Саме тому Кучма дуже мало критикував конкурентів (принаймні це мало оприлюднювали). Зате безперервно щось поліпшував, відкривав, дарував. Кучма дедалі більше на несвідомому рівні викликав позитивні емоції, а им самим і симпатію. У його виступах переважали слова з позитивним емоційним забарвленням. А гасло “Обирай майбутнє!” у цьму контексті навіть більш вдале, ніж російське “Голосуй, а то проиграешь!”. А тепер згадаєм, якою була лексика в опоненті в Кучми: катастрофа, драма, геноцид, трагедія, зубожіння, розкрадання, вимирання…
Яскраво ця закономірніст виявилась і в листівках-слоганах. Можна припустити, як люди на рівні несвідомого сприймали листівки різних політиків.
Євген Марчук: “Я йду на вибори, щоб відвернути катастрофу”.(асоціація Марчук – катастрофа). Олександр Мороз: “Всерйоз і надовго!” (немає жодного зв’язку з передвиборною кампанією, зате виникає асоціація з якоюсь російською кампанією періоду розквіту трастів). Леонід Кучма : “Все буде добре!”, “Купуйте українське!”(асоціації Кучма-добре, Кучма-українське).
Усі наведені приклади — варіанти того самого ефекту;ідеологічна і (чи) поведінкова програма впроваджується в підсвідомість, обходячи свідомий опір на зміст тексту. Коли ж людина усвідомлює, у чому її намагаються переконати, це вже несублімінальний вплив, як би брехливим і “чорним” не був його зміст.
Чорна пропаганда — повідомлення з неправдиво зазначеним джерелом. Цим вона відрізняється від білої і сірої пропаганди (відповідно, з поверни зазначеним джерелом і без вказівки такого).
Листівки повідомляють небилиці про карне переслідування кандидата із слізним благанням до виборців забезпечити його депутатською недоторканністю, тому що “якщо N не буде сидіти в Думі, то сяде у в'язницю”. На таких фальшивках ніколи не зазначена адреса друкарні, але читачі не зауважують подібних дріб'язків. Багато політиків щиро обурювалися фальшивим випускам газети “Сільські вісті”. Зміст “Сільських вістей” був не просто абсурдним, оповідки на кшталт того, що один із кандидатів ходив під себе, а інший займався онанізмом, просто не могли не викликати огиди. Автори цього і не намагались зробити так, щоб хтось повірив у їхні публікації, метою було інше – повязати це почуття огиди з прізвищем конкурента.
...На вулиці з'являються хлопчики відверто гомосексуального вигляду з жінкоподібними голосами і з плакатами, що закликають «голосувати за нашого М».
...Старим у село привозять у подарунок... презервативи. Нахабні юнаки і дівчата знущально пояснюють, як і для чого презервативи варто використовувати, доводять, що це самий коштовний сувенір і що люди тільки в силу своєї сільської темряви не зрозуміли його принадності. Зрозуміло, щедрим дарувальником виявляється конкуруючий кандидат...
Отже , можна зробити висновки, що в політичній діяльності активно застосовуються маніпуляція у формі вербального вливу. Цей влив може здійснюватись як на свідомому рівні (у вигляді метафор, підміни понять, появинового контексту слів тощо) так і на рівні несвідомого (сублімінальний влив).Також вербальні впливи застосовують в так званому “Чорному ПіАрі”.
Про що свідчить використання цих технологій в політичній діяльності? Про нерозбірливість у засобах? Скоріше навпаки: про інтелектуальну перевагу.
Список використаної літератури:
1. Карпухин О., Макаревич Э. Формирование масс: Природа общественных связей и технологии «паблик рилейшенз»: Опит историко-социологического исследования. Калининград: ФГУИПП Янтар. сказ.2001.
2. Матвієнко В.Я. Соціальні технології. К.: Українські пропілеї. 2001.
3. Назаретян А.П. Психология стихийного массового поведения. Лекции. М.: ПЕР СЭ. 2001.
4. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. Рефл-бук Ваклер.2000.
5. Чалдини Р. Психологоя влияния. СПб.: Питер. 2000.
6. Черепанова И. Дом колдуньи. Язык творческого бессознательного. М.: КСП+. 1999.
7. ПЕТЕРБУРГСКИЙ РЕКЛАМИСТ. В худшем случае я политический консультант.12 декабря 1999.(www.novocom.ct.ru)
8. ПІК. Як надати виборчому процесу сексуальності. №30, 1999.
9. СОВЕТНИК.Ответственность несет советник. Советчик ее не выносит. №5(41), 1999.(www.novocom.ct.ru)