При виникненні тріщин рекомендується годувати через накладку. При годуванні соски обробляють розчином пеніциліну (10 000 одиниць на 1 мл фізіологічного розчину), тріщини припудрюють порошком білого стрептоциду. Можна користуватися спиртовим розчином метиленової синьки.
Лікування маститів. На початку захворювання можна прикладати до молочної залози пузир з льодом. Спочатку на залозу накладають пов'язку, яка фіксує її в трохи піднятому стані (мал. 14).
Можна почати лікування з зігрівальних компресів з маззю Вишнев-ського або камфорною олією. Водночас призначають внутрім'язово пеніцилін (400 000—5000 000 одиниць на добу). З успіхом застосовують сульфаніламідні препарати. Звичайно таке лікування приводить до одужання. Якщо зворотний розвиток інфільтрату затримується, застосовують автогемотерапію. Важливою умовою лікування є спорожнення молочної залози. Тому, якщо нема нагноєння, продовжують прикладати до груді дитину або користуються молоковідсосом.
При гнійному маститі проводять хірургічне лікування (розрізування гнійника), при невеликому гнійнику можна обійтися відкачуванням гною за допомогою шприца з дальшим введенням пеніциліну в порожнину, яка утворилася.
ПІСЛЯРОДОВІ УСКЛАДНЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ НЕІНФЕКЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ
В післяродовому періоді нерідко спостерігаються розлади сечовипускання і затримка випорожнення. При правильному веденні післяродового періоду ці розлади легко усуваються.
Рідко спостерігається родовий шок, повітряна емболія, післяродова еклампсія, післяродові психози.
Родовий шок. Після важких, болісних або швидких родів, акушерських операцій, які проводяться без наркозу, при грубому витисканні посліду за Креде може настати родовий шок. Шок настає слідом за народженням плода або після того, як відійде послід. Шок може виникнути без попередньої втрати крові. Однак кровотеча, яка ослаблює організм, полегшує виникнення шоку.
У жінки раптом виникають збліднення шкіри і видимих слизових, запаморочення, нудота, блювання, холодний піт; пульс нитковидний, артеріальний тиск падає. Нерідко настає непритомність.
Лікування. Підшкірне пантопон, зігрівання хворої, переливання крові, внутрівенне введення глюкози, серцеві засоби (камфора, кофеїн).
Повітряна емболія. Якщо в зяючі вени післяродової матки потрапить повітря, то воно через нижню порожнисту вену проникає в серце і легеневу артерію. У жінки виникає тяжкий стан (блідість, розширення зіниць, падіння серцевої діяльності й дихання), і вона швидко гине.
Повітряна емболія належить до числа рідких ускладнень. Вона може виникнути в момент акушерських операцій (повернення плода, ручне відокремлення плаценти та ін.) при передлежанні плаценти й атонії матки.
Післяродові психози. В післяродовому періоді іноді виникає загострення раніше перенесеної шизофренії, маніакальнодепресивного психозу й інших захворювань. Іноді психози вперше з'являються після родів. Післяродові психози тепер є великою рідкістю.
При виникненні ознак психозу необхідно терміново викликати лікаря і встановити за хворою постійний нагляд. Хвору ні на хвилину не залишають саму, тому що можливі нещасні випадки. Хвору звичайно переводять у психіатричний заклад.