Гіпермедіа – більш широке поняття, яким позначають документи, які включають в себе мультімедіа-інформацію, наприклад, звук чи відео.
Розробка навчальних курсів у середовищі мультимедіа є тривалим і дорогим процесом, тому важливо добре уявляти собі всі основні етапи створення комп'ютерного навчального курсу і прийнятні для кожного етапу розробки рішення.
На попередньому етапі здійснюється вибір навчального курсу для представлення в середовищі мультимедіа. Тут мають бути виявлені вже існуючі курси з даної дисципліни, визначені передбачувані витрати і час, необхідні для створення курсу, а також його можливий тираж і аудиторія, якій адресований курс.
Тип аудиторії дозволяє визначити загальні вимоги до мультимедіа-курсу. Загальноосвітні курси повинні враховувати особливості навчання, пов'язані з різним рівнем загальної підготовки тих, кого навчають, і рівнем їхніх комп'ютерних знань, що може вимагати введення засобів попереднього тестування для оцінки наявних знань і підстроювання системи для оптимального викладу. Курси фахової освіти повинні враховувати рівень підготовки, давати можливість не повторювати уже відомі теми, забезпечувати наявність найостаннішої інформації в даній предметній області.
На підготовчому етапі передбачається написання тексту курсу, підбір ілюстративного і довідкового матеріалу, створення ескізів інтерфейсу і сценарію навчальної програми, а також сценаріїв окремих блоків (анімаційних фрагментів, відеофрагментів, програм, що реалізують комп'ютерне моделювання, блоків перевірки знань і т.п.). На цьому ж етапі при бажанні (чи необхідності) розробляються різні варіанти представлення навчального матеріалу (як за формою, так і по змісту) у залежності від психологічного типу того, кого навчають. У цьому випадку необхідним може виявитися проведення вхідного психологічного тестування.
При роботі з текстом навчального курсу необхідно виконати його структуризацію з визначенням точного переліку всіх необхідних тем, що повинні бути викладені в даному курсі, розподілом на глави, параграфи і т.п.
Кожен розділ і весь навчальний курс у цілому досягнуть мети, якщо від початку зазначено, які знання і навички студент повинен придбати. Виходячи з цього, доцільно використовувати різні мнемонічні прийоми, включаючи шрифтові виділення, використання графіки, малюнків і мультиплікації. Для досягнення цієї мети є сенс підсилити узагальнення висновків: включити знання основних формул, сформулювати основні положення, скласти таблиці.
Текст бажано ретельно відредагувати, щоб не вносити в нього надалі істотних змін. Остаточно відредагований текст перетвориться в гіпертекст.
Паралельно з написанням тексту курсу проводиться робота над сценарієм складової мультимедіа курсу. Він має містити докладний перелік відповідних компонентів і тем курсу, а також попередній опис його структури, що буде реалізовуватися. Сюди відносяться: опис анімаційних, аудіо- і відео фрагментів, ілюстрацій, і т.п. Написання сценарію виробляється з урахуванням можливостей обраного програмного забезпечення і наявних вихідних матеріалів.
Повний сценарій курсу має на меті використання звичайного тексту і гіпертексту з посиланнями на зв'язані теми, розділи чи поняття, на зображення, звуки, відео фрагменти, використання табличної інформації, ілюстративного матеріалу (графіків, схем, малюнків), анімаційних малюнків, фотоматеріалів, аудіо- і відеофрагментів, комп'ютерних моделей.
На основному етапі виконуються роботи з безпосереднього створення курсу. Зміст при цьому повинен превалювати над формою його викладу. Форма представлення матеріалу повинна бути як можна більш строгою. Сторінка не повинна містити зайвої інформації (графічної чи текстової), що могла б відвернути увагу читача.
Фон (бекграунд) повинен бути монотонним, причому необов'язково білим. Краще використання світлого фону, при цьому текст повинен бути написаний темним кольором, наприклад, чорним чи темно-синім. Не варто використовувати темний фон і світлий шрифт – це буде стомлювати очі читача.
При підборі гарнітури шрифту варто виходити з того, що читабельність тексту, написаного гарнітурою без серифів (зарубок), вища, ніж тексту, написаного гарнітурою з зарубками. При цьому варто цілком відмовитися від використання дрібних розмірів шрифтових гарнітур. При включенні в програму графічних зображень потрібно враховувати, що сторінки будуть проглядатися в системах з різним графічним розширенням і глибиною кольору, і орієнтуватися на апаратні засоби, які доступні більшості потенційних користувачів навчальної програми. Використання графічних форматів, що підтримують скомпресоване зображення (GIF, JPEG і т.п.), дозволить скоротити загальний обсяг навчальної програми.
Після проведення завершального етапу відбувається тестування і доробка курсу. Мультимедіа-курс, що пройшов тестування повинен бути зареєстрований як інтелектуальна власність. При цьому необхідно врахувати авторські права колективу розроблювачів, що приймали участь у створенні мультимедіа-курсу.
Корисним є також надання супроводу курсу після його тиражування (зрозуміло, тільки для “легальних” користувачів): оперативне усунення можливих помилок, постачання нових додаткових модулів, поновлення довідкової інформації і т.п.
Важко очікувати, що кожен викладач у достатньому обсязі освоїть техніку Web-програмування, але значну частину роботи, необхідну для створення сучасного мультимедіа курсу, орієнтованого на мережне використання (Web-курсу), може виконати практично кожний. Нижче наводяться рекомендації, що можуть бути корисними для такої підготовчої роботи.
Створіть електронну версію курсу в текстовому редакторі Word 2000, чи більш пізньої його версії. При цьому можна використовувати інструментальні засоби створення малюнків, формульний редактор, можливості вставки зображень і т.п. Маючи Web-версію курсу, особливу увагу варто приділити структуруванню матеріалу – розбивці його на розділи, підрозділи, складанню змістів розділів. Кожна мінімальна логічна частина (підрозділ) повинна являти собою окремий файл, а всі створені файли варто розмістити в одному каталозі, що при необхідності має підкаталоги.
При структуруванні посібника варто враховувати, що розмір кожного файлу повинен бути таким, щоб при його відображенні в Web-бравзері він не займав більше 3-4 екранів. Звичайно це відповідає 2-3 сторінкам тексту в doc-файлі при розмірі шрифту 12.
Створіть необхідні гіпертекстові посилання, що встановлюють зв'язки як між окремими розділами, так і з необхідними ресурсами Інтранет та Інтернет.
Це дуже проста операція, реалізована кліканням “миші” по іконці “Додати гіперпосилання” на панелі інструментів Word. Попередня фраза, слово і т.п., від якої робиться посилання, повинні бути виділені.
Файл, з яким установлюється зв'язок, повинен вже існувати в створеному каталозі посібника.
В принципі, робота з текстом матеріалу на розглянутому (підготовчому) етапі на цьому може завершитися. Проте, якщо викладач має намір подальшу роботу проводити самостійно чи активно брати участь у роботі разом із програмістом, корисно зробити ще одну операцію – перетворення тексту в HTML- формат.
Для цього в меню “Файл” виберіть режим “Зберегти як”, у вікні “Збереження документа” у полі “тип файлу” встановіть “HTML Document”. У результаті цієї операції буде створений файл *.html, де * – ім'я doc-файлу.
При цьому усі формули, написані у формульному редакторі Word, будуть автоматично перетворені у файли-зображення формату jpg (імена цих файлів за замовчуванням “image*.jpg, де * – порядковий номер 1,2,3...). На закінчення скопіюйте всі html-файли з дотриманням структури каталогів посібника і передайте матеріал чи програмісту web-майстру сервера, на якому передбачається розміщення посібника.
Отримані файли ще вимагатимуть визначеної редакції фахівцем у web-програмуванні, але пророблена робота дозволить істотно скоротити час остаточної доробки посібника.
Необхідно відмітити, що при створенні текстів ЕПД необхідно дотримуватися правил розробки електронних сторінок згідно Закону про електронні документи та електронний документообіг, який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів
Завдяки динамічному HTML перед web-дизайнерами відкриваються нові можливості для підготовки змісту, щоб передати його в Internet. Якщо до HTML 3.2 web-сторінки були статистичними, то за новим стандартом з'явилися необмежені можливості по оформленню документів. Завдяки Java-аплетам, Java- та VB-сценаріям, а також Stylesheets, web-сторінки стали не тільки оптично привабливими, але й діалоговими. Так, наприклад, HTML-документ може безпосередньо реагувати на команди користувача і самостійно оновлюватися.
Правда, використання динамічного HTML в web-сторінках потребує принципового планування і чіткої концепції. Наприклад, web-автор повинен заздалегідь визначитися, в якій послідовності елементи сторінки будуть представлені її відвідувачу. Додатково повинен бути розроблений план діалога, який покаже користувачу на різні інтерактивні ефекти (анімацію, впливаючі логотипи чи прихований зміст).
Крім того, web-автор повинен знати, що з використанням динамічного HTML, його потенційна клієнтура зменшиться. Тому, що не кожен мандрівник мережі Internet зможе побачити в своєму web-браузері результати цієї технології. Для цього йому потрібен або Netscape Communicator, або Internet Explorer, і вони повинні бути не нижче 4-ої версії. Більш старі версії приведуть до повідомленням про помилки чи зміщенню символів на екрані монітора.