При заміні одноразових підгузників батьки мають заздалегідь підготувати: чистий підгузник, небагато води, вату і серветку, дитячий лосьйон або олію. Все має бути готовим до початку заміни підгузника, щоб не залишати дитину без нагляду на сповивальному столі. При заміні підгузника рекомендується:
- покласти дитину на безпечну зручну поверхню, наприклад, на сповивальний стіл;
- розстібнути і розвернути використаний підгузник, припідняти дитину заніжки однією рукою, а другою звернути використаний підгузник;
- якщо дитина випорожнилась, необхідно підняти її за сіднички ще вище, а другою рукою за допомогою відносно чистої частини використаного підгузника витерти кал рухом вниз, потім звернути використаний підгузник;
- обережно обтерти сіднички і проміжність дитини зверху вниз вологою ватою. Важливо, щоб батьки знали, що не можна проводити ватою ззаду-наперед, щоб бактерії з кишечника не потрапили на область зовнішніх статевих органів і сечових шляхів;
- в кінці серветкою обережно промокнути вологу на шкірі дитини;
- підкласти чистий розгорнутий підгузник під дитину і опустити її ніжки; » після того як підгузник одягнуто на дитину, закріпити його шляхом наклеювання застібки на кольорову смужку спереду підгузника. Технічні можливості сучасних одноразових підгузників Pampersдозволяють відкріпляти і закріпляти застібки декілька разів для регулювання ступеню прилягання підгузника до тіла малюка;
- звернути використаний підгузник і викинути його в контейнер для сміття;
- важливо не забувати мити руки з милом після заміни підгузника.
Однак, як свідчать дослідження і спостереження, у значної частини дітей в місцях контакту тіла з підгузником спостерігається подразнення шкіри.
У зв'язку з цим компанією «Procter & Gamble» розроблений новий вид підгузників — PampersLotionCare (Pampersіз захисним лосьйоном). На внутрішню поверхню підгузників Pampersнанесена невелика кількість речовини на основі вазеліну, яка сприяє більш ефективному захисту шкіри в області стикання з підгузником. При використанні підгузника PampersLitionCare з його поверхні на шкіру дитини постійно переноситься невелика кількість лосьйону на основі вазеліну, який діє м'яко і забезпечує додатковий захист шкіри, що контактує з підгузником.
Як свідчать дослідження Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України, підгузники (PampersLitionCare включають компоненти і мають такі самі властивості, що і попередні підгузники Pampers, за виключенням того, що на їхню внутрішню поверхню нанесено лосьйон. Основні компоненти лосьйону — вазелін і стеариновий спирт, також як і інші - алое (АloeVera), рідкий парафін (мінеральна олія), стабілізатор (бутіл гідроксітолуол), широко використовуються в косметичній продукції, в тому числі засобах догляду за шкірою дитини. Ці підгузники випрів допускаються до застосування як засоби особистої гігієни для дітей.
Підгузники, що потрапляють в Україну, проходять санітарно-гігієнічну експертизу, тобто їх досліджують на нешкідливість для здоров'я дитини. Наявність гігієнічного висновку про безпеку речей особистої гігієни найменших громадян нашої країни є обов'язковою для реалізації та використання підгузників.
Так, одноразові підгузники зручні для дітей та для батьків. Але при їхньому використанні потрібно пам'ятати про особливості дитячого організму та керуватися порадами спеціалістів. Перш за все, щоб запобігти виникненню алергічних реакцій, необхідно порадитися з лікарем про можливість використання підгузників при догляді за малюком.
Матеріали, з яких виготовляють підгузники, є гарними абсорбентами, вони вбирають різні компоненти, з яких складається повітря. Це можуть бути як вихлопні гази автомобілів, так і інші шкідливі для здоров'я, хімічні та біологічні речовини. Тому продаватися підгузники повинні запакованими. Тільки вдома пакет розкривається і при необхідності з нього дістають підгузники. Дитину можна залишати у підгузнику до того часу, поки внутрішній шар його лишається сухим. При заміні підгузника потрібно перевірити чистоту шкіри, стан її у складочках, і якщо це необхідно, очистити шкіру, провести повітряну ванну. На ніч дитину можна залишати в підгузнику після останнього годування і до ранку.
Готовність дитини до навчання користуванням горщиком можна визначити по таких прикметах:
- дитина залишається сухою протягом не менше двох годин або просинається сухою після денного сну;
- дитина має регулярний «графік» відправлення фізіологічних функцій (випорожнення);
- дитина словами, мімікою, жестами дає зрозуміти, що наступив час сечовипускання або дефекації;
- дитина вміє виконувати прості словесні вказівки;
- дитина зазнає дискомфорту від забруднення підгузників і виявляє бажання їх замінити.
Не треба давати дитині під час висаджування на горщик книжки з картинками тощо, бо це відвертає увагу від основного «завдання», подовжує час перебування на горщику і не сприяє розвитку навичок охайності. Підгузник, що відповідає морфофункціональним особливостям статі (для хлопчиків, для дівчаток), вазі тіла, - зручний для малюка, не обмежує рухів, сприяє гармонійному розвитку дитини.
Окрема думка: західні психіатри, фізіологи та вчені компанії “Procter & Gemble” вважають, що оптимальним віком для навчання “туалетним” звичкам є 12-18 місяців.
1983 року незалежний японський психолог Т.Mochizuki провів дослідження, щоб визначити тривалість періоду, коли дитина потребує одноразові підгузники. Одна група дітей користувалась звичайними бавовняними підгузниками, а інша – одноразовими. Крім того, подібне порівняння проводилось за участю близнюків. Період користування підгузниками виявився однаковим для обох груп і складав у середньому 27 місяців (на 6 місяців більше, ніж 20 років тому). Не було різниці і у близнюків. Тому не можна вважати, що відчуття сухості в одноразових підгузниках може подовжити період використання підгузників.
Як показав інший японський психолог Е.Takahashi, єдиний фактор, що має відношення до тривалого використання підгузників – це вік, коли починається цілеспрямоване привчання до горщика. Значний відсоток дітей, яких привчили до горщика в 12-17 місяців, більше не потребував підгузників на 30 місяців. Серед дітей, яких почали привчати проситись на горщик у віці 24 місяців, кількість тих, що не потребували підгузники до 30 місяця, була незначна.