Курсова робота
З господарського права
Захист прав суб'єктів господарської діяльності в арбітражному суді
1. Правове становище арбітражних судів
2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
3. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
4. Вирішення спорів арбітражним судом
1. Правове становище арбітражних судів
Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму є законність і дисципліна в діяльності суб'єктів господарювання.
У процесі господарювання між підприємствами, державними та іншими органами виникають, функціонують та припиняються численні господарські відносини. Ринковий механізм, як і будь-яке інше складне явище, не може розвиватися без зіткнень і конфліктів, що призводять до суперечностей між суб'єктами господарської діяльності. Такі суперечності між підприємствами, організаціями, державними та іншими органами стосовно їхніх прав та обов'язків у господарських відносинах називаються господарськими спорами. Саме ці господарські спори і є предметом розгляду та вирішення арбітражного суду.
Арбітражний суд - одна з гілок судової влади (поряд із загальними судами), на яку законом покладено здійснення правосуддя у господарських відносинах. Арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами.
Організація і діяльність арбітражного суду визначаються Конституцією України, Законом України "Про арбітражний суд" від 4 червня 1991 р., Арбітражним процесуальним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 6 листопада 1991 р., іншими законодавчими актами України, а також міждержавними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Арбітражний суд в Україні - правонаступник органів державного арбітражу (існували з 1931 по 1991 р.) - хоч і зберіг ряд
притаманних державному арбітражу ознак, проте зазнав великих змін як у правовому статусі, так і в регламентації його діяльності. З органу, наділеного повноваженнями управлінського характеру (що обумовлювалося місцем державного арбітражу в адміністративно-командній системі керівництва економікою), його перетворено на орган, що здійснює правосуддя у господарських відносинах і є незалежним при виконанні цієї функції.
Правова природа арбітражного суду як органу правосуддя визначається завданнями та повноваженнями, якими його наділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. З Закону України "Про арбітражний суд" його завданнями є такі:
o захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин;
o сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;
o внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
Організація арбітражних судів в Україні. В Україні діють Вищий арбітражний суд України, Арбітражний суд Автономної Республіки Крим, арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя, які становлять єдину систему арбітражних судів. Верховна Рада України за поданням Голови Вищого арбітражного суду може утворювати й інші ланки арбітражних судів (міські, міжрайонні, районні арбітражні суди та ін.).
Місцеві арбітражні суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною ланкою арбітражної судової системи, оскільки саме вони виконують майже весь обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Для виконання покладених на них завдань місцеві арбітражні суди виконують такі повноваження:
вирішують господарські спори, віднесеш до їхньої компетенції;
розглядають справи про банкрутство;
переглядають у порядку нагляду рішення, ухвали, постанови відповідного арбітражного суду;
вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції до Вищого арбітражного суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;
ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;
здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.
До складу місцевого арбітражного суду входять: голова, перший заступник голови, заступники голови та судді (кількість їх у конкретному суді залежить від обсягу роботи, зокрема від кількості справ, що. розглядаються).
Для вирішення організаційних питань місцеві арбітражні суди можуть утворювати президію.
Вищий арбітражний суд України очолює єдину систему арбітражного суду. Він є найвищим органом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов арбітражних судів України та контролю за їхньою діяльністю. Вищий арбітражний суд України складається з Голови, першого заступника Голови, заступників Голови та суддів і діє у складі:
пленуму Вищого арбітражного суду;
президії Вищого арбітражного суду;
судових колегій з розгляду спорів та перегляду рішень, ухвал та постанов.
Вищий арбітражний суд України:
1) вирішує господарські спори, віднесені до його компетенції Арбітражним процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, міждержавними договорами й угодами; може в межах підвідомчості арбітражних судів України прийняти до свого провадження будь-який господарський спір;
2) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови Вищого арбітражного суду, Арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражних судів областей, міст Києва і Севастополя;
3) вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів;
дає роз'яснення арбітражним судам з питань практики застосування законодавства України, яке регулює відносини у господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів.
Роз'яснення Вищого арбітражного суду є обов'язковими для суддів і учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яснення;
4) веде роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин;
5) здійснює організаційне керівництво Арбітражним судом Автономної Республіки Крим, арбітражними судами областей, міст Києва і Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їхньої діяльності, перевіряє і поширює позитивний досвід роботи арбітражних судів республіки;
6) забезпечує добір і підготовку кандидатів у судді, підвищення кваліфікації працівників арбітражних судів, організовує роботу з матеріально-технічного забезпечення арбітражних судів і створення належних умов для їхньої діяльності, нормативного забезпечення, ведення статистичного обліку;
7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством. Для підготовки науково обгрунтованих рекомендацій з питань організації та діяльності арбітражного суду, розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства, порядку і практики розгляду господарських спорів при Вищому арбітражному суді України створюється науково-консультативна рада за участю провідних учених та інших висококваліфікованих спеціалістів, її склад, порядок організації та діяльності затверджує президія Вищого арбітражного суду.
2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
У юридичній літературі немає загальноприйнятого визначення поняття підвідомчості господарських справ. Висловлені з цього приводу думки зводяться в основному до того, що під підвідомчістю розуміється компетенція певних органів або коло справ, віднесених до неї.
Інститут підвідомчості використовується для визначення кола справ, віднесених до відання арбітражного суду. Для розмежування справ, що належать до відання того чи іншого арбітражного суду, застосовується термін "підсудність справ".
Підвідомчість господарських справ розмежовується за двома ознаками:
а) суб'єктною залежно від суб'єктів спору;
б) предметною залежно від предмета спору.
Загальне правило суб'єктної підвідомчості господарських справ полягає в тому, що господарські справи у спорах між юридичними особами, громадянами-підприємцями, державними та іншими органами підвідомчі арбітражному суду. Отже, господарські справи у спорах, де хоч би однією стороною є громадянин як фізична особа (не підприємець), розглядають загальні суди.
Стосовно предметної підвідомчості, яка охоплює такі поняття, як предмет та характер спору, діє таке саме правило: господарські справи у спорах, що виникають між юридичними особами, громадянами-підприємцями, державними та іншими органами, підвідомчі арбітражному суду. Але з цього правила є два винятки:
1) спори між організаціями, які випливають з договорів на перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному і повітряному вантажному сполученні, розглядають загальні суди;
2) деякі категорії спорів віднесено до відання інших органів (їх розглядають в адміністративному порядку). Це, зокрема:
- спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
- спори про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін;
- інші спори, вирішення яких віднесено законодавством України та міждержавними договорами й угодами до відання інших органів.
Підвідомчість господарських справ арбітражному суду визначається, в першу чергу, законами України "Про арбітражний суд" (ст. 1), "Про зовнішньоекономічну діяльність" (статті 38 і 39) та "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 5), а також Арбітражним процесуальним кодексом України (статті 12-17).