ММТП має кілька функцій27. Його перша функція—керувати японською промисловістю. Створюючи, так би мовити, "велику картину" галузей, де, з його точки зору, Японія як держава має бути провідною, воно розробляє промислову політику, формулює шляхи її втілення і керує її виконанням. Воно слугує консультативним органом для інших урядових агенцій і відповідає за при-
26 Американський аналог ММТП мав би охопити міністерства торгівлі й енергетики, правління торговельної адміністрації США, експортно-імпортний банк, адіиіністрацію малого бізнесу, національну наукову фундацію, асоціацію приватного закордонного інвестування, агентство захисту довкілля і частину міністерств торгівлі та юстиції.
27 Ргеяіо-уііг, Тгаїїіпд Ріасея, р.115. 21
162 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
плив капіталу до галузей, що їм надано перевагу. Воно має право видавати ліцензії й патенти і визначати, які фірми їх отримають. Жоден завод, супермаркет чи універмаг не може бути збудований без попередньої реєстрації в ММТП і його дозволу. Це міністерство має повноваження щодо призупинення дії антитрестових законів і створення картелів задля підтримки галузей, де відбувається спад виробництва, або розвитку пріоритетних галузей. Воно встановлює тарифи на електроенергію та ціпи на інші енергетичні ресурси Японії .
Агентство технічних наук і технологій (АТНТ). АТНТ є напівнезалежною агенцією, що перебуває під юрисдикцією ММТП і відповідає за сприяння розвиткові технологій. Воно вивчає стан науково-технічних розробок за кордоном і визначає ті нові технології, що будуть корисні для японської промисловості. Однією із сильних сторін японської промисловості є те, що вона добре обізнана зі світовими науковими і технологічними досягненнями. АТНТ радиться з промисловими колами, щоб заохотити їх до використання нових технологій, що відповідають національним інтересам; воно фінансує дослідження, що мають на меті створення потрібних технологій. Воно відповідає також за розвиток патентної справи.
Промислова політика Японії
Промислова політика охоплює вибір галузі чи галузей, що їм у даний момент віддається перевага. Японія, Південна Корея та інші країни Тихоокеанської смуги досягли значних економічних успіхів завдяки застосуванню промислової політики. Японська промислова політика після другої світової війни пройшла через низку послідовних стадій. Японія старалася розвивати суднобудівну промисловість для підтримки експорту. Експортні надходження було використано для модернізації сталеливарної промисловості, і Японія стала експортером сталі. Пізніше пріоритет було надано автомобільній промисловості, що в ній Японія зайняла панівне становище у світі. Поточна стратегія полягає в тому, щоб забезпечити панування Японії у сфері високих технологій. Скажімо, однією з технологічних цілей Японії є застосування штучного інтелекту в авіаційних системах управління і контролю, іншою—використання роботів-няньок для догляду за старими й немічними людьми .
28 Ргеяіоуііг, Тгшішд Ріасез. р.117. 2!) Ветатсі УУузоскі, Зі., "ТесЬпоІоду, ТЬе Ріпаї Рюпііег ", УУаІІ Нігееі Лишаї, Моуепі-
Ьег 14, 1988, р.К12.
Розділ 6. Японія 163
Японська промисловість працює наступним чином30:
1. Промислова політика розробляється групою урядових агенцій, до якої входять Рада зі структури промисловості Міністерства міжнародної торгівлі та промисловості, дорадча комісія з телеко-мунікацій Міністерства пошти й телекомунікацій та подібні групи, створені як дорадчі органи інших галузей.
2. Міністри на стадії втілення політики мають у своєму розпорядженні чимало важелів для сприяння розвиткові окремих галузей. До типових засобів належать знижені ставки, податкові пільги та фінансовані урядом дослідження і розробки. Окрім цього, використовуються й такі заходи, як створення японської Корпорації комп'ютерної електроніки—лізингової компанії, яка має допомогу від уряду.
3. Ще один інструмент промислової політики—контроль за розробкою і запровадженням промислових стандартів, що його здійснює ММТП. Коли японська промисловість запроваджує промислові стандарти, вона автоматично стає захищеною від вторгнення іноземних виробників.
4. Спрямування кредитної діяльності банківських і фінансових установ у пріоритетні галузі може істотно впливати на промисловий розвиток — не менше, ніж такі заходи, як затримка з наданням патентів.
5. Контрольований урядом Банк розвитку Японії надає пільгові позички на спеціальні проекти. Такі факти є сигналом для решти фінансових установ про те, що їм у своїх операціях із позиками слід також віддавати перевагу цим проектам.
Комп'ютерна промисловість. Японський уряд застосував чотири головних різновиди політики для розвитку комп'ютерної промисловості світового рівня: протекціонізм, комп'ютерні орендні компанії, істотна фінансова допомога та фінансовані урядом науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські проекти. Протекціонізм був спрямований проти імпорту та іноземних інвестицій у Японію31. Це дало японським фірмам з виробництва комп'ютерів розвиватися за умов гарантованого ринку. Для розширення внутрішнього ринку комп'ютерів ММТП було змушене
30 Див.: Ргеаіоуііг, Тгасііад Ріасез, рр.124-150; а також: Сопдгезз ої ІЬе ипііесі 51а1ез, Оіїісе о{ ТесЬпоІоду Авяеззтепі, Сотрєііад Есолотез: Ател'са, Ешоре, апсі ІЬє РасіДс Літ Соипігіея (ХУазЬіпдІоп, 0.5.: М.5. Соуештепі Ргіпипд ОНісе, 1991), рр.260-281.
31 Хоча компанія Ай-Бі-Ем з 1925 р. мала в Японії торговельне бюро, ММТП відмовилось від пропозицій Ай-Бі-Ем щодо передачі технологій і капіталів, необхідних для розгортання виробництва в Японії. Проте ММТП потребувало патентів Ай-Бі-Ем і врешті-решт дозволило їй відкрити в Японії дочірню компанію з повною власністю. Але Ай-Бі-Ем мала обмеження на виробництво і продаж у Японії деяких моделей комп'ютерів. 2Г
| 164 |
Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
створити лізингову компанію, тому що більшість японських фірм були замалими, аби купувати комп'ютери. Лізингова компанія фінансувала оренду комп'ютерів, а коли вони ставали застарілими, викуповувала їх і вже не здавала в оренду. Впродовж тридцятирічного періоду уряд вклав у цю лізингову компанію 6 млрд. доларів . Коли користувач бажав орендувати комп'ютер, він звертався до цієї компанії, а вона купувала комп'ютер у виробника і здавала в оренду цьому користувачеві. Це було рівнозначне безпроцентній позичці. Державна телефонно-телеграфна компанія Японії теж купувала собі комп'ютери у комп'ютерних фірм за штучно завищеними цінами. Врешті-решт урядові дотації на дослідження і розробки допомогли японським фірмам створити суперкомп'ютери.
Оцінка промислової політики Японії. Промислова політика Японії досягла успіху почасти завдяки тому, що японська робоча сила має добру освіту, а японській культурі властива орієнтація на згоду і дотримання групових, а не індивідуальних інтересів. Взаємозалежні ділові стосунки в кейрецу спрощують японському урядові проведення промислової політики порівняно з тим, як це могло би відбуватись у Сполучених Штатах. Проте японській промисловій політиці властиві й певні вади, що виявилося, скажімо, у спробах створення цивільної авіатранспортної промисловості. Японські споживачі також мають менші можливості, ніж американські, що є наслідком політики захисту японських підприємств від іноземної конкуренції. Тобто короткочасне задоволення споживача принесено в жертву задля розширення перспектив довготермінового зростання.
ОЦІНКА ЯПОНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Перед більшістю світу Японія постала як економічний колос, здатний замінити Сполучені Штати в ролі провідної економічної наддержави світу. Але Японія переживає низку власних труднощів. У липні 1992 р. ставки Ніккей (японської фондової біржі) впали на 55% від свого попереднього рівня, а це викликало політичні й біржові скандали, що могли знищити більшу частину державних цінних паперів. Доходи корпорацій були на найнижчому після 1972 р. рівні, і на 1993 р. передбачалось їхнє подальше падіння. Активи банків втратили більшу частину своєї вартості внаслідок зменшення банківських інвестицій у нерухоме майно в країні та за кордоном. Успіх Японії базувався головно на галузях, зорієн-
Сотреїшд Есопотіея, р.2б3.
Розділ 6. Японія Ібіі
тованих на експорт, але спад економічної активності у світі та торговельні бар'єри, встановлені іншими країнами, зупинили зростання її експорту.
Попри все це, Японія за якихось двадцять років збільшила свій ВНП на душу населення від величини, що становила всього лише половину відповідного показника Сполучених Штатів, до теперішнього значення, вищого на 22% (якщо обидва ВНП оцінювати в перерахунку на міжнародну валюту). Японія є найбільшою країною-кредитором світу і має найбільше у світі активне сальдо торговельного балансу (близько 90 млрд. доларів США), і цей активний баланс вона підтримує вже впродовж двадцяти п'яти років, що дає їй ресурси для інвестування. Жодна інша країна не вкладає більше в забезпечення свого майбутнього економічного успіху. Японія витрачає на будівлі й обладнання в перерахунку на одного працівника утричі більше коштів, аніж Сполучені Штати, й удвічі більше, ніж Європа. Насамкінець, культурна згуртованість японців дозволяє їм зосереджуватися на своїх цілях, і зовсім небагато країн здатні змагатися з ними в цьому. Про це свідчать події, що почалися 1868 р. і тривають після другої світової війни.