У Швеції існують два рівні управління: національний уряд і місцеві органи самоврядування у двадцяти чотирьох округах і місті Стокгольм.
Допомога родинам вперше була запроваджена у франції 1931 р. для заохочення росту народжуваності з метою компенсації великих втрат франції у першій світовій війні.
Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем 101
2. Пенсії за віком є двох таблиця 4.1. Допомоги родинам
РІЗНОВИДІВ: ОСНОВІїа ПеНСІЯ, У Швеції-сума за,рік (дол. СІЛА).
що призначається усім шве-дам, і додаткова, що випла- ^- ^ьмГ1010 26^
ЧуЄТЬСЯ КОЖНОМУ Шведові, 3-а дітьми 4700 КОТриЙ Має ТруДОВИЙ ДОХІД 4-а дітьми 7 390
від праці за наймом у сумі, 5-а лдтьми ю 750 . „ . - .. лі Кожна наступна дитина 3 283 ВИЩІЙ ВІД базової суми, ЩО Додаткова допомога на
підлягає податкові на соці- дітей 16-20 років, які альне страхування. Середній вгеше навчаються у школі і 920
ДОХІД обчИСЛІОЄТЬСЯ, ВИХОДЯ- Обмінний курс станом на 23 листопада ЧИ 3 П'ятнадцяти НаЙВИЩе 1992 р.: $ 0.149 = 1 крона, $ 1 == 6.7 8К
оплачуваних років праці . У ——————————————————————
1990 р. середня ВеЛИЧИНа ОС- Джерело: Майопаї 5осіа1 Іпзчкшсе : 1 ... „,,,-„ Воагсі, Зосіаі Іішчгешсе 81аІізЬся, Расіз 1991 ПОВНОЇ ПЄНС11 Становила 3856 (аоскЬоЬп: ЙІаЦ^кепЬеІеп йкягогаакгіпд.,-
доларів, а додаткової—1189 уегкеї, Лиіу 1991), р.66. доларів. Вдовам виплачується повністю основна пенсія і 40% додаткової. Пенсія по інвалідності може досягати повної величини основної й додаткової пенсій по старості.
3. Державним Страхуван- ТАБЛИЦЯ 4.2. Видатки на соціальне ПЯМ ЗДОрОВ'Я забезпечені ВСІ забезпечення у Швеції за 1990 р.
шведи. Воно включає опла- ("""ра- А0^ сша). чувану сімейну відпустку ——————————————————————
СТрОКОМ ДО ЗО ДНІВ З ВІДШКО- Захворювання 25.4 ДуванНЯМ у рОЗМІрІ ВІД 25% Нещасні випадки на роботі 1.6 . <-,г>п/ " • Допомога по безробіттю 3.3 ДО 100% ОСНОВНОЇ платні; Пенсії по старості 28.7
1990 р. середня сума за день родини та діти 10.9 становила 62 долари. Допо- Загальні 0.4 мога на випадок хвороби Виконавчі виграти 1.9
призначається тим, хто хво- Разом 72.2 ріє і не може працювати, внп Швеції 204.5
Допомога ВагІТНИМ ВИПЛаЧу- Витрати на соціальне
ється за 50 днів упродовж забезпечення, у % ВНП 35.3%
осганпього періоду вагітнос- ^ шведська крона =$ 0.49, $ і =6.7 5К ті. Допомоги по догляду за ______________________
дітьми призначаються на 450
Джерело: ТІїе Созі апсі Ртаїшіїїсг о/ ДНІВ ПІСЛЯ народження ДИ- ^ ^ Зепасе.ш В^епіп 1990
ТИНИ. Система державного (ЗІоскЬоїтп: 51.аІізЦс8 5\уе(іеп, 1992), р.З.
страхування здоров'я охоплює також медичне і стоматологічне обслуговування. Деяку частину вартості мусить вносити й сам пацієнт.
16 Пенсійний вік для повної пенсії становить 65 років. Шведи можуть виходити на пенсію раніше, але з меншим розміром пенсії.
14
102 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
4. Допомога по безробіттю виплачується упродовж 300 днів для працівників, молодших 55 років, і 450 днів для осіб віком 55 років і старших. Допомога становить 90% щоденної платні працівника, але не вище 73.80 доларів на день. Насамкінець, урядом виплачується гарантований заробіток працівникам фірм-банкрутів.
У таблиці 4.2 наведено вартість шведської системи соціального забезпечення 1990 р., що фінансувалася із загальних надходжень шведського уряду і місцевих округів та із надходжень від наймачів і найманих у формі внесків на соціальне страхування. У 1990 р. з усіх витрат на соціальне обслуговування у Швеції 20% надійшло від шведського уряду, 33% — від округів та муніципалітетів, 44% — від внесків наймачів і найманих і 3%—від інвестиційних прибутків пенсійних фондів.
СХІДНОАЗІАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНО-КЕРОВАНИЙ КАПІТАЛІЗМ
До країн Східної Азії, або Тихоокеанської смуги, належать Японія, Південна Корея, Тайвань, Гонконг і Сингапур17. Ці країни мають декілька спільних рис. Всі вони бідні на природні ресурси, і всі, за винятком Японії, є країнами, створеними після другої світової війни (Південна Корея і Тайвань перед другою світовою війною належали Японії, а Гонконг і Сингапур входили до складу Британської імперії). Усіх їх об'єднує впевненість у тому, що держава повинна сприяти промисловому розвиткові й національному процвітанню; водночас усі вони віддані розвиткові сильного приватного сектора і використовують широкий набір засобів політичного інструментарію, включаючи протекцію й фінансові заохочення, для досягнення цієї мети. Їх також об'єднує відданість вільному ринкові й державному сприянню промисловості.
Оскільки розділ б присвячено розглядові прикладу Японії, Південна Корея і Тайвань використовуються в даній частині як приклади економік, керованих державою. Обидві застосовують економічне планування, пов'язане з розвитком експорту, і обидві входять до п'ятнадцяти найбільших держав-експортерів світу. Вони переходять від експорту головним чином трудомістких товарів легкої промисловості до конкурентоздатносгі в галузях високих технологій. Південна Корея нині є третьою з найбільших у світі виробників чипів з великим об'ємом пам'яті. Обсяг торгівлі США з Південною Кореєю і Тайванем становив 1991 р. майже 68.7 млрд. доларів, що набагато більше, ніж із будь-якою європейською
У 1997 р. Гонконг стане частиною Китаю.
Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем ЮЗ
країною. Крім того, немислима раніше ідея об'єднання поділеяої Кореї стала нині можливою внаслідок падіння комунізму. Економіка Північної Кореї знаходиться па грані краху внаслідок припинення фінансової підтримки, що надходила раніше з Китаю
т-^ •"1.0
та Роси .
Південна Корея і Тайвань:
промислова політика
Одним із прикладів взаємодії урядової політики і промислового розвитку є історія автомобільної промисловості Південної Кореї. Вона почалася 1962 р., коли одне державне підприємство створило спільно з японською фірмою Ніссан завод для складання автомобілів19. Уряд Кореї встановив імпортні обмеження на готову продукцію, але звільнив від мита комплектуючі частини для складання. В 1965 р. уряд передав складальний завод приватній корейській фірмі та уклав з Японією договір про передачу технології. Уряд поставив за мету досягти 50% покриття потреб внутрішнього ринку, встановивши заразом обмеження на імпорт іноземних автомобілів. План розвитку важкої та хімічної промисловостей 1973 р. визнав автомобілебудування пріоритетною галуззю, а 1974 р. було опубліковано десятирічний план окремо для цієї галузі, де поставлено мету: на початку 1980-х рр. зробити автомобілебудування найбільшим експортером.
Для виробництва машин на експорт було обрано три промислових об'єднання, що називаються "чаебол" (конгломерат), і для кожного з них було встановлено експортні завдання . Експортні ціни було призначено низькими, часом нижчими собівартості, а різницю компенсував уряд. Скажімо, одна модель Хюндай собівартістю 3700 доларів продавалась у Кореї за 5000 доларів, а за океаном—за 2200 доларів2 . Було обрано три цільові ринки як чергові сходинки: Південне-Східна Азія, потім Латинська Америка і Близький Схід, а далі Канада і Сполучені Штати. На початку 1980-х фірмі Хюндай, обраній урядом як єдиний виробник машин, було надано пільгові позики для збільшення інвестицій у заводи й обладнання. В 1988 р. Хюндай виготовив 65000 автомобілів, з яких
18 За оцінками, возз'єднання Кореї могло б коштувати принаймні 250 млрд. доларів упродовж десятилітнього періоду.
Сопдтевз о{ Ше Мпііесі Зіаіев, Оіїісе оГ ТесЬпоІоду Азяеззтепі, Сотреііпд Есопо-тіез: Атєпса, Ечгоре, апсі ІЬе Расі/іс Літ (УУазпіпдІоп, О.С.: М.8. Соуеттепі. Ргіпйпд Оіїісе, ОсІоЬеі 1991), рр.313-317.
20 Чаеболи розглядаються в наступному параграфі.
21Сотреііпд Есопотіез, рр.314-317.
104 Частшга 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
79
63% було експортовано . Успіх Хюндай спонукав уряд дозволити двом іншим компаніям повернутись на автомобільний ринок.
Тайвань у своїй промисловій політиці застосовував кілька стратегій. Від 1945 р. до кінця 1980-х рр. він дотримувався політики заміщення імпорту з метою розвитку галузей легкої промисловості . Від 1960 до приблизно 1975 р. контроль за заміщенням імпорту було знято, а головні зусилля було зосереджено па експорті продукції легкої промисловості. Починаючи з 1970-х і впродовж 1980-х рр. уряд сконцентрував увагу на розвиткові важкої промисловості. Держава має змогу впливати на промислову політику через державні банки, що розміщують кредити з урахуванням пріоритетів, установлених урядом для галузей промисловості. Уряд узяв на себе також пряму відповідальність за прискорення технологічного розвитку і впровадження його досягнень у промисловість. Він утримує чотири наукових інститути, що виконують дослідження в галузях електроніки, технології програмного забезпечення та переробки сільськогосподарської продукції. (Ці інститути перебувають під юрисдикцією державної Наукової ради, що відповідає за координацію зусиль науково-дослідницьких організацій).
Електроніка—найважливіша галузь промисловості Тайваню, і держава відіграла вирішальну роль у її становленні. Воно почалось із заохочення іноземних фірм до проведення складальних робіт на офшорній основі у зонах обробки експортної продукції. Далі уряд опрацював заходи, спрямовані на досягнення спроможності самостійно проектувати і виробляти напівпровідники. Одним із шляхів виконання цього завдання було запрошення іноземних партнерів встановлювати демонстраційне обладнання з метою подальшої передачі технологій тайванським діловим фірмам. Було укладено серію угод про утворення спільних підприємств із фірмами США для виготовлення на замовлення комп'ютерних чипів на найсучаснішому виробничому устаткуванні, встановленому за рахунок тайванського уряду. Спільні підприємства зазвичай створювалися тайванським урядом, тайванськими приватними підприємствами й іноземними фірмами. Сьогодні в напівпровідниковій промисловості Тайваню домінують іноземні фірми, здебільшого американські, і їхня частка досягає 2/3 загального обсягу продукції.