| Статутний капітал (графа 3 ф. №4; рядок 300 ф. №1 “Баланс”) | |
| - формування розміру с статутного капіталу; (+)- випуск нових акцій (для акціонерних товариств); (+)- збільшення номінальної вартості акцій; (+)- збільшення кількості акцій номінальної вартості; (+)- реінвестування дивідендів у вигляді акцій; (+) | - зменшення номінальної вартості акцій; (-)- анулювання (на суму номінальної вартості) акцій, викуплених в акціонерів; (-)- повернення частки статутного капіталу при виході учасників – на суму, яка зафіксована в установчому договорі; (-) |
| Пайовий капітал (графа 4 ф. №4; рядок 310 ф. №1 “Баланс”) | |
| - реєстрація пайових внесків; (+)- повернення внесків (паїв) при виході учасника; (-) | |
| Додатково вкладений капітал (графа 5 ф. №4; рядок 320 ф. №1 “Баланс”) | |
| - емісійний доход (розміщення акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість); (+)- реалізація викуплених акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість; анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких менше номінальної вартості; (+)- анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких перевищувала номінальну вартість; (-)- реалізація викуплених акцій за ціною, що менше ціни викупу; (-) | |
| Інший додатковий капітал (графа 6 ф. №4; рядок 330 ф. №1 “Баланс”) | |
| - дооцінка необоротних активів; (+)- безплатно одержані необоротні активи ; (+) | - уцінка необоротних активів; (-)- нарахування амортизації за безплатно одержаними необоротними активами; (-) |
| Резервний капітал (графа 7 ф. №4; рядок 340 ф. №1 “Баланс”) | |
| - спрямування частини прибутку на його формування та поповнення; (+)- виплати за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями); (-)- покриття збитків; (-) | |
| Нерозподілений прибуток (графа 8 ф. №4) | |
| - чистий прибуток, одержаний за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 220 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (+)- виплата дивідендів; (-)- чистий збиток за звітний період (рядок 350 ф.№1 “Баланс” або рядок 225 ф. №2 “Звіт про фінансові результати”); (-)- відрахування до резервного капіталу; (-) | |
При коригуванні залишків на початок звітного періоду:- зміна облікової політики (рядок 020 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-)- виправлення помилок (рядок 030 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-)- інші зміни (рядок 040 ф. №4 “Звіт про власний капітал”); (+) або (-) | |
| Неоплачений капітал (графа 9 ф.№4; рядок 360 ф.№1 “Баланс”) | |
| - заборгованість за внесками учасників до статутного капіталу; (+)- погашення заборгованості шляхом внесення внесків до статутного капіталу; (-)- заборгованість за неоплаченими акціями (частками), які раніше з метою перепродажу були викуплені в інших учасників; (-) | |
| Вилучений капітал (графа 10 ф.№4; рядок 370 ф.№1 “Баланс”) | |
| - фактична собівартість акцій власної емісії (часток), викуплених в акціонерів (учасників); (+)- вилучення капіталу у випадку виходу учасника; (+)- реалізація (перепродаж) викуплених акцій власної емісії (часток) – на суму фактичної собівартості; (-)- анулювання викуплених акцій – на суму фактичної собівартості; (-) | |
Загальна суму власного капіталу підприємства визначається таким чином:
Капітал = ряд.380 ф.№1 “Баланс” або ( ряд.300 + ряд.310 + ряд.320 + ряд.330 + ряд.340 +/- ряд.350 – ряд.360 – ряд.370) ф.№1”Баланс”.
Список використаних джерел
1. Положення бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №399\3692.
Тема 6. Призначення і склад приміток
Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями.
Відповідно до ПБО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:
У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:
1. Зміст і суму помилки.
2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.
3. Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.
У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:
1. Причини та суть зміни.
2. Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.
3. Факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.
У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.
Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Дивіденди за звітний пе5ріод. Яки оголошенні після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.
Список використаних джерел
1. Положення бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р. №137. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999р. за №392\3685.
Тема 7. Комунальний податок: методика розрахунку та
порядок подання звітності
Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Порядок обчислення середньоспискової чисельності працюючих регулюється Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованою в Мін’юсті України 07.08.95 р. за №287/ 823.
Згідно з роз’ясненням Мінстату та податкових органів України, для розрахунку комунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.
До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прийняті на роботу за сумісництвом).
Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого — до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день.
Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Список використаних джерел
1. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93р. №56-93.,стаття 15.
Тема 8. Розрахунок земельного податку
Розрахунок земельного податку заповнюється на підставі Наказу ДПА України “Про затвердження форми розрахунку земельного податку” від 14.01.98р. №18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.98 р. за №46/ 2486.
Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платником є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки (грошова оцінка — капіталізований рентний доход із земельної ділянки) у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;
- для багаторічних насаджень – 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою статті 6 Закону України “Про плату за землю”.Ставки земельного податку з земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.