Реферат

на тему:

“ТАТРИ”

Татри – для багатьох найгарніші гори світу – найвища частина гірського ланцюга Карпат. Це єдине у Європі (крім Альп) гірське пасмо з альпійським кліматом.

Польські Татри широко відомі як туристичний, рекреаційний, лижний та альпіністський центр. Cюди також приїздять любителі велосипедного спорту, спелеології, печер та параглайдингу. Тут знаходяться численні лижні витяги, наприклад, на Халі Гоншєннісовей (Поляна Гоншєннісова та Горичкова), канатна дорога на Каспрови Вєрх (укр. Каспровий Верх), звідки ви напевно насолоджуватиметеся казковими краєвидами та видами на Високі і Західні Татри, і звичайно на Закопане.

Татри – це також рай для альпіністів. Висота деяких стін сягає 1000 м, складність теж неабияка. Для прикладу, одна з найскладніших класичних трас Філяр Кашальниці оцінюється на 6.5 за шкалою Куртики (+9 за шкалою UIAA).

Варто також побувати на Морському Оці, найгарнішому озері Татрів, що лежить на підніжжі найвищої гори Польщі – Риси (2499 м); у Долині Кощєліску – з цікавим краєвидом і легендарною горою Гєвонт, що височіє безпосередньо над Закопаним (1909 м).

Усі Татри, за винятком деяких “острівців” належать до Національного Заповідника. Усі туристичні шляхи, призначені для туристів, позначені червоним, голубим, зеленим та жовтим кольорами. Рух селами та дорогами не обмежений.

Довжина позначених доріг та стежок від дуже простих до надзвичайно складних, забезпечених спеціальними ланцюгами, драбинками та клямрами складає понад 600 км.

Вхід на територію Татранського Національного Заповідника платний, ціна 3 PLN за повний квиток і 1,5 PLN за пільговий.

Татри – найвища гірська група у Карпатах, на кордоні Польщі та Словаччини; довжина 52 км, ширина до 17 км; найвища гора Гєрлах (2655 m). Це молоді гори, єдині гори високогірного характеру від Альп до Уралу. Більша частина Татрів знаходиться на словацькій стороні, а самі гори діляться на Високі (Гєрлах 2655 м над рівнем моря), Західні (Бистра 2248 м над рівнем моря) i Бєльські (Хаврань 2152 м над рівнем моря).

Води – Татри без струмків та озер були б тихі та смутні. Вода надає цим горам особливу красу. До найбільших ставів (озер) Татрів зараховують Вєлькі Став (укр.Великий Став)у Долині Пєнчу Ставув (укр. Долині П’яти Ставів) – (34,5 га поверхні) i Морське Око (34,6 га поверхні). Натомість найглибшими є Вєлькі Став Польські (укр. Великий Польський Став) – (79 м) i Чарни Став под Рисамі (укр. Чорний Став під Рисами) – (76 м). Загалом у Високих Татрах лежить 106 малих та великих озер. Лише на Халі Гоншєнніцовей нараховують близько 20 ставів. Краєвид Високих Татрів відомий також завдяки величним водоспадам: найбільшим з них є Вєлька Сіклава (укр. Велика Сіклава) – (близько 70 м висоти), що спадає з долити Пєнчу Ставув Польських до Долини Розтоки та відомий водоспад, що складається з трьох рівнів Водогжмоти Міцкєвіча. Гірські струмки повні життя, вода у більшості з них кришталево чиста і придатна до безпосереднього використання, що особливо важливо для туристів.

Печери. У Татрах нараховують близько 500 печер, з них понад 250 знаходиться у Долині Кощєліскєй. За найдовшу печеру вважають: систему печер Висока – За Сєдмьома Прогамі (укр. За Сімома Порогами) – (10 050 м), а також Мєнтуся (9 615 м). Найглибшою печерою Татрів і одночасно Польщі вважається Вєлька Снєжна (укр. Велика Снігова) – (776 м) разом з групою: Снєжна, над Котлінамі та Ясни Авен. Для туристів відкрито лише 7 печер: Раптавіцка, Мильна, Облазкова, Смоча Яма та Мрожьна (район Доліни Кощєліскей) та Джюра і Бєльська (остання це словацька).

Клімат
Високогірний помірної кліматичної зони. Зі збільшенням висоти на 100 м над рівнем моря температура повітря спадає на 0,5 градусів за Цельсієм; середні річні температури від 6° C у підніжжя Татрів до -4° на вершинах. Клімат Татр також характеризується високою змінністю погоди, різкими спадами тиску, високою вологістю повітря і високою сумою атмосферних опадів (у середньому близько 1600 мм).

Найвищі вершини польських Татрів:

Вершина
Висота в м над рівнем моря
Риси
2499
Мєнгущовєцкий
2438
Риси Ніжнє (укр. Нижні Риси)
2430
Чарни Мєнгушовєцкий Щит (укр. Чорний Менгушовецький Пік)
2404
Пошьредні Мєнгушовєцкий Щит (укр. Середній Менгушовецький Пік)
2393
Цубрина
2376
Волова Турня (укр. Воловий Пік)
2373
Хінчова Турня (укр. Хінчовий Пік)
2372
Жабйя Турня Мєншущовєцка (укр. Жаб’ячий Менгущовецький Пік)
2335