Методична розробка з теми “Сульфаніламідні засоби”
Тип заняття: лекція
Навчальний предмет: Фармакологія
Спеціальність: Фармація
Курс ІІІ
1. Підготовчий етап лекції
№ п/п | Порядок дій | Час хвилин | Зміст |
1.1 | Проведення організаційного моменту | 1 | Відмітити відсутніх, проконтролювати зовнішній вигляд студентів і готовність аудиторії для проведення заняття |
1.2 | Викладання актуальності теми | 3 | Сульфаніламідні препарати стали широко використовуватися з 1935р. Вони відкрили новий етап в лікуванні багатьох інфекційних захворювань, успішно використовуються і в останні десятиріччя, не дивлячись на наявність антибіотиків. При застосуванні антибіотиків часто спостерігається розвиток резистентності бактерій до них та ін. З цим пов’язана необхідність розширення знань про сульфаніламідні препарати.Сульфаніламіди мають широкий спектр антимікробної дії, відносно рідко розвивається вторинна інфекція.Значення сульфаніламідних засобів збільшилась в медичній практиці в зв’язку з використанням сульфаніламідів тривалої дії, комбінованих препаратів їх із саліциловою кислотою, триметоприлом (бісептол), що забезпечує антимікробний ефект подібний до дії антибіотиків. |
1.3 | Постановка навчальної мети | 1 | Знати механізм дії, спектр дії, класифікацію, фармакотерапію і побічну дію сульфаніламідів. Вміти дати рекомендацію щодо застосування сульфаніламідних препаратів. |
2. Головний етап лекції.
№ п/п | Порядок дій | Час хвилин | Ступінь викладан-ня | Рівень засвоєння | Перелік методів та засобів активізації студентів | Перелік наочного приладдя |
2.1 | Викладання матеріалу згідно плану | 50 | Запитання поміж предметним зв’язкам з: | |||
2.2 | Історія відкриття сульфаніламідів | - фармацевтичною і органічною хімією. Історія відкриття сульфаніламідів. | Таблиці:- Механізм дії сульфаніламідів.- | |||
2.3 | Механізм дії сульфаніламідів | Який лікарський засіб був родоначальником всіх сульфаніламідів. Механізм дії. | Будова сульфаніламідів. | |||
2.4 | Спектр дії | - мікробіологією. Види патогенних мікроорганізмів. | Аннотації на лікарські засоби | |||
2.5 | Класифікація лікарських засобів | - ТЛФ.Що являє собою сульфацил-натрій.Які лікарські форми готують? | ||||
2.6 | Комбіновані препарати | - ОЕФ.Правила відпуску сульфаніламідів. | ||||
2.7 | Покази до застосування і побічна дія | |||||
2.2 | Самостійна робота | 10+10 | ||||
2.3 | Підведення підсумку заняття | 3 | ||||
2.4 | Домашнє завдання | 2 |
ПЛАН
1. Історія відкриття сульфаніламідів
2. Сульфаніламідні засоби:
а) механізм дії;
б) спектр дії;
в) класифікація;
г) комбіновані препарати;
д) покази до застосування;
е) побічна дія.
Одним з найбільших досягнень медичної науки ХХ ст. є хіміотерапія, яка відкрила можливість для лікування інфекційних хвороб за допомогою хімічних засобів. І основоположником хіміотерапії є П.Ерліх
Новий етап у розвитку хіміотерапії був пов’язаний з пошуком речовин, ефективних проти кокової флори мікробів, що спричиняють такі захворювання, як ангіна, сепсис, менінгіт, пневмонія тощо. І такими речовинами були сульфаніламіди.
Відкриття сульфаніламідних засобів було випадковим і пов’язаним з текстильною промисловістю, коли в пошуках барвників у 1908 р. студент випускник Віденського університету Гельмо синтезував n-амінобензолсульфаніламід, названий згодом білим стрептоцидом.
У 1932 р. німецький хімік Дамагк дослідив протимікробні властивості одержаного пронтолізу (азобарвника).
Висока активність сульфаніламідних засобів викликала великий інтерес до цих сполук вчених багатьох країн світу – хіміків, біохіміків, мікробіологів.
Так, російськими хіміками В.Ю.Магідсоном і М.В.Рубцовим був одержаний червоний стрептоцид, близький по хімічній структурі до пронтозилу. Але пронтозил і червоний стрептоцид розщеплюється в організмі до сульфаніламіду і другої токсичної речовини 1,2,4 – триамінбензолу.
H2N - -N = N - -SO2 NH2
пронтозим
H2NO2S - - N = N – NH2 HCl
NH2
червоний стрептоцид
H2N - - SO2NH2
сульфаніламід
H2N - - NH2
NH2
1,2,4 – триашнобензол
Тому більшу увагу стали приділяти до n-амінобензолсульфаніламід. І “білий стрептоцид” був введений в медичну практику. Тепер його фармакологічна назва – стрептоцид. Він являється родоначальником всієї групи сульфаніламідів, на основі якого шляхом заміни на радикали водню в сульфамідній групі (положення 1) і ароматичне аміно групи (положення 4) було одержано багато сульфаніламідних препаратів.
H H
R1 – N - - SO2N - R
Майже одночасно у Швейцарії, СРСР, Данії, Угорщині систематизували норсульфазол (сульфадіазол, амідотіазол, цибазол). Пізніше було одержано багато інших сульфаніламідів. Так почалась нова сторінка в боротьбі з інфекційними хворобами сульфаніламідотерапія.
Сульфаніламіди є розповсюдженими хіміотерапевтичними засобами. З них, як правило, починається лікування різних інфекційних захворювань, хоча вони і поступаються по протимікробній активності антибіотикам, але проявляють меншу побічну дію.
Сульфаніламідні засоби – це синтетичні лікарські засоби, похідні сульфанілової кислоти.
Їх використовують для лікування інфекційних захворювань, викликаних грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами, але не діють на віруси, грибки, сульфаніламіди можна назвати препаратами широкого спектру дії. Вони діють на менінго-, стрепто-, гоно-, стафіло-, пневмококи, кишечну паличку, збудника холери та інше, але ефективність цих препаратів не дуже висока, тому сульфаніламіди застосовуються лише в початкових стадіях захворювання або при легкопротікаючих інфекціях.
Чому ж сульфаніламіди затримують ріст і розвиток мікроорганізмів (бактеріостатична дія)
Подивимось на будову ПАБК і сульфаніламідів.
H2N - - COOH
ПАБК
H2N - - SO2NH2
сульфаніламід
Вони по будові подібні. А для нормальної життєдіяльності і росту мікроорганізмів необхідна ПАБК для дальшого синтезу фолієвої і фолінієвої кислот в мікробних клітинах. Фолінієва кислота бере участь у синтезі нуклеїнових кислот, білків. Так як сульфаніламіди близькі по структурі з ПАБК, то мікроорганізми захоплюють замість ПАБК сульфаніламіди. Не маючи ПАБК в мікробній клітині, не синтезується білок і ріст мікроорганізмів зупиняється.
А чи діють сульфаніламіди на клітини організму? Клітини людини не можуть синтезувати із ПАБК фолієву кислоту, тому що не мають ферментної системи, і поступає в організм фолієва кислота з їжею. Тому сульфаніламіди не діють на клітини організму.
З якої дози починають лікування сульфаніламідами і чому, враховуючи механізм дії?
Лікування сульфаніламідами починають з ударної дози (2 г/л), а потім підтримують необхідну концентрацію в крові відповідними дозами, щоб не було пристосування мікроорганізмів до препаратів.
Виходячи з механізму дії, що необхідно врахувати при комбінованому прийомі засобів із сульфаніламідами?
Фармакологічну несумісність. В середовищі з високим вмістом ПАБК хіміотератпевтична активність сульфаніламідів знижується. Тут також спрацьовує механізм конкурентного антагонізму між ПАБК і сульфаніламідами. Це спостерігається у випадку, коли поряд із СА хворим призначають лікарські препарати, які в організмі розпадаються з утворенням ПАБК.
Які ви знаєте похідні ПАБК (ефіри)?
Новокаін, новокаінамід.
Сульфаніламіди відрізняються один від одного розчинністю у воді і тривалістю дії в нашому організмі. Тому їх класифікують:
І. По всмоктуванню із ШКТ:
1) сульфаніламіди, які всмоктуються в ШКТ: стрептоцид, етазол, норсульфазол, сульфацилнатрій, уросульфан, сульфадімезин, сульфаніридазин, сульфамонометаксин, сульфадиметоксин.
2) погано всмоктуються в ШКТ: фталазол, фтазин, сульгін.
ІІ. По тривалості дії:
1) препарати швидкої дії (до 8 годин): стрептоцид, етазол, норсульфазол, сульфадимезин, сульфацилнатрій, уросульфан.
2) середньої тривалості дії (8-16 годин): сульфазин.
3) тривалої дії (24-48 годин): сульфапіридазин, сульфамонометоксин, сульфадиметоксин.
4) зверхтривалої дії (на протязі 7 днів): сульфален.
Для чого потрібно знати тривалість дії і всмоктування засобів? На що це впливає?
Тривалість дії і всмоктування впливають на дозу і частоту введення.
Лікування сульфаніламідами починають з ударної дози (2 грами). Потім призначають підтримуючі дози (0,5 – 1 грам), при цьому враховують тривалість дії препаратів. Препарати швидкої дії призначають через 4-6 год. (приблизно 4 рази на день) середньої тривалості 3 рази; тривалої – 1 раз на день. При призначенні доз враховується також важкість хвороби.
Значно розширює спектр протимікробної дії поєднання СА з триметопримом.
Як може змінюватися дія при комбінації лікарських засобів у даному випадку?
Спостерігається синергізм.
Що таке синергізм?
Найбільш широко використовується препарат бісептол. У різних країнах випускається під різними торговими назвами (ко-тримаксозол, бактрим, септрим, лідатрим, сульфатон та інші).
В склад бісептолу входить сульфаніламід, сульфаметоксазил (СА середньої тривалості дії) і триметоприм. В чому полягає синергізм? Ці речовини пригнічують синтез фолієвих кислот на різних стадіях і тому активність препарату збільшується на відміну від інших сульфаніламідів він проявляє бактироцидну дію, що забезпечує антимікробний ефект подібний до антибіотиків.