2) Види підприємств. Малі підприємства та їх роль в економічному прогресі
В Україні в процесі роздержавлення економіки найважливішою соціально-економічною метоює передача значної частини державної власності трудовим колективам. Це основний шлях подолання відчуження трудящих від власності на засоби виробництва й результатів праці, від самого процесу праці, від управліннявиробництвом, від економічної влади і т.д.
Законами України визначені три основних види підприємств: державне, колективне й індивідуальне. При цьому остання група має можливість створення індивідуального, сімейного і приватного підприємства.
Якщо більш широко розглянути дане питання, то можна виділити наступні види підприємств:
a) Орендні й колективні
Оренда – первинний механізм роздержавлення власності, засібутворення й множення колективної власності.
Відповідно до договору держава може передавати на 10-15 років в оренду за відповідну плату в тимчасове користування і володіння трудовому колективу підприємства, виробничі фонди й оборотні кошти. В орендному підприємстві засновником його стає трудовий колектив, що реєструється як організація орендарів, тобто як самостійнаюридичнаособа.
Оренда – різновид господарського розрахунку, при цьому орендар підприємства має право самостійно розподіляти господарський розрахунковий доход, використовувати його на розвиток виробництва, соціальні нестатки й оплату праці за своїм розсудом (оренда – форма господарювання, а не вид власності). Оренда – це фіксована орендодавцем величина, установлена плата орендарем на визначений період.
Орендний колектив прагне поліпшувати й розвивати виробництво. Він має більше самостійності в порівнянні з орендним підприємством.
b) Акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю
У соціально орієнтованій ринковій економіці акціонерна власність може виконувати наступні функції:
- вона дозволяє розширювати джерела нагромадження за рахунок коштів населення шляхом купівлі-продажу акцій;
- акціонерне підприємництво сприяє демократизації управлінням підприємством, сприяє створенню матеріально-технічної бази, посиленню зацікавленості працюючих у кращому використанні засобів виробництва, робітників, часу;
- усуває диспропорцію в економіці між попитом та пропозицією, між групою А і В;
- більш ефективно регулюється кількість грошей, а також ця форма сприяє розвитку товарно-грошових відносин.
В Україні існують такі види акціонерних товариств: акціонерні товариства відкритого типу, де акції поширюються шляхом відкритої підписки, тобто шляхом купівлі-продажу на біржі; акціонерні товариства закритого типу, акції яких поширюються лише серед своїх засновників.
Акція – головний атрибут акціонерного товариства. Це цінний папір без установленого терміну звертання, що підтверджує пайову участь (пайовий внесок) акціонера в статутному фонді акціонерного товариства, що підтверджує членство в ньому і право на одержання прибутку у виді дивідендів. Акція надає право на участь у поділі майна при ліквідації товариства.
Види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані, прості. Якщо акція іменна, то в книгу реєстрації акцій повинні бути внесені відомості про кожну іменну акцію: власник, час придбання, кількість таких акцій у кожного акціонера.
При реєстрації акцій на пред'явника в книгу заносяться лише відомості про їхню загальну кількість.
На відміну від простої, привілейована акція дає її власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації. Власники привілейованих акцій не беруть участь в управлінні акціонерним товариством.
Дивіденди акціонерного товариства виплачуються тільки за підсумками року за рахунок прибутку, що залишається після сплати податків і відсотків за банківський кредит.
Недоліки акціонерних товариств:
1) мільйони дрібних акціонерів терплять банкрутство, особливо під час економічних криз;
2) акціонерні компанії можуть здійснювати різні фінансові махінації на фондових біржах.
c) Договірні товариства
Їх створюють юридичні й фізичні особи, коли вони шукають вигоду в спільній діяльності на ринку, однак не бажають втрачати своєї самостійності.
d) Товариства з обмеженою відповідальністю
Це замкнуті товариства, що створюються об'єднанням пайових внесків. Тут акції не випускаються, дивіденди не встановлюються, а прибуток розподіляється пропорційно до внесків засновників, що відповідають по зобов'язаннях підприємства лише величиною вкладеного капіталу. Саме це робить цю форму підприємства привабливою й зручною.
До початку реєстрації товариства кожен засновник повинен внести не менш 30% свого внеску на банківський рахунок. Тільки після цього воно реєструється у виконкомі народних депутатів за місцем його перебування.
3) Законодавче регулювання діяльності підприємств
Закон України про підприємства від 27.03.91
Закон України “Про підприємства” створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційних форм підприємства. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їхні права й відповідальність у проведенні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами й організаціями, органами державного управління.
Підприємство – основна організаційна одиниця народного господарства України. Підприємство – самостійний господарський статутний суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, наукову і комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий і інший рахунки в банках, печатказі своїм найменуванням, а промислове підприємство – також товарний знак. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство здійснює види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Відповідно формам власності можуть діяти підприємства таких видів:
- індивідуальне підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи і винятково його праці;
- сімейне підприємство, засноване на власності й праці громадян України – членів однієїродини, що проживають разом;
- приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, із правом наймання робочої сили;
- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутногосуспільства, суспільної й релігійної організації;
- державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
- державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;
- спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);
- підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.
Відповідно обсягамгосподарськогообороту підприємства й чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесене до категорії малих підприємств.
До малих підприємств відносяться новостворені й діючі підприємства: