Корисна інформація з астрономії
Таблиці астрономічних розрахунків.
І. ДОВІДКОВА ТАБЛИЦЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВЕЛИЧИН, ЩО ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В АСТРОНОМІЇ
(ВЕЛИЧИНИ КОРИСНО ЗАПАМ'ЯТАТИ)
Видимий кутовий діаметр Сонця і Місяця 1/2°
Нахил екліптики до екватора 23 1/2 °
Весняне рівнодення ........ близько 21 березня
Літнє сонцестояння ........ 22 червня
Осіннє рівнодення ......... 23 вересня
Зимове сонцестояння ........ 22 грудня
Тривалість року .......... 365 діб 5 год 49 хв
Тривалість синодичного місяця (проміжок
між двома однаковими фазами Місяця) 29 1/2 доби
Тривалість зоряного (сидеричного) місяця
(період обертання Місяця навколо Землі) 27 1/3 доби
Середній радіус Землі ....... 6370 км
Різниця екваторіального і полярного радіусів Землі ........... 21 км
Діаметр Місяця порівняно з діаметром Землі ............. 1/4
Діаметр Сонця порівняно з діаметром
Землі ............. 109 діаметрів Землі
Діаметр найбільшої планети (Юпітера) 11 діаметрів Землі
Найкоротший період обертання планети
(Меркурія) ........... З місяці (88 діб)
Найдовший період обертання планети
(Плутона) ............ 250 років
Маса Сонця порівняно з масою Землі 330 000 мас Землі
Температура поверхні Сонця ..... 6000 К
Середній період зміни кількості сонячних
плям .............. 11 років
Середня відстань Місяця від Землі . . . 384 000 км
Середня відстань Землі від Сонця, або
1 астрономічна одиниця ....... 150000000 км
Відстань від Сонця до найближчої планети (Меркурія) порівняно з відстанню Землі від Сонця ............ 0,4 а. о.
Середня відстань від Сонця до найдальшої
планети (Плутона) ......... 40 а. о.
1 парсек ............ 206265 а.о., абоЗ св. року
Число зір, що їх видно неозброєним оком близько 6000
Температура зір .......... від 3000 К (червонізорі) до 30 000 К (голубуваті зорі)
Вік земної кори .......... близько 5 млрд. років
ВІК СОНЦЯ. ........... -6 млрд. років
Поперечник нашої зоряної системи Галактики. ........... 100000 св. років
Відстань до найближчої спіральної зоряної
системи — галактики в сузір'ї Андромеди 2000000 св. років
II. ГРЕЦЬКИЙ АЛФАВІТ
a — альфа i — йота r — ро
b — бета c — каппа s— сигма
g— гамма l — ламбда t— тау
d — дельта m — мі (мю) u— іпсилон
e— епсилон n—ні (ню) j— фі
z— дзета x — ксі c — хі
h — ета o — омікрон y — псі
u — тета p — пі w — омега
III. НАЙБІЛЬШ УЖИВАНІ НАЗВИ ЯСКРАВИХ ЗІР
Алголь — b Персея Кастор — a Близнюків
Альдебаран—a Тельця Міцар — z В- Ведмедиці
Альтаїр — a Орла Поллукс — b Близнюків
Антарес — a Скорпіона Полярна — a М. Ведмедиці
Арктур — a Волопаса Проціон — a М. Пса
Беллятрікс — gОріона Регул —a Лева
Бетельгейзе — a Оріона Рігель — b Оріона
Вега — a Ліри Сіріус — a В. Пса
Денеб —a Лебедя Спіка ——a Діви
Капелла — a Візничого Фомальгаут—a ПівденноїРиби
IV. СПИСОК ДЕЯКИХ ЯСКРАВИХ ЗІР, ЯКІ ВИДНО В СРСР
У таблиці позначення спектра водночас є вказівкою кольору: О, В — голубі зорі, А — білі, F — жовтуваті, G — жовті, К — оранжеві, М — червоні, a, b — повільно змінюються внаслідок переміщення земної осі.
Зоря | Зоряна величина, т | Пряме сходження, а | Схилення, б | Спек- траль- ний клас** | Темпе- ратура | Відстань у парсеках |
a Тельця b Оріона a Візничого a Оріона a В. Пса a Близнюків a М. Пса b Близнюків a Лева a Діви a Волопаса a Скорпіона a Л«ри a Орла a Лебедя a Південної Риби | 1,06 0,34 0,21 0,92* -1,58 1,99 0,48 1,21 1,34 1,21 0,24 1,22* 0,14 - 0,89 1,33 1,28 | ГОД ХВ 4 33,0 5 12,1 5 13,0 5 52,5 6 42,9 7 31,4 7 36,7 7 42,3 10 05,7 13 22,6 14 13,4 16 26,3 18 35,2 19 48,3- 20 39,7 22 54,9 | 0 / + 16 25 -8 15 + 45 57 + 7 24 -16 39 + 32 00 + 5 21 + 28 09 + 12 13 -10 54 + 19 27 -26 19 + 38 41 + 8 44 + 45 06 -29 53 | к в о М А А Р К А В К М А Р А А | 103К 3,5 12,8 5,2 3,1 16,8 10,4 6,9 4,6 13,2 16,8 4,7 5,1 10,6 8,4 9,8 9,8 | 20,8 330 13,7 200 2,7 13 3,5 10,7 25,6 47,7 11,1 52,5 8,1 5,0 290 7,0 |
* Дещо змінюють свою яскравість. ** Груба класифікація. |
V. ВКАЗІВКИ ДО АСТРОНОМІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської території країни треба прагнути виконати якомога більше спостережень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.
Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, колр вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.
Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх видимості можна визначати, користуючись «Шкільним астрономічним календарем» і рухомою картою зоряного неба.
Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Полярною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у якому передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.
Неозброєним оком можна провести такі спостереження:
1. Зміна положення точки сходу і заходу Сонця. Для цього двічі на місяць (приблизно через 2 тижні) слід позначити час заходу (або сходу) Сонця, а також замалювати (відносно навколишніх далеких предметів) положення точки заходу. (сходу) на видимому горизонті. Спостереження, проведені з одного й того самого місця, дають змогу переконатися, що ця точка з часом змінюється.
2. Видимий рух і фази Місяця. Найкраще почати ці спостереження того вечора, коли Місяць видно як вузький серпик невисоко над горизонтом одразу після заходу Сонця. Замалювавши вигляд Місяця і визначивши приблизну кутову відстань його від точки заходу Сонця, ці спостереження слід повторити в наступні вечори в той самий час (одразу після заходу Сонця). Так можна буде простежити поступову зміну фаз Місяця та його переміщення на небі в напрямі, протилежному добовому обертанню неба.
Усі інші спостереження необхідно проводити, коли стемніє і стане видно слабкі зорі. Слід мати на увазі, що яскраве світло Місяця уповні заважає спостереженню зір.
3. Ознайомлення із сузір'ями і найяскравішими зорями треба починати з перших спостережень зоряного неба. Використовуючи рухому карту зоряного неба, слід знайти на небі і запам'ятати обриси сузір'їв Великої і Малої Ведмедиці, а також Лебедя, Ліри та Орла, в яких знаходяться яскраві (1-ї зоряної величини) зорі Вега, Денеб й Альтаїр. У зошиті для спостережень корисно записати, які сузір'я було видно увечері в південній частині неба. Щоб не забути обриси сузір'їв, слід час від часу знаходити їх на небі.
4. Спостереження добового обертання неба. Почавши спостереження сузір'їв, запам'ятайте положення яких-небудь яскравих зір відносно горизонту. Через одну-дві години повторіть ці спостереження і переконайтесь у переміщенні зір внаслідок добового обертання неба. Бажано сфотографувати навколополярну область неба з експозицією 1 год, як це описано в підручнику, тоді ви дістанете переконливе, документальне підтвердження явища обертання неба. (Див. п. З § 3).
5. Зміна вигляду зоряного неба протягом року. Через 2—З місяці після першого спостереження зоряного неба — взимку, а потім і навесні — треба повторно знайти на небі вже знайомі близькополярні сузір'я, а також сузір'я Тельця, Оріона і Великого Пса з яскравими зорями Альдебаран, Бетельгейзе і Сіріус. Під час спостережень зверніть увагу на колір цих яскравих зір, що відповідає їхній температурі. Пригадайте, які сузір'я спостерігалися восени в південній частині неба, і переконаєтесь у тому, що вигляд зоряного неба протягом року змінюється.