10. Чи можна приймати в підготовчий клас дітей, яким до 6 років залишається 2-3 місяці?
Питання з відповіддю “так!”:
1. Чи потрібна спеціальна методика для викладання в підготовчому класі?
2. Чи можна використовувати тут досвід виховної роботи з старшими дошкільнятами з дитячих садків?
3. Чи потрібно заохочувати дітей, щоб вони йшли попереду вчителя у вивченні матеріалу?
4. Чи може педагог спеціально робити помилки, щоб діти знаходили та виправляли їх?
5. Чи потребує педагог бути артистичним в роботі з дітьми?
6. Чи можна давати дітям різні завдання на їх вільний вибір?
7. Чи потрібно посилювати самостійну роботу дітей?
8. Чи потрібно давати батькам характеристики дітей та готувати для них пакети з роботами дитини?
9. Чи потрібно, щоб діти оцінювали урок?
10. Чи потрібно проводити відкриті уроки для батьків?
Перелік цих питаннь систематизує досвід та уявлення Ш. Амонашвілі про виховання та навчання дітей шестирічного віку в підготовчих класах школи.
Вчитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свою стежку до мети.
На думку педагога-новатора головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя.
Використана література:
1. Амоношвили Ш. А. “ Здраствуйте дети “ – М.: Просвещение, 1983
2. Амоношвили Ш. А. “Как живете дети ? “ – М.: Просвещение, 1991
3. Педагогика, ред. Пидкасистого П.И., М., Российское педагогическое агенство, 1995
4. Ильина Т.А. Педагогика: курс лекций, М., 1984
5. Харламов И.Ф. Педагогика, М., 1990
6. Педагогика, ред. Бабанского Ю.К., М., 1988
7. Кирхов М. К. “ Педагогика и практика “ – К.: Вища школа, 1978
[1] Амоношвілі Ш.А.. “ Здраствуйте дети “ – М.: Просвещение, 1983, с.15
[2] див. Амоношвілі Ш.А.. “ Здраствуйте дети “ – М.: Просвещение, 1983, с.59
[3] див. там же, с.67
[4] див. там же, с.85