2. У доповіді зроблено передбачення, що 80% з усього поповнення робочої сили в 1990-х рр. складатимуть національні меншини, жінки та іммігранти, тобто ті, хто традиційно мають найгіршу
підготовленість до праці.
3. Понад мільйон молодих людей щороку покидали середню школу. Рівень відсіву з багатьох міських шкіл наближався до 50%.
4. Цей відсів коштує Сполученим Штатам щороку 240 млрд. доларів у вигляді втрати податків через зменшення заробітків упродовж життя внаслідок недостатньої освіти.
5. Прогнозується, що у 2000 році 50% усіх робочих місць в Америці потребуватиме рівня освіти вище курсу середньої школи, а 30% місць—рівня випускника коледжу.
Проте не вся система освіти США є недосконалою. Університети США вважаються одними з найкращих у світі. Японські школи, що їх учні показують найвищі результати у світі за міжнародними тестами, знаходяться разом з тим серед найбільш переповнених у світі. У США 97% початкових шкіл мають до використання два й більше комп'ютерів, а от у Японії таких шкіл тільки 28%. Крім того, слід зазначити, що філософія американської системи освіти є не такою, як в інших країнах. Тут немає дворівневої системи, що існує в Європі. Дворівнева система відбирає кращих і надає ширші освітні можливості тим студентам, котрі навчаються в коледжах.
Суспільство судової тяганини
Лестер Туроу, автор бестселера 1992 р. "Віч-на-віч: прийдешня економічна битва поміж Сполученими Штатами, Європою і Японією", називає Сполучені Штати "суспільством взаємних позовів" і доводить, що судові процеси стали загрозою для суспільного добробуту. В Сполучених Штатах проживають 5% населення світу і 70% усіх правників світу. Для прикладу можна сказати, що в США правників більше, ніж у Японії, в 70 разів. У 1989 р. до американських судів було подано 18 мільйонів цивільних позовів,
ТЬе р.оікі А1іеа(1 (Ме^у УогЬ: Наїіопаї АШапсе Іог Визіпекя, 1988), р.1.
130 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
ІЗ
15 |
або один на кожних десять дорослих американців . Внаслідок цього зволікаються судові розгляди, а також затримуються бізнесові рішення через очікування результатів судових справ або через загрозу потенціальних позовів14. Окрім того, позови проти лікарень і лікарів щодо професійної некомпетентності збільшили страхові винагороди і вартість медичного обслуговування
Нерівність доходів
Відомо, що впродовж 1980-х рр. нерівність у розподілі доходів і багатства зросла, зламавши тенденцію до більшої рівності. Цей злам пов'язувався багатьма людьми з економічною політикою адміністрації Рейгана, тобто з так званою рейганомікою. Наріжним каменем рейганоміки був Закон про податкову політику для відновлення економіки (ЗППВЕ), що його введено в дію в серпні 1981 р. Цим законом запроваджувалися радикальні зміни в оподаткуванні і особисгих, і корпоративних доходів. Ним передбачалося всеохоплююче скорочення ставок податку на особисті доходи до 23% через три роки і негайне зниження верхньої межі податку з 70% до 50%. Податок на корпоративні доходи було зменшено з 48% до 46%. Таке зменшення граничних ставок було заплановане для більшого заохочення до інвестування і відображало зміну основної мети застосування податкової системи—від перерозподілу доходів до збільшення національного доходу завдяки економічному зростанню. І демократи, і республіканці підтримали політику зниження податків.
Законом про податкову реформу 1986 р. ставки податків на особисті та корпоративні доходи було знижено ще більше і при цьому ліквідовано низку законних шляхів ухиляння від податків, що були доступні приватним особам і корпораціям. Кількість рівнів оподаткування приватних доходів було скорочено з чотирьох до трьох ставок—15%, 28% і 31%. Ставку податку на корпоративні доходи було знижено до нового рівня — 34%, з одночасним вилученням численних знижок на зразок інвестиційної податкової знижки. Цей закон, що теж мав двопартійну підтримку, був передусім спрямований на спрощення податкової системи, а не на утвердження якоїсь особливої економічної філософії. Він мав справу з багатьма особливостями податкового законодавства, якими було
ТЬє \УазІипдІоп Розі Мадазіпе, МагсЬ 15, 1992, р.12. 14 УУаІІет К.ОІ50П, ТЬе ЬНідаііоп Ехріоаісш (Nе'іV Уогк: Е.Р.ОиІІоп, 1991).
У Сполучених Штатах подається 17 451 позов щодо некомпетентності медиків на кожний один у Швеції, наступній країні найбільшої судової тяганини. Навіть з урахуванням того, що у Швеції лише 8 мільйонів населення, співвідношення становить 500 до 1.
131 |
Розділ 5. Сполучені Штати Америки
створено широкі можливості для уникнення оподаткування, а це, відповідно, спрямовувало потік інвестицій на такі неефективні цілі, як спекуляція нерухомим майном. Запроваджені законом ставки податку були компромісне низькими, що мало компенсувати відсутність у ньому лазівок для ухиляння від податків.
У таблиці 5.8 наведено розподіл родинних доходів упродовж періоду від 1980 до 1990 р. Предмет розгляду—особисті доходи, що охоплюють ту частину національного доходу, яка реально одержується окремими особами або родинами, а також перерозподілені доходи від уряду й підприємств. Таблиця свідчить про збільшення доходів верхньої п'ятої частини родин за шкалою Лоренца і найвищих 5% родин. Відношення середніх родинних доходів нижньої п'ятої частини до доходів верхньої п'ятої частини (подане у відсотках) зменшилося з 12% 1980 р. до 10% 1990 р. Найбільший приріст був одержаний найвищими 5% родин, чий середній дохід упродовж десяти років збільшився на 32 000 доларів. Їхня частка сукупного доходу зросла з 15.3% 1980 р. до 17.4% 1990 р., тоді як частка нижньої 1/5 частини родин зменшилася з 5.2% до 4.6%.
Так само, як для родин, можна виконати порівняння і для домашніх господарств. У 1980. р. нижня п'ята частина всіх господарств одержала 4.2% особистих доходів; у 1990 р. вони одержали 3.9%. В 1980 р. верхня п'ята частина господарств одержала 44.1%
ТАБЛИЦЯ 5.8. Частка сукупного доходу, одержана нижньою п'ятою частиною, верхньою п'ятою частиною і найвищими 5% родин Сполучених Штатів, та їхні середні родинні доходи у 1980-1990 рр.
Рік | Нижня | Верхня | Найвищі | Нижня | Верхня | Найвищі |
п'ята | п'ята | 5% | п'ята | п'ята | 5% | |
частина | частіша | (%) | частіша | частіша | ||
(%) | (%) | Ідола}. | яв у цінах 1^ | 190р.) | ||
1980 | 5.2 | 41.5 | 15.3 | 9776 | 79 008 | 116 566 |
1981 | 5.1 | 41.8 | 15.3 | 9 304 | 77 750 | 114079 |
1982 | 4.8 | 42.7 | 15.9 | 8800 | 79 258 | 118 359 |
1983 | 4.7 | 42.8 | 15.9 | 8 863 | 80974 | 120 652 |
1984 | 4.7 | 42.9 | 16.0 | 9 162 | 83 814 | 124 989 |
1985 | 4.7 | 43.5 | 16.7 | 9 284 | 86968 | 133 486 |
1986 | 4.6 | 43.7 | 17.0 | 9587 | 91 903 | 141 638 |
1987 | 4.6 | 43.8 | 17.2 | 9747 | 93041 | 145 650 |
1988 | 4.6 | 44.0 | 17.2 | 9785 | 93 843 | 146 627 |
• 1989 | 4.6 | 44.6 | 17.9 | 9941 | 97 670 | 155 458 |
1990 | 4.5 | 43.0 | 17.4 | 9833 | 94404 | 148 124 |
Джерело: и.З.ОератппепІ ої Сопипегсе, Вигеаи о{ Ще Сепзиз, Сип-єні Рориіаііоп Керогія, Сопзитег Іпсоте. "Мопеу Іпсоше о{ НоизеЬоМ, рапііііез, апД Регяопв іп иіе ипііеа Зіаіея іп 1990", 5егіе5> Р-60, Мо.174, Моу.15, 1991, р.220.
132 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
особистих доходів, а в 1990 р.—46.6%. Найвищі 5% господарств одержали 16.5% особистих доходів 1980 р. і 18.6% 1990 р. Середній дохід за 1980 р. для нижньої п'ятої частини одержувачів доходу складав 6 836 доларів, для верхньої п'ятої частини 73 752 доларів і для найвищих 5%—ПО 213 доларів. У 1990 р. середній дохід нижньої п'ятої частини одержувачів доходу дорівнював 7 195 доларів, верхньої п'ятої частини—87 137 доларів і найвищих 5%—138 756 доларів. Найбільший приріст був одержаний найвищими 5% господарств. У 1980 р. середній дохід нижньої п'ятої частини господарств становив 9% від середнього доходу верхньої п'ятої частини і 6% від доходу найвищих 5% господарств. У 1990 р. середній дохід нижньої п'ятої частини становив 8% від середнього для верхньої п'ятої частини і 5% від середнього для найвищих 5%.
У таблиці 5.9 показано розподіл доходів родин і домашніх господарств за окремі роки від 1967-го до 1990-го. Подано також значення коефіцієнта Джині, що є мірою нерівності доходів і змінюється в межах від 0 до 1. Що ближчий цей коефіцієнт до нуля, то рівномірнішим є розподіл доходів; що ближчий він до 1, то розподіл більш нерівномірний. Як свідчить таблиця, коефіцієнт Джині зростав і для родин, і для домашніх господарств. Проте слід також зазначити, що відбувалось зниження реальних доходів нижньої п'ятої частини родин і господарств. Найбільший загальний
ТАБЛИЦЯ 5.9. Середні доходи родин і домашніх господарств за окремі роки (доларів США).
Господарства | Родини | |||||
Роки | Нижня п'ята | Верхня п'ята | Коеф. Джині | Нижня п'ята | Верхня п'ята | Коеф. Джині |
частина | частина | частина | частина | |||
1967 | 6261 | 70226 | .399 | 9497 | 73 153 | .358 |
1970 | 6710 | 73044 | .394 | 10 176 | 76544 | .353 |
1975 | 7 067 | 73071 | .397 | 10230 | 77669 | .357 |
1979 | 7 212 | 77889 | .404 | 10530 | 83716 | .365 |
1980 | 6836 | 73752 | .403 | 9776 | 79 008 | .365 |
1985 | 6819 | 80598 | .425 | 9284 | 86968 | .389 |
1986 | 7 055 | 86 171 | .426 | 9587 | 91 093 | .392 |
1988 | 7 143 | 87 014 | .427 | 9785 | 93843 | .395 |
1990 | 7 195 | 87 137 | .428 | 9833 | 94404 | .396 |
Джерело: и.З.ОерагІтепІ оі Соттегсе, Вигеаи оі ІЬе Сепяиз, Сип-елі Рориіаііоп Керогія, Соаяитег Іасоте. "Мопеу Іпсоте о{ НоизеЬоИ, Ратіїіез, апсі Регзопз іп ІЬе ипііесі Зіаіея іп 1990", Зегіез Р-60, Мо.174, Моу.15, 1991, р.220.