні процеси;

2. рак шийки і тіла матки, рак яєчників з метастазами у матку;

3. міома матки;

4. ендометріоз;

5. поліпи тіла і шийки матки;

6. запальні захворювання ЖСО;

7. неправильне положення матки (фіксована ретрофлексія);

8. тривалий прийом гормональних препаратів.

Лікування починають з лікувально – діагностичного вишкрібання слизової оболонки матки.

Призначають:

- загальнозміцнюючу терапію: раціональний режим праці та відпочинку, повноцінне харчування (з виключенням продуктів, які збуджують нервову систему) – оптимально молочно-рослинну дієту; достатній за тривалістю сон (7 – 8 год. на добу); вітаміни (“Ундевіт”, “Декамевіт”, токоферолу ацетат). Тривале перебування на свіжому повітрі, гідро процедури;

- седативні засоби; психотерапію;

- гормонотерапію у два етапи: перший – гормональне лікування, спрямоване на усунення клімактеричного синдрому або зупинку кровотечі, або її повне виключення.

Вишкрібання слизової оболонки матки справляє терапевтичний ефект - кровотеча припиняється у наслідок видалення функціонального шару ендометрію і скорочення матки у відповідь на механічне подразнення.

Гормональний гемостаз проводять комбінованими (естрогенно-гестагенними) препаратами – ноновлон, бісекурин.

Гормональну терапію, спрямовану на зупинку кровотечі, поєднують із засобами, які посилюють скоротливу функцію матки (окситоцин, мамофізин), і препаратами, які посилюють згортання крові (кальцію хлорид, вікасол, дицинон, кропива, водяний перець тощо).

З метою нормалізації менструальної функції використовують прогестерон, синтетичні прогестини (оргаметрил, норколут, ОПК – 12,5% розчин). З метою пригнічення менструальної функції і для гальмування функції яєчників призначають курси андрогенів (сустанон – 250, амбосекс, метилтестостерон).

Поряд з гормональною терапією призначають фізіотерапевтичні методи лікування (електролікування і ультразвук на ділянку матки і яєчників).

У разі неефективного комплексного консервативного лікування, коли гіперплазія або поліпоз ендометрію розвивається на тлі естрогенної насиченості, удаються до хірургічного лікування – видалення матки з придатками.

Ювенільні маткові кровотечі – це порушення менструального циклу у дівчаток у період статевого дозрівання, котре проявляються надмірними матковими кровотечами, які тривають більше ніж 7 днів. Ювенільні кровотечі (ЮК) виснажують організм дівчинки, а в деяких випадках є загрозою для життя.

Етіологіяз’ясована не достатньо. У розвитку ЮК велику рол ь відіграє стан нервової системи (психічна травма, перевтома, порушення режиму сну і відпочинку).

Причинами ЮК можуть бути:

- гіпертиреоз;

- гіпофізарне ожиріння;

- виснаження організму;

- ревматизм;

- загальний і частковий інфантилізм;

- захворювання крові, печінки;

- захворювання ССС;

- важкі форми гломерулонефриту;

- грип, ангіна;

- туберкульоз тощо.

Всі ці захворювання можуть приводити до порушення взаємозв’язку між гіпофізом та гіпоталамусом, відбувається персистенція фолікула, що зумовлює переважання естрогенів над прогестероном і як наслідком кровотеча.

Клініка. Менархе у дівчаток з ЮК звичайно настають у 12 – 13 років, але після них нерідко спостерігається аменорея різної тривалості з наступною матковою кровотечею. ЮК можуть виникати раптово і бути надмірними, інколи можуть тривати протягом кількох тижнів, при цьому кровотеча помірна. Загальний стан хворих майже завжди важкий, різко виражена анемія.

У більшості випадків ЮК спостерігається у зимові або весняні місяці (нестача вітамінів у раціоні).

Діагностика. Частіше страждають дівчата з гіпопластичною конституцією, вираженою вегетодистонією, дисменореєю; нерідко під час обстеження відзначаються збільшення щитоподібної залози, в анамнезі – психічна або фізична травма, інфекційні та важкі екстрагенітальні захворювання.

Під час зовнішнього гінекологічного дослідження визначають розвиток зовнішніх статевих органів. Внутрішні статеві органи досліджують через пряму кишку.

Лікування направлене на:

- зупинку кровотечі і відновлення крововтрати;

- усунення причини кровотечі;

- відновлення нормального менструального циклу.

Симптоматичними засобами для гемостазу при ЮК є:

- кальцію хлорид 5 – 10 мл 10 % розчину внутрішньовенно;

- АКК 50 мл 5 % розчину внутрішньовенно, крапельно;

- вікасол 1 мл 1 % розчину внутрішньом’язово;

- фібриноген, суха плазма внутрішньовенно.

Засоби, що скорочують матку:

- ергометрин 1 мл внутрішньом’язово;

- мамофізин по 1 мл внутрішньом’язово;

- окситоцин 1 мл підшкірно;

- котарніну хлорид по 0,05 г (1 табл.) 3 рази на добу.

При відсутності ефекту проводять гормональний гемостаз (комбінацією естрогенів з гестагенами найчастіше). У разі неефективності консервативного лікування, за життєвими показниками, проводять діагностично-лікувальне вишкрібання слизової матки. Призначають також препарати заліза, гемостимулін, вітамінотерапію (тіамін, піридоксин, аскорбінову кислоту, ціанокобаламін).

Для нормалізації МЦ призначають гормональну терапію, паралельно застосовуючи фізіотерапевтичні методи лікування: УВЧ, комір за Щербаком, іонтофорез кальцію хлориду.

У профілактиці ЮК вирішальну роль відіграє створення максимально сприятливих умов для правильного розвитку дитячого організму.