Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення неповнолітньої особи до застосування допінгу.
4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Ставлення винного до настання тяжких наслідків (ч. З ст. 323) є необережним.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 323) є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 314, 315, 317, 324, а особливо кваліфікуючою ознакою (ч. З ст. 323) — заподіяння тяжких наслідків.
Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, а про поняття щодо двох або більше осіб — коментар до ст. 315. Тяжкими наслідками можуть бути визнані, зокрема, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, самогубство потерпілого, його тяжке захворювання.
Антидопінгова конвенція від 16 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 15 березня 2001 р.
Закон України “Про антидопінговий контроль у спорті” від 5 квітня 2001 р.