Якщо в школі є паралельні класи, то можна домовитися про влаштування виставки спільними силами. Інколи корисно об‘єднувати для цієї мети всі чотири класи. Виставка повинна постояти 2-3 тижні, щоб діти добре познайомилася з нею.
Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття.
2.3. Навчальний план
дитячої художньої школи
Термін навчання – 4 роки.
| № | Назва предметів | К-сть годин на тиждень | К-сть учбових тижнів | Усього годин на групу | Іспити (перегляди) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||||
| 1. | Композиція | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408 | |
| 2. | Рисунок | 3 | 3 | 4 | 4 | 34 | 476 | |
| 3. | Живопис | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408 | |
| 4. | Скульптура | 2 | 2 | 1 | 1 | 34 | 204 | |
| 5. | Історія мистецтв | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136 | |
| 6. | Предмет за вибором | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136 | |
| Всього: | 13 | 13 | 13 | 13 | 34 | 1768 | ||
Навчальна практика (2 тижні на групу – 48 годин)
В процесі навчання рисунку вирішуються завдання початкового формування особистості, емоційно-оцінюючого захопленого відношення до життя, мистецтва, художнього осмислення природи, людей, оточуючої дійсності. З цією ціллю художній розвиток учнів формується шляхом пізнання складових мистецтва:
- змісту – заради чого створюється твір;
- мови – завдяки чому виражається зміст;
- мистецтва – як здатності створювати, відкривати невідоме.
Ці головні завдання здійснюються в тісному взаємозв‘язку з навчанням основам образотворчої грамоти на рівнях співвідношення в 1-му класі і з наступним розширенням об‘єму знань і умінь.
Одночасно формується уявлення дітей про взаємодію різних форм мистецтва з життям і між собою, вивчаються особливості їх мови і функцій в історичній послідовності – як теоретично (в формі бесід), так і практично (через особисте естетичне усвідомлення взаємовідношення минулого і майбутнього).
На відміну від традиційної системи побудови навчальних предметів від окремого до загального, коли окремі елементи мови (форма, колір, пропорції) вираховуються, виступають окремо від змісту, утворюючи лиш професійну основу. В даній програмі береться за основу дидактичної системи теорія спілкування, де всі запитання вирішуються в зворотній послідовності – від загального до окремого.
Навчальна програма по рисунку пропонує розвиток образного мислення навчального від інтуїтивного самовираження до аналітично-чуттєвого сприйняття життєвих, з одночасним вивченням виразних і технічних графіки. Запропонована система роботи з дітьми сприяє не звичайному наповненню технічного багажу, а формуванню художньо-образного мислення, художнього смаку.
Дитяче мистецтво (при уважному підході до глядацького сприйняття молодших учнів) послідовно переводиться на образотворчий матеріал з максимальним використанням можливостей, закладених в нім. Тут реалізується особисте відношення автора, відповідно вибираються образотворчі засоби визначається творче начало в малюванні.
Програма передбачає паралельне вивчення виразних засобів ілюзорно – повітряного і умовно-плоского зображення. Учні пізнають, що образотворче мистецтво живе і розвивається по цих двох шляхах. Два способи відображення дійсності, дві специфічні тенденції що, то виступають раз окремо і самостійно, то, змінюються, ограни чують свою специфічність.
Послідовність в темах і завданнях методично основана і її потрібно зберігати, особливо в молодших класах.
Міжпредметні зв‘язки здійснюються через вивчення способів відбору виразних засобів в рисунку, що підводить навчаючих до освоєння мови графіки і вказання шляху пошуків засобів рисунку в різних видах композиції.
Рисунок в перші ва роки навчання основується на спостерігаючій перспективі. Діти відображують перспективні скорочення на основі спостережень і порівнянь. Учитель уважно підштовхує їх в цьому напрямі.
На уроках з історії мистецтва проводяться бесіди про образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання бесіди про мистецтво той вид роботи, який допомагає формувати ідейно-моральну постанову учня, вміння бачити і розуміти прекрасне, формувати естетичний смак. Бесіди про мистецтво дають людям можливість емоційно переживати бачене і давати йому свою оцінку позитивну чи негативну.
Значення бесід про мистецтво дуже велике, воно заключає в собі як освітні так і виховні цілі. Знайомлячись з картинами учень у першу чергу вивчає і пізнає світ картинки, а він завжди дає певну навчальну інформацію; історичні факти, життя дітей і дорослих в минулому і в наш час, опис природи, її явищ, образи людей які жили колись чи живуть тепер.
Крім цього учні довідуються про художників, авторів даних картин, епоху в якій вони жили і творили.
Отже на уроках з історії мистецтва діти збагачують свої знання не тільки з історії мистецтва а і з інших дисциплін, таких як історія, географія, природознавство, література, суспільствознавство та інші.
А також уроки з історії мистецтва мають виховне значення. У часі розгляду та аналізу творів мистецтва у дітей виникає певний емоційний стан, переживання, від якого розвиваються і певні почуття: любові до рідного краю, радості, гордість за героїчне минуле свого народу, ненависті до експлуататорів і поневолювачів.
Споглядання творів мистецтва викликає певну естетичну насолоду, дає радість, задоволення, розвиває почуття краси, підвищує художню культуру. Часто на уроках показують зразки, фото чи репродукції різних творів живопису, скульптури, архітектури, графіки та декоративного мистецтва. Це дуже сприяє виробленню естетичного смаку учнів. Найчастіше ми маємо можливість обговорювати та аналізувати твори живопису. Картини, особливо ті, що зображують природу, викликають в учнів велике задоволення. Справді, сила естетичного впливу на людину – велика. Учні самі не збагнувши цього піддаються впливу мистецтва, яке діє на них двома джерелами: художнім словом і живописним образом тобто формою, кольором.
На уроках ліпки (скульптура) емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості. Зате більше діє формою, лінією, фактурою.
Великий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишивкових узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанкових орнаментів – невичерпне джерело насолоди.
Аналізуючи твори декоративного мистецтва в першу чергу визначає вид і техніку роботи, підкусюємо зміст орнаментації.
Естетичне сприйняття дійсності передбачає і художнє освоєння: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомити красу, естетичні якості різноманітних явищ і об‘єктів діяльності: природи і тваринного світу, міст і сіл, будинків і квартир, зовнішнього вигляду людини.
2.4. Історія виникнення та функціонування художньої школи в м. Коломиї .
В кожному місті існують художні школи, студії, школи мистецтв, які спрямовані на формування у дітей естетичного світосприйняття і розвитку художніх задатків.
10 грудня 1974 року в м. Коломия була відкрита перша і єдина художня школа.
Сам задум про відкриття художньої школи зводився на багато раніше. В місті проводилися персональні виставки на яких люди спільно обговорювали різні творчі питання одним з питань було створення спеціальної школи, яка надавала б, обдарованим дітям, можливість розвивати свої здібності. Адже на той час існували музичні, спортивні школи, а чому б не відкрити на тих правах художню школу. Одним із засновників школи, а також директором, був Лобурак. Велику підтримку у відкритті школи надав Козлов С.І., а також Ісуда із обласного управління культури, тепер головний спеціаліст культури.
18 грудня відбулися перші вступні екзамени, які проводилися в майстернях, провідних на той час художників, в робочій атмосфері, серед незакінчених полотен авторів.
Давали екзамени по рисунку, живопису, композиції.
В перший клас прийняли 35 учнів, віком від 10-12 років. Через пів року після вступних іспитів виділили приміщення і діти розпочали навчання.
Першими вчителями були провідні художники міста такі як: Соган, Гулик Іван, Коваленко, Боднарук, Миханько.
В художній школі викладалось 5 предметів – живопис, рисунок, історія мистецтв, скульптура, композиція.
Оплата за навчання на той час була мізерна 5 карбованців тепер вона зросла до 12 гривень.
Після 10 років існування школи потрібно було шукати нове приміщення. Завдяки директору виділили нове приміщення, в якому школа розміщується і на даний час. В цьому будинку мав бути розміщений музей міста.
Керівництво школою здійснює директор Лобурак. Працюють вчителі: Ласійчук, Боднарук, Захарчук, всього нараховується 6-ть викладачів.
На даний час школу фінансують на 50%.
В художній школі навчається 107 дітей, існує 11 груп. Щорічно в класи набирають 8-10 учнів. Декілька років тому існувала підготовча група, на даний час вона працює на самоокупності, учні самі сплачують вчителеві заробітну плату. Кожного навчального року приймається 2-3 групи.
ВИСНОВОК.
Цілком природно, що питання змісту і напряму виховання молоді засобами образотворчого мистецтва набирає величезне значення.
Багато передових митців звертаються до скарбниці народного мистецтва, запозичуючи і розвиваючи кращі надбання народу, надаючи їм нового змісту.