Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя, здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування, страхування членів трудового колективу і їх родин, зважуються трудовим колективом при участі власника відповідно до статуту підприємства, колективному договору і законодавчим актам України.
2) Адаптація підприємств до ринкових відносин
Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї системи господарювання до іншої, трансформації адміністративної системи й механізмів керування в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Від їхнього рішення залежать влаштованість, виживання підприємств, гнучкість їхнього реагування на зміни зовнішніх причин, на фактори нестабільності і невизначеності, що властивому нинішньому перехідному періоду.
Тому необхідно розглянути основні проблеми, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин, і побудувати для їхнього рішення механізми адаптації, що дозволять шляхом узгодження цілей підприємства, інтересів власника, різних груп і категорій трудящих шляхом створення відповідних моделей і методів перебудови й розвитку систем підприємства забезпечити місце в ринковомусередовищі й ефективне в ньому функціонування.
Насамперед необхідно поставити завдання створення таких перетворень, що б мали природний, органічно їм властивий характер здійснення, а по-друге – теоретично сформульований (на рівні підприємства) загальний методологічний підхід до викорінювання застійних явищ в економіці, що лежить в основі дезинтеграцї управління й виробництва, диференціації форм власності. Визначена сутність цього підходу, що враховує монополізм виробників, що існують, сформовані ще до перехідного періоду, особливості системи керування і господарювання, наявність фактично поки ще єдиноїдержавної форми власності, і полягає в поділі дуже великих підприємств, процесів виробництва й управління й одночасному переході до змішаних форм власності.
Вихідною позицією в мотивації перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожна група й категорія трудящих повинна мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечують ефективне функціонування підприємства в умовах переходу до ринкових відносин і на довгострокову перспективу при стабільній економічній ситуації. При цьому необхідно розглянутизагальні елементи мотивації, що відносяться до всіх груп і категорій трудящих, і спеціальні, що поширюються на окремі групи й категорії.
Ефективність роботи підприємства, усіх його систем і механізмів багато в чому визначається зовнішніми факторами, що діють на мікрорівні. Необхідно розглянутидва блоки питань з цієї сфери, що тісно зв'язані з механізмами адаптації підприємства (керування якістю продукції, роздержавленням і приватизацією, а також шляхи й методи їхнього удосконалення з метою створення для підприємств середовища найбільшого сприяння.
Особливо важливим стає питання використання нової функції управління для промислових підприємств – прогнозування. Заслуговує вивчення розроблена прогнозуюча система і прогнозні моделі технічно-організаційного розвитку, а також методологія й методика моделювання взаємозалежної стратегії розвитку технічно-організаційної й організаційно-економічної системи підприємства.
Основними питаннями, що зажадають вирішення в процесі перебудови організаційно-економічної системи підприємства, є:
- визначення моделі управління власністю підприємства і його структурних підрозділів;
- утворення системи обліку витрат і результатів роботи;
- управліннявнутрішньо фірмовим ціноутворенням і поділом результатів господарювання.
§ 1. Закон України про підприємства від 27.03.91
Закон України “ПРО підприємства” створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно й організаційні форми підприємства. Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їхні права і відповідальність у проведенні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами й організаціями, органами державного керування.
Підприємство – основна організаційна одиниця народного господарства України. Підприємство – самостійний господарський статутний суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, наукову і комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий і інший рахунки в банках, печатказі своїм найменуванням, а промислове підприємство ( також товарний знак. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство здійснює будь-як види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Відповідно формам власності можуть діяти підприємства таких видів:
- індивідуальне підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи і винятково його праці;
- сімейне підприємство, засноване на власності й праці громадян України ( членів однієїродини, що проживають разом;
- приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, із правом наймання робочої сили;
- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутногосуспільства, суспільної й релігійної організації;
- державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
- державне підприємство, засноване на загальнодержавній власності;
- спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності);
- підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.
Відповідно обсягамгосподарськогообороту підприємства й чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно може бути віднесене до категорії малих підприємств.
До малих підприємств відносяться новостворені й діючі підприємства :
- у промисловості і будівництві ( із чисельністю трудящих до 200 чоловік;
- в інших галузях виробничої сфери ( із чисельністю трудящих до 50 чоловік;
- у науці і науковомуобслуговуванні ( із чисельністю трудящих до 100 чоловік;
- у галузях невиробничої сфери ( із чисельністю трудящих до 25 чоловік;
- у роздрібній торгівлі ( із чисельністю трудящих до 15 чоловік.
Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) чи майна уповноваженого їм (ними) органа, підприємства-засновника, чи організації рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим і іншим законами України.
Підприємство може бути створене в результаті примусового розділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства України.
Підприємство може бути створене в результаті виходу зі складу діючого підприємства,, організації одного чидекількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань відповідно до рішення їхніх трудових колективів, якщо на це є згодачи власника уповноваженого їморгана.