Суми, одержані з бюджету та позабюджетних фондів, і їх використання перевіряють за даними рахунка 96 «Цільове фінансування і цільові надходження». Законність виплат за рахунок цих джерел установлюють згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листами Мінфіну від 27.06.1991 р., 28.01.1992 р. «Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій», Положенням про порядок визначення та виплати державної допомоги багатодітним сім'ям від 11.03.1993 р. та ін.
Достовірність інформації про відрахування до Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, інших цільових фондів та їх використання установлюють за даними рахунків 65, 69, 70 відповідно до нормативних і законодавчих актів: інструкціями про порядок відрахувань і витрат Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Державного фонду сприяння зайнятості населення, законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» і т. д.
Перевірку звітних даних про наявність та рух основних засобів здійснюють на підставі карток обліку руху основних засобів, вибірково перевіряють достовірність даних про надходження і вибуття основних засобів безпосередньо на основі первинних документів. Особливу увагу звертають на доцільність і достовірність списання основних засобів з балансу, яке може бути проведене тільки у випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно, коли вони не можуть бути реалізовані або передані іншим підприємствам і організаціям. Особливо ретельно перевіряють цю форму при аудиті і підтвердженні бухгалтерського балансу підприємства, що приватизується.
ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ АУДИТОРСЬКОГО ВИСНОВКУ
ТА ЗВІТУ АУДИТОРА
Перед складанням аудиторського висновку потрібно провести узагальнюючий огляд фінансової звітності, який би був достатнім для вираження судження про фінансову звітність у цілому. Аудитор, роблячи висновок, повинен спиратись на концепцію суттєвості (матеріальності), тобто в аудиторському висновку мають бути відображені найбільш важливі моменти з питань фінансової інформації, яка може певним чином вплинути на рішення користувача , цією інформацією. Цей принцип застосовується щодо фінансової звітності в цілому, балансу, окремих форм фінансової звітності та окремих її статей.
На підставі аналізу робочих документів та даних журналу, в якому узагальнена і згрупована інформація про відхилення, помилки, виявлені при перевірці стану бухгалтерського обліку і складеної фінансової звітності, аудитор повинен переконатись, що фінансова звітність складена згідно із правилами і відображає фактичний стан справ на підприємстві; всі форми фінансової звітності взаємопов'язані; інформація фінансової звітності відображена відповідно до законів та інших нормативних актів, які регулюють виробничо-фінансову діяльність; вся необхідна інформація відображена в звітності повністю.
За міжнародними нормами аудиту аудиторський висновок повинен бути коротким з чітким формулюванням оцінки достовірності фінансової звітності. Він може бути: безумовним, умовним. В безумовному висновку аудитори стверджують, що фінансова звітність об'єктивно і правильно відображає інформацію, відповідає законодавству, облік у підприємстві ведеться правильно, фінансовий стан стабільний. Безумовний (позитивний) аудиторський висновок складається в тому випадку, якщо в процесі аудиту бухгалтерського обліку і звітності виявлені несуттєві, незначні помилки, якщо виявлені помилки усунуті і враховані при складанні звітності.
Умовний аудиторський висновок із застереженнями складається у випадку сумніву аудитора у достовірності фінансової інформації у зв'язку з тим, що не була подана інформація у повному обсязі для перевірки, що були виявлені факти неправильно застосованої облікової політики, невідповідності окремих статей звітності законодавству та іншим вимогам. Проте ці неточності і помилки стосуються лише окремих статей фінансової звітності, а в цілому вся інформація відображена правильно, тобто аудитор у цілому дає позитивну оцінку фінансової звітності, але вказує на наявність окремих неточностей, зазначає їх характер і розмір.
У випадку, коли невпевненість і незгода аудитора щодо відображення фінансової інформації є фундаментальними, тобто коли звітність не відображає об'єктивного стану справ, коли адміністрація обмежує аудитора в наданні інформації, відмовляється вносити зміни в облік і звітність, рекомендовані аудитором, він може відмовитись від підтвердження фінансової звітності.
За такими ж принципами складаються аудиторські висновки в Україні. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» (від 14.03.1995 р.) аудиторські висновки складаються залежно від предмету і мети аудиту за такими видами: про достовірність фінансової звітності; достовірність бухгалтерського балансу об'єкта приватизації; достовірність бухгалтерського балансу орендного підприємства; формування статутного фонду інвестиційних компаній; про статутний фонд товариств з обмеженою відповідальністю; по бухгалтерській та фінансовій звітності учасника довірчого товариства; по бухгалтерській та фінансовій звітності учасника банку; для емітента цінних паперів; для підприємства, що ліквідується та ін. При цьому в аудиторському висновку в кожному конкретному випадку посилаються на відповідне законодавство, яким керуються при проведенні аудиту з тією чи іншою метою. Наприклад, при підтвердженні ліквідаційного балансу підприємства потрібно зазначити, що і аудит здійснювався згідно із законами України «Про власність», «Про підприємство», «Про господарські товариства», «Про банкрутство» та ін., які регулюють порядок ліквідації підприємства. У доповненні закону України «Про банкрутство» вказується, що достовірність та повнота бухгалтерського балансу та іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника повинна бути підтверджена аудитором незалежно від підстав, з яких порушено справу.
В аудиторському висновку потрібно чітко визначати і формулювати предмет аудиту. Так, аудиторський висновок по бухгалтерській та фінансовій звітності учасника довірчого товариства повинен бути приблизно такого змісту: «На основі проведеного аудиту констатуємо, що підприємство має можливість за рахунок власних коштів здійснити внесок на формування статутного фонду довірчого товариства в розмірі ... крб., а також нести відповідальність як довірена особа в п'ятикратному розмірі внеску до статутного фонду».
Аудиторський резолютивний висновок для інвестиційної компанії: «Констатуємо, що статутний фонд інвестиційної компанії... сплачений повністю і сформований відповідно до чинного законодавства та її засновницьких документів». Щодо оцінки фінансового стану відкритого акціонерного товариства висновок може бути сформульований за таким змістом: «Констатуємо, що відкрите акціонерне товариство... має добрий фінансовий стан і здатне здійснювати необхідні видатки та виплати, підприємство є високо-ліквідним, фінансове сталим, платоспроможним та потенційно має добрі перспективи розвитку».
Аудиторською палатою України затверджені вимоги до аудиторського висновку за результатами річного балансу і річної звітності (14.02.1995 р.). Аудиторський висновок повинен оформлятись на бланку аудиторської фірми (аудитора), яка проводила перевірку. На бланку потрібно вказати повну назву фірми, її адресу, номер ліцензії, об'єкт і предмет перевірки, місце і дату складання висновку, повні реквізити підприємства, яке підлягає аудиту, номер і дату договору на проведення аудиту. У висновку повинна бути викладена інформація щодо відповідності відображення в аналітичному і синтетичному обліку показників звітності і фінансового стану. Резолютивна частина аудиторського висновку повинна містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності та відповідності чинному законодавству.
Аудиторський висновок може бути позитивний, позитивний з попередженням, позитивний з усунутими розходженнями, негативний. Позитивний висновок може бути в тому разі, якщо результати перевірки свідчать про відповідність показників і статей балансу та фінансової звітності первинним документам, аналітичному і синтетичному обліку та чинному законодавству.
Аудиторська фірма
«Фінанси — Аудит — Приватизація»
252127, Київ-127, вул. Героїв Оборони, 8 тел. 261-32-70
267-87-88
_________________________________________________________________
Аудиторський висновок
про достовірність фінансової звітності
м. Київ ——————— 1995 р.
За результатами проведення аудиту достовірності та повноти фінансової звітності за 1994 рік________________________________________
__________________________________________________________________ відповідно до договору №___ від _______________________199____ р., що
здійснювався аудитором ___________________________(сертифікат аудитора А № _________________, виданий рішенням Аудиторської палати України № від ______________________199__ р.) аудиторської фірми «Фінанси—
Аудит—Приватизація», що діє на підставі ліцензії № 000347, виданої Аудиторською палатою України 11.10.1994 р. (рішення № 317).
При проведенні перевірки аудиторська фірма діяла на підставі законодавства України в сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності, прийнятими в Україні нормами аудиту.