Смекни!
smekni.com
Астрономия

Підприємство як суб єкт та об єкт ринкової економіки (стр. 10 из 16)

Пе­ре­хід від ко­ман­д­но-­ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­ної си­с­те­ми ке­ру­ван­ня до еко­но­мі­ч­них ме­то­дів на всіх рі­в­нях ви­ма­гає ши­ро­кої де­мо­к­ра­ти­за­ції всі­єї си­с­те­ми го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті, здій­с­нен­ня ке­ру­ван­ня че­рез ін­те­ре­си, все­бі­ч­ну ак­ти­ві­за­цію пра­ців­ни­ків ( чле­нів тру­до­во­го ко­ле­к­ти­ву. То­му ве­ли­ке зна­чен­ня має впро­ва­джен­ня на під­при­єм­с­т­ві са­мо­вря­ду­ван­ня.

Ідея са­мо­вря­ду­ван­ня тру­до­вих ко­ле­к­ти­вів зв'я­за­на з не­об­хід­ні­с­тю де­мо­к­ра­ти­зу­ва­ти си­с­те­му ке­ру­ван­ня ви­ро­б­ни­чим про­це­сом на під­при­єм­с­т­ві. По­ки тру­до­вий ко­ле­к­тив не має до­ста­т­ніх по­в­но­ва­жень вла­с­ни­ка, він ли­ше ви­сту­пає в ро­лі ха­зя­ї­на, не бу­ду­чи їм ре­а­ль­но. І він не ста­не їм, по­ки не бу­дуть ану­льо­ва­ні всі ак­ти, що за­крі­п­лю­ють від­чу­жен­ня пра­ців­ни­ка від за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

2) Вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­ка стру­к­ту­ра під­при­єм­с­т­ва й обо­рот йо­го ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів

Го­ло­вна за­да­ча під­при­єм­с­т­ва ( за­до­во­ль­ня­ти в чо­му-­не­будь су­с­пі­ль­ноїпо­тре­би да­но­го ре­гі­о­ну, оде­р­жу­ю­чи при цьо­му при­бу­ток, за ра­ху­нок якої і за­до­во­ль­ня­ють­ся со­ці­а­ль­ні й еко­но­мі­ч­ні ін­те­ре­си да­но­го ко­ле­к­ти­ву і вла­с­ни­ка май­на під­при­єм­с­т­ва.

Ко­ж­не під­при­єм­с­т­во, фі­р­ма, об'­єд­нан­ня не­за­ле­ж­не від форм вла­с­но­с­ті діє на ос­но­ві го­с­по­дар­сь­ко­го (ко­ме­р­цій­но­го) роз­ра­ху­н­ку. Прин­ци­пи госп­роз­ра­ху­н­ку:

1. са­мо­фі­на­н­су­ван­ня;

2. са­мо­за­бе­з­пе­чен­ня;

3. ма­те­рі­а­ль­на за­ці­ка­в­ле­ність;

4. еко­но­мі­ч­на від­по­ві­да­ль­ність;

5. во­ля го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті;

6. кон­ку­ре­н­ція між то­ва­ро­ви­ро­б­ни­ка­ми, ко­н­т­роль за їх­ньою го­с­по­дар­сь­кою ді­я­ль­ні­с­тю.

Ко­ме­р­цій­ний роз­ра­ху­нок ( це еко­но­мі­ч­на ка­те­го­рія то­ва­р­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що від­би­ває скла­д­ну си­с­те­му еко­но­мі­ч­них від­но­син, що ви­ни­ка­ють у про­це­сі ви­ко­ри­с­тан­ня за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва, ре­а­лі­за­ції про­ду­к­ції, при роз­по­ді­лі і ви­ко­ри­с­тан­ні отри­ма­но­го до­хо­ду, при­бу­т­ку.

Пе­ре­хід до ри­н­ко­вих від­но­син го­с­по­да­рю­ван­ня за­го­с­т­рює про­бле­му по­шу­ку шля­хів під­ви­щен­ня ста­бі­ль­но­с­ті ро­бо­ти під­при­ємств. Най­більш ва­ж­ли­вим ста­бі­лі­зу­ю­чої й од­но­ча­с­но з цим ма­ло ви­вче­ним фа­к­то­ром є ство­рен­ня вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­кої (що­до під­при­єм­с­т­ва) ін­фра­стру­к­ту­ри, що від­по­ві­дає су­час­ним ви­мо­гам, що ви­су­ва­ють­ся до умов і ха­ра­к­те­ру пра­ці, вза­є­мо­зв'я­з­ку ін­те­ре­сів окре­мих пра­ців­ни­ків і ко­ле­к­ти­вів, со­ці­а­ль­но-­пси­хо­ло­гі­ч­но­му об­ста­но­в­ці. Не­до­ста­т­нє при­ді­лен­ня ува­ги цим ви­мо­гам як при ство­рен­ні но­вих, так і в про­це­сі ор­га­ні­за­ції фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня ді­ю­чих під­при­ємств при­во­дить до то­го, що осна­щен­ня під­при­ємств ви­со­ко­про­ду­к­ти­в­ним уста­т­ку­ван­ням ча­с­то ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ни­зь­кою еко­но­мі­ч­ною ефе­к­ти­в­ні­с­тю.

Ана­ліз до­сві­ду ро­бо­ти про­цві­та­ю­чих фірм у роз­ви­тих кра­ї­нах при­во­дить до ви­сно­в­ку, що їх ста­бі­ль­но ви­со­кі ре­зуль­та­ти ви­зна­ча­ють­ся за­без­пе­чен­ням вза­є­мо­дії тех­но­ло­гі­ч­них, ор­га­ні­за­цій­них і со­ці­а­ль­них еле­ме­н­тів ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що до­ся­га­єть­ся за­вдя­ки ре­а­лі­за­ції но­вої кон­це­п­ції роз­ви­т­ку еко­но­мі­ки. Ос­но­ву ці­єї кон­це­п­ції скла­дає орі­є­н­та­ція ке­ру­ван­ня на лю­ди­ну, на від­мі­ну від за­сто­со­ву­ва­них до­в­гий час ме­то­дів, при яких го­ло­вни­ми об'­єк­та­ми ке­ру­ван­ня бу­ли ком­пле­к­си ма­шин і тех­но­ло­гі­ч­ні про­це­си.

Ін­те­г­ра­ція тех­но­ло­гі­ч­них, ор­га­ні­за­цій­них і со­ці­а­ль­них про­це­сів до­ся­га­єть­ся шля­хом ство­рен­ня вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­кої со­ці­а­ль­ної ін­фра­стру­к­ту­ри, ос­но­ву якої скла­дає на­бір фа­к­то­рів, що фо­р­му­ють­ся в ре­зуль­та­ті ви­ко­нан­ня ком­пле­к­су со­ці­а­ль­них ви­мог. По сво­їй еко­но­мі­ч­ній при­ро­ді стру­к­ту­ра під­при­єм­с­т­ва яв­ляє со­бою скла­до­ву ча­с­ти­ну ви­ро­б­ни­чих сил су­с­пі­ль­с­т­ва, що ви­ко­нує фу­н­к­ції за­без­пе­чен­ня умов ефе­к­ти­в­но­го роз­ви­т­ку да­ної ви­ро­б­ни­чої си­с­те­ми.

З ме­тою за­без­пе­чен­ня ефе­к­ти­в­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня об'­єк­ти­в­них і су­б'єк­ти­в­них фа­к­то­рів ви­ро­б­ни­ц­т­ва (спо­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ро­бо­чої си­ли) дві скла­до­ві ча­с­ти­ни вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­кої стру­к­ту­ри під­при­єм­с­т­ва ва­р­то роз­гля­да­ти окре­мо: вла­с­не ви­ро­б­ни­чу (по­кли­ка­ну за­без­пе­чи­ти умо­ви для но­р­ма­ль­но­го фу­н­к­ці­о­ну­ван­ня об'­єк­ти­в­них фа­к­то­рів) і со­ці­а­ль­ну. Остан­ня яв­ляє со­бою ча­с­ти­на за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва, умов пра­ці і по­бу­ту, зда­т­них за­без­пе­чи­ти ра­ці­о­на­ль­ну ор­га­ні­за­цію тру­до­вої ді­я­ль­но­с­ті, під­ви­щен­ня про­фе­сій­но­го рі­в­ня пра­ців­ни­ків, охо­ро­ну і змі­ц­нен­ня їх­ньо­го здо­ро­в'я, за­до­во­ле­ність пра­цею і йо­го ре­зуль­та­та­ми, мо­ж­ли­вість пра­цю­ва­ти з по­вною від­да­че­ю.

Як ві­до­мо, у будь-­яко­му про­це­сі ви­ро­б­ни­ц­т­ва не­за­ле­ж­но від йо­го су­с­пі­ль­ної фо­р­ми бе­руть участь ма­те­рі­а­ль­ні й осо­би­с­ті фа­к­то­ри ви­ро­б­ни­ц­т­ва ( за­со­бу ви­ро­б­ни­ц­т­ва і лю­ди.

З ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­ної сто­ро­ни ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди під­при­єм­с­т­ва ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся ви­зна­че­ною стру­к­ту­ро­ю. Так, ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди роз­ді­ля­ють­ся на про­ду­к­ти­в­ні і фо­н­ди зве­р­тан­ня, на ос­но­в­ні й обо­ро­т­ні фо­н­ди, на гро­шо­ву, про­ду­к­ти­в­ну т то­ва­р­ну ча­с­ти­ні, а ос­но­в­ні фо­н­ди ( на ак­ти­в­ну і па­си­в­ну ча­с­ти­ни і т.д. Ма­те­рі­а­ль­но-­те­х­ні­ч­на стру­к­ту­ра під­при­єм­с­т­ва рі­з­на в за­ле­ж­но­с­ті від га­лу­зі, тех­ні­ч­но­го про­гре­су і є ва­ж­ли­вим по­ка­з­ни­ком роз­ви­т­ку про­ду­к­ти­в­них сил су­с­пі­ль­с­т­ва.

Со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­на при­ро­да під­при­єм­с­т­ва ви­зна­ча­єть­ся фо­р­мою вла­с­но­с­ті на ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди. Вла­с­ність мо­же бу­ти дер­жа­в­ної, ко­му­на­ль­ної, при­ва­т­ної, ко­ле­к­ти­в­ної, змі­ша­ної, ак­ці­о­не­р­но­ї. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ви­ро­б­ни­чи­ми фо­н­да­ми ва­р­то вва­жа­ти ре­чо­вин­ні й осо­би­с­ті фа­к­то­ри ви­ро­б­ни­ц­т­ва, що зна­хо­дять­ся в чи вла­с­но­с­ті роз­по­ря­джен­ні під­при­єм­с­т­ва і є ма­те­рі­а­ль­ною ос­но­вою йо­го ви­ро­б­ни­чої ді­я­ль­но­с­ті.

Ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди зна­хо­дять­ся в по­стій­но­му ру­сі. Во­ни про­хо­дять три ста­дії, змі­ню­ють три фо­р­ми ( гро­шо­ву, про­ду­к­ти­в­ну і то­ва­р­ну ( і в ко­ж­ній з них ви­ко­ну­ють від­по­ві­д­ну фу­н­к­ці­ю.

Пе­р­ша ста­дія кру­го­обі­гу ле­жить у пе­ре­тво­рен­ні гро­шо­вих фо­н­дів у про­ду­к­ти­в­ні, тоб­то в за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ви­ро­б­ни­чий пе­р­со­нал. Ця ста­дія ле­жить у ку­пі­в­лі за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва і на­й­ман­ні пра­ців­ни­ків і від­бу­ва­єть­ся на ри­н­ку.

Дру­га ста­дія кру­го­обі­гу ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів ле­жить у пе­ре­тво­рен­ні про­ду­к­ти­в­них фо­н­дів у го­то­ву про­ду­к­цію, то­вар. Ця ста­дія від­бу­ва­єть­ся в сфе­рі ви­ро­б­ни­ц­т­ва. На ста­дії кру­го­обі­гу ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди фу­н­к­ці­о­ну­ють у про­ду­к­ти­в­ній фо­р­мі, тоб­то у ви­ді за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ви­ро­б­ни­ків.

Тре­тя ста­дія кру­го­обі­гу ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів ле­жить у пе­ре­тво­рен­ні то­ва­ру в гро­ші. Во­на від­бу­ва­єть­ся в сфе­рі об­слу­го­ву­ван­ня. На тре­тин ста­дії про­ду­к­ти­в­ні фо­н­ди пе­ре­хо­дять у фо­р­му то­ва­ру. Від то­ва­ру, ку­п­ле­но­го на пе­р­шій ста­дії, цей то­вар від­рі­з­ня­єть­ся як сво­єю на­ту­ра­ль­ною фо­р­мою, так і ва­р­ті­с­тю, то­му що він вклю­чає, крім ва­р­то­с­ті ро­бо­чої си­ли і ва­р­то­с­ті ви­тра­че­них за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва, ще і до­да­т­ко­ву ва­р­тість.

Кру­го­обі­гом ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів на­зи­ва­єть­ся їх­ній рух, у про­це­сі яко­го во­ни про­хо­дять три ста­дії, три фо­р­ми й у ко­ж­ної них їх ви­ко­ну­ють від­по­ві­д­ну фу­н­к­ці­ю.

3) Ви­ди під­при­ємств і їх роз­ви­ток в умо­вах ри­н­ку

В Укра­ї­ні в про­це­сі роз­де­р­жа­в­лен­ня еко­но­мі­ки най­ва­ж­ли­ві­шою со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­ною ме­тоює пе­ре­да­ча зна­ч­ної ча­с­ти­ни дер­жа­в­ної вла­с­но­с­ті тру­до­вим ко­ле­к­ти­вам. Це ос­но­в­ний шлях по­до­лан­ня від­чу­жен­ня тру­дя­щих від вла­с­но­с­ті на за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва і ре­зуль­та­тів пра­ці, від са­мо­го про­це­су пра­ці, від ке­ру­ван­няви­ро­б­ни­ц­т­вом, від еко­но­мі­ч­ної вла­ди і т.д.

За­ко­на­ми Укра­ї­ни ви­зна­че­ні три ос­но­в­них ви­ди під­при­ємств: дер­жа­в­не, ко­ле­к­ти­в­не й ін­ди­ві­ду­а­ль­не. При цьо­му остан­ня гру­па має мо­ж­ли­вість ство­рен­ня ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го, сі­мей­но­го і при­ва­т­но­го під­при­єм­с­т­ва.

Як­що більш ши­ро­ко роз­гля­ну­ти да­не пи­тан­ня, то мо­ж­на ви­ді­ли­ти на­сту­п­ні ви­ди під­при­ємств:

1. Оре­н­д­ні і ко­ле­к­ти­в­ні

Оре­н­да ( пе­р­вин­ний ме­ха­нізм роз­де­р­жа­в­лен­ня вла­с­но­с­ті, за­сібутво­рен­ня і мно­жен­ня ко­ле­к­ти­в­ної вла­с­но­с­ті.

Від­по­ві­д­но до до­го­во­ру дер­жа­ва мо­же пе­ре­да­ва­ти на 10-15 ро­ків в оре­н­ду за від­по­ві­д­ну пла­ту в тим­ча­со­ве ко­ри­с­ту­ван­ня і во­ло­дін­ня тру­до­во­му ко­ле­к­ти­ву під­при­єм­с­т­ва, ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди й обо­ро­т­ні ко­ш­ти. В оре­н­д­но­му під­при­єм­с­т­ві за­сно­в­ни­ком йо­го стає тру­до­вий ко­ле­к­тив, що ре­єст­ру­єть­ся як ор­га­ні­за­ція оре­н­да­рів, тоб­то як са­мо­стій­наюри­ди­ч­наосо­ба.

 
назад
читать дальше
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
НАПИШИТЕ НАМ
Copyright © Smekni.com. All rigths reserved.