31 Рогіег, СотреЧІіуе Асіуапіаде, рр.355-371.
192 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
металургія і медицвда. Наукові інститути фінансуються урядом і промисловістю, а німецькі компанії активно ведуть власні дослідження. Німецькі споживачі наполягають на якості, і цей підхід переноситься й на продукцію, що виробляється на експорт для іноземних покупців.
Працівники й менеджери. Німецькі працівники мають не лише кращу, ніж працівники багатьох інших країн, спеціальну підготовку, але й краще теоретичне підґрунтя, що з нього виникає і зростає їхня кваліфікація. Німецькі менеджери, як і їхні японські колеги, спрямовують свої зусилля на довготермінове зростання і стабільність своїх компаній, а не на короткотермінову максимі-зацію прибутку, що властиве американським менеджерам . Крім того, німецькі компанії готові погоджуватись на нижчі рівні доходів, ніж компанії США. Відносини між працівниками й менеджерами складаються в цілому добре , а висока вартість робочої сили в Німеччині стала для компаній важливим стимулом до нововведень. Німецькі фірми мають кращий рівень автоматизації, ніж чимало американських, і тому здатні більші витрати на робочу силу компенсувати вищою продуктивністю праці, однією з найвищих у світі.
Слабкі сторони німецької економіки
Німецька економіка також має свої вразливі місця. Ціна возз'єднання Німеччини виявилася далеко більшою, ніж це очікувалось, внаслідок чого зросли дефіцити бюджетів федерального, земельних і місцевих рівнів управління, а також спеціальні фонди возз'єднання. Вартість робочої сили зростає, а продуктивність праці падає. Затрати на одиницю праці в Німеччині стали 1991 р. такими ж, як і в інших країнах ОЕСР, хоча досі воні були нижчими, а на 1992 р. очікується, що вони стануть вищими34. Продуктивність праці, що впродовж 1973-1979 рр. була значно вищою, ніж у решті країн ОЕСР, стала нині практично однаковою. Чимало німецьких підприємств істотно залежать від державних субсидій. Виникає запитання: чи зможуть вони конкурувати в
Це є наслідком ролі банків у німецькій промисловості.
У загальнонімецькому страйку навесні 1992 р. брали участь працівники державної та комунальної служб.
"Сеппапу: Яресіаі Зцгуеу," ТЬе Есопошізі, р.Ю. ОЕСР—це Організація економічної співпраці та розвитку; до її членів належать країни Північної Америки, Західної Європи і Японія.
Розділ 7. Німеччина ідз
об'єднаній Європі, якщо субсидування буде припинено? Крім цих, існує ще низка інших проблем.
Демографія. У 1990 р. Німеччина мала від'ємний темп приросту населення, що вказує на відсутність його самовідтворення. Населення старішає, а кількість тих, котрі поповнюють робочу силу, постійно зменшується. Це означає, що водночас зі зростанням кількості пенсіонерів за віком збільшуватимуться видатки на соціальне забезпечення. В 1965 р. третина всіх німців була віком до 25 років. У 2000 р. лише чверть німців буде молодшою 25 років, а п'ята частина їх матиме за 6035. У 1992 р. вперше за післявоєнний період зареєстровано дефіцит бюджету соціального забезпечення. А це означає, що слід взяти під контроль витрати і зменшити розміри допомог на випадок хвороби. Крім того, щоб ліквідувати відмінність між рівнями життя в колишніх Східній та Західній Німеччинах, німецька економіка повинна буде мати темп зростання принаймні 4% річно.
Німецька промисловість. У Німеччині відчувається брак підприємництва. Вираз "людина, котра сама себе створила", має тут радше негативний відтінок36. Панує нехіть до ризику, помилка має сильний соціальний розголос, тому присутнє небажання створювати нові підприємства . Ринок капіталів розвинений недостатньо. Законодавство про працю на практиці перешкоджає створенню нових компаній. У сталеливарній, суднобудівній, вуглевидобувній та інших галузях із високою зайнятістю Німеччина поступилася своїми позиціями таким країнам, як Південна Корея. Німеччина не може змагатися зі Сполученими Штатами у створенні нових підприємств, а з Японією—у швидкій комерціалізації нових виробів . У порівнянні зі Сполученими Штатами і Японією вона відстає в електронній і комп'ютерній промисловостях. Вона має відносно високий ступінь державної власності в електроенергетиці, телекомунікаціях та інших галузях, що обмежує розвиток підприємництва та інноваційних процесів.
35 "Сеппапу: ЗресіаІ Зигуеу", ТЬе Есопоюіаі, р.5. 30 Мабуть, у Німеччині не міг би з'явитися свій Сем Волтон.
Рогіег, Сотреііііуе Асіуапіаде, р.377. 38 Рогіег, р.353. 25
194 Частила 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ
ПІДСУМКИ
Німецька економіка—це досить вдалий зразок модифікованої ринкової економіки. Уряд намагався запровадити вільноринкову економіку, і він досяг своєї мети, якщо говорити про виробництво і розподіл—вони були сформовані ринковими силами зовсім так само, як у Сполучених Штатах і Японії. Та все ж уряд Німеччини відіграє важливу роль, зокрема у сфері програм соціального забезпечення, що за своєю всеохопністю належать до найкращих у світі. Приблизно половина урядових видатків стосується сфери соціальних виплат, і це свідчить про той ступінь, що його досягла Німеччина як держава достатку. Головною проблемою, що стоїть перед Німеччиною сьогодні, є вартість возз'єднання: на кінець цього десятиріччя сума витрат, потрібних для того, щоб піднести колишню Східну Німеччину до рівня колишньої Західної Німеччини, може сягнути 1 трлн. доларів США.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
1. Розгляньте роль уряду на початку економічного розвитку Німеччини.
2. Чому Німеччина називається країною з соціально-ринковою економікою?
3. Якими були ті чинники, що найбільше сприяли розвиткові німецької хімічної промисловості?
4. Розгляньте стосунки між промисловою і банківською сферами Німеччини.
5. Що таке співвизначення? Чи міг би цей принцип спрацювати у Сполучених Штатах Америки?
6. Німецька система професійного навчання розглядається багатьма як найкраща у світі. Чи могла б вона діяти у Сполучених Штатах?
7. Німецька промисловість сягає світового рівня у низці галузей, проте відстає в деяких інших. Розгляньте це.
8. Які переваги має німецька економіка над американською?
Ardagh, John. Germany and the Germans. London: Hamish Hamilton,
1990. Chandler, Alfred D. Scale and Scope: The Dynamics of Industrial
Capitalism. Cambrige: Harvard University Press, 1992, pp. 474-486. "Germany: Special Survey". The Economist, London, May 23-29, 1992,
pp. 1-18. Kellehr, Katerine. "The New Germany". The Brookings Review, Vol.10,
No.l (Winter 1992), pp.18-25. Mead, Walter Russel. "Coming to Terms with the New Germany".
World Policy Journal (Fall 1990), pp.590-602. OECD Economic Surveys. Germany. Paris: OECD, 1991. Pond, Elizabeth. "Germany in the New Europe". Foreign Affairs,
Vol.71, No.2 (Spring 1992), pp.114-130. Porter, Michael. The Competitive Advantage of Nations. New York:
Free Press, 1989, pp.353-382.
Rapoport, Clara. "Why Germany Will Lead Europe". Fortune (September 21, 1992), pp.149-158. Smyser, W.R. The Economy of United Germany: Colossus at the
Crossroads. New York: St.Martin's Press, 1992.
653539