Порівняння Сполучених Штатів, Японії та Німеччини
Сполучені Штати, Японія та Німеччина розмістились на ромбі приблизно однаково. Переваги, що їх мали Сполучені Штати в 1950-1960-х рр., значною мірою втрачені, частково в результаті самовпевненості. Вони втрачають свою здатність створювати особливі чинники, що ведуть до конкурентних переваг. Прикладом є освіта. І Німеччина, і Японія мають більш кваліфіковану робочу силу. Рівень відсіву з середньої школи у Сполучених Штатах становить майже 25%, тоді як у Німеччині — 3%, а в Японії—2%. За міжнародними математичними й науковими тестами і німецькі, і японські старшокласники набирають значно вищі бали порівняно з американськими. Така ж ситуація і щодо випробувань за іншими показниками досягнення успіху. Крім того, замість спробувати боротися з конкурентами, компанії США вважають за краще купити їх, або, якщо конкуренти закордонні, просять уряд встановити квоти чи інші імпортні бар'єри.
Але і Німеччина, і Японія мають власні проблеми29. Нечастими стали великі комерційні та наукові прориви німецьких фірм. Робочі тижні стали коротшими, а наголос робиться на інших житгєвих інтересах30. Сфера міжнародних послуг, де СІ І ТА посідають міцні позиції, у Німеччині розвинена недостатньо, і вже з'являються ознаки зменшення кількості довготермінових контрактів німецьких менеджерів та інвесторів. Японія також має свої проблеми. Вади властиві й її системі освіти, особливо на університетському рівні, де зміст курсів має бути розширений і піднесений на вищий щабель31. Японська система оптово-роздрібного розподілу перешкоджає просуванню до міжнародного успіху.
2" Рогіег (1990), рр.704,712 апсі 715-719.
Німецьке суспільство значною мірою е суспільством дозвілля, бо німці мають шеститижневу оплачену відпустку і п'ятнадцять оплачених святкових днів на рік. Саме тому багато тисяч японців навчається в американських університетах.
110 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
Японія також далеко відстає від Сполучених Штатів щодо надання міжнародних послуг32. Нарешті, в японській економіці існує чимало непродуктивних секторів, як от сільське господарство, звичними сгали також картелі та інші обмеження на конкуренцію.
Динаміка конкуренції та промисловий успіх
Альфред Д. Чендлер написав книгу під назвою "Масштаби і можливості: динаміка промислового капіталізму'133, що містить порівняльне дослідження менеджерського підприємництва в Сполучених Штатах, Великобританії та Німеччині від 1880-х до 1930-х років. Упродовж більш ніж півстоліття ці три країни давали близько двох третин світової промислової продукції. Однак місце Великобританії серед найбільших промислових держав заступила Японія, а от Сполучені Штати й Німеччина утримали своє становище у світі як індустріальні країни. Великобританія спершу мала перевагу, бо промислова революція в Сполучених Штатах і Німеччині почалася пізніше. Але де в такому разі повелася невірно Великобританія, і що саме робили правильно Сполучені Штати і Німеччина? Якщо британські підприємства в деяких галузях— скажімо, в сталеливарній і текстильній—мали майже повну конкурентну перевагу, чому тоді підприємства США і Німеччини її подолали?
Відповідь полягає в тому, що американські та німецькі фірми, вступивши в конкуренцію з британськими на світових ринках, були набагато агресивнішими. Вони конкурували завдяки покращенню якості своєї продукції і створещаю нових ринків, а також зниженню затрат. Скажімо, Стандард Ойл завдяки економії шляхом збільшення масштабів виробництва змогла скоротити собівартість одного галона гасу від 2.5 цента 1879 р. до 0.5 цента 1884 р. і до 0.4 цента 1885 р. Ця компанія мала змогу продавати свій гас за нижчою ціною, ніж будь-хто інший зі світових виробників, і все одно мати прибуток. Фірми США і Німеччини виконували систематичні дослідження і розробки з метою вдосконалення своїх виробів та процесів. Вони знаходили кращі джерела постачання і забезпечували ефективніші маркетингові послуги. Вони вирізняли свої вироби завдяки застосуванню фірмової упаковки й широкої
США експортують більше послуг, аніж імпортують, тобто за цією статтею мають позитивний баланс.
АНтесІ О. СЬаіюІег, Шсаїе апсі 8соре: Пупапися оі Іпсічзіпаї Сарііаііят (СатЬгіаде:
Нагуагсі ипіуегзіїу Ргеяв, 1990). 34 СЬапДег (1990).
Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем щ
реклами. А ще вони швидко входили в ринки, що розширювались, і виходили з тих, що занепадали. Така конкуренція посилювала спроможності як робітників, так і менеджерів.
Британці започатковували багато галузей або прокладали шляхи для них, включаючи важке й легке машинобудування, виробництво фарб, сталі, міді та інших металів, а також електротехнічного устаткування. Піонером промисловості електротехнічного устаткування в Сполучених Штатах був Томас Едісон. Британці й німці одержували патенти Едісона одночасно , але виграли від цього саме німці. Німецька фірма Сіменс об'єдналася зі своїм головним конкурентом, зміцнила менеджмент і почала виконувати десятирічний план покращення своїх глобальних позицій у галузі електротехнічного устаткування. Ця фірма побудувала найбільший у світі промисловий комплекс, профіпапсований з нерозподілених прибутків, щоб досягти економії за рахунок збільшення масштабів. Для роботи на цьому комплексі Сіменс наймала ЗО тисяч робітників, що продукували розмаїті вироби, як от телекомунікаційне обладнання, великі механізми, мотори, генератори й кабелі. В 1913 р. німці продавали до Британії електротехнічного устаткування більше, аніж його вироблялось на британських заводах.
ПІДСУМКИ
Кінець комунізму цілковито змінив економічний і політичний стан речей у світі. Відходять "ізми", що раніше домінували у світі, за винятком капіталізму. В розділах 1 та 4 було зазначено, що нині існують три варіанти капіталізму—варіант США, європейський варіант і східноазіатський варіант. Порівняння може бути зроблене па підставі ринкової свободи, що є передусім відносною. Ринки багатьох економік вважаються вільними, бо цілі сегменти економіки формуються ринковими силами. В усіх цих економіках і держава, і ринки—це інструменти соціально-економічної політики. Більшість обмежень, що їх накладають держави на ринки, існують через те, що деякі проблеми ринок вирішує погано, як от забезпечення соціального добробуту або чистого довкілля.
У розділах 5, 6 та 7 порівнюватимуться три країни, що репрезентують три варіанти капіталізму. В розділі 5 розглядаються Сполучені Штати, що захоплено називають себе найвільнішою ринко-
35 Це було в кінці 1880-х рр.
112 Частила 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
вою економікою світу, і, мабуть, справедливо. В розділі б аналізується Німеччина — наймогутніша країна Європи, що репрезентує єврокапіталізм. Єврокапіталізм — це соціальпо-ринковий капіталізм зі значною участю держави в забезпеченні фондів соціальних витрат. У розділі 7 представлено Японію—третю з найбільших економічних держав, яка є зразком державно-керованого капіталізму. Японія та країни, що швидко розвиваються—Південна Корея і Тайвань, — накладають обмеження на вільні ринки чи навіть формують їх так, щоб це допомагало забезпечувати економічний розвиток. Вони обмежили імпорт, щоб розвивалась національна промисловість, і дозволили формувати картелі. Вони покладаються на промислову політику як на засіб досягнення економічного розвитку певних галузей і забезпечують широкомасштабні інвестиції в базові технологічні дослідження.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Що таке єврокапіталізм? Чим він різниться від капіталізму США?
2. Що таке промислове планування? Як воно використовувалось у Кореї для розвитку корейської автомобільної промисловості?
3. Швеція—досконалий зразок соціально-ринкового капіталізму. Розгляньте це.
4. Завдяки чому Південна Корея і Тайвань спромоглися на прискорену індустріалізацію?
5. Розгляньте застосування динамічного ромба Портера.
6. Завдяки чому, за Альфредом Чендлером, Сполучені Штати й Німеччина успішно розвинули такі галузі, як електротехнічне устаткування, а Великобританія виявилась не в змозі це зробити, хоча спершу саме вона мала конкурентну перевагу?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Атваеп, Аіісе Н. Аз/а'я Nех{ Сгапія. Мелу УогЬ: СатЬгігіде ипі-
УЄГ8І<у РГЄ58, 1989.
Сеігоп, Магуіп, апсі Олуеп Оауіез. Сгузіаі СІоЬе: Тїіе Науеа апсі Науе-МоІз оґ ІІіе Меуг \Уог1с1 Огсіег. Мелу Уогк: 81. Магип'з Ргезя, 1992.
Розділ 4. Порівняльний аналіз капіталістичних систем цз
СЬапсіїег, АІГгеа О. 8са1е апсі Зсоре: ТІїе Оупатісз оґ Іпсіиаіпаї
Саріїаііят. СатЬгісІде: Нагуаггі ипіуегзііу Ргеза, 1990. Сопдгезя оГ Ще ипііеа Зіаіез, Оіїісе оГ ТесЬпоІоду Аззевзтепі.
Сотреііпд Есопотіез: Атегіса, Еигоре, апсі Іпє Расіїіс Кіт. УУа-
апіпдіоп, О.С.:и.8. Сіоуегптепі Ргітіпд Оіїісе, ОсІоЬег 1991. Непхіег, КоЬегІ А. "ТЬе нєтаг Ега оГ Еигосаріїаіізт". Нагуагсі Визіпез
Кеуіещ Уоі. 70, Мо. 4 (ЛиІу-Аидиаї 1992), рр.57-68. Ьіпсоїп, Еаїлуагсі. Зарап'а ипе^иа1 Тгасіе. \Уа8ЬіпдІоп, О.С.: ТЬе Вгоо-
Ьіпдв Іпвиїииоп, 1990. Магзііаіі, Кау, апа Магс Тисісег. ТІїіпМпд ґог а Ьіушд: Есіисаііоп
апсі Іпє УУеаШі о/Наіюоз. Мелу УогЬ: Вазіс Воокя, 1992. Ма1:іопа1 8осіа1 Іпзигапсе Воагсі. Посіві Іпвигапсе ЗіаИїзііси: Гасін