Смекни!
smekni.com

Агробіологічні основи формування врожаю (стр. 6 из 13)

Встановлено, що найвища врожайність сорту Миронівська 61 формується при сівбі в період з 20 по 30 вересня.

Найменша врожайність рослин (53,3 ц/га) одержана при ранньому строкові сівби - 10 вересня. Перенесення строку сівби на 10 днів на другому варіанті забезпечило врожайність 55,8 ц/га, що на 2,5 ц/га, або 4,7% більше, ніж на першому варіанті. Найвища продуктивність озимої пщениці була при сівбі 30 вересня, де вона становила в середньому за п’ять років 59,3 ц/га (табл.12), що вище на 6,0 ц/га або 11,3% порівняно з урожаєм при сівбі 10 вересня.

Таблиця 12

Вплив строків сівби на урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61

Строк сівби

Урожайність, ц/га

Середнє

Приріст урожаю

1990 р.

1991 р.

1992 р.

1993 р.

1994 р.

ц/га

%

10 вересня

60,2

52,8

54,6

49,7

49,0

53,3

-

-

20 вересня

61,4

55,2

57,5

54,6

50,4

55,8

2,5

4,7

30 вересня

63,7

56,7

61,9

58,9

55,1

59,3

6,0

11,3

10 жовтня

61,9

54,2

58,6

48,4

51,2

54,9

1,6

3,0

НІР 05, ц/га

1,8

2,0

2,4

2,6

2,6

Зміщення строку сівби на 10 жовтня приводило до значного (4,4 ц/га) падіння врожайності порівняно з сівбою 30 вересня. Врожайність за найпізнішого строку сівби 10 жовтня була дещо вищою, ніж при сівбі 10 вересня, на 1,6 ц/ra або 3,0%. Низька врожайність (48,4 ц/га) зерна в 1993 році на варіанті зі строком сівби 10 жовтня пояснюється зменшенням середньомісячної температури у жовтні до 6,7°С (середньобагаторічна у жовтні 7,9°С), тоді як у 1992 році в жовтні середньомісячна температура становила 8,1 °С, а в 1994 році зросла до 9,5°С.

Під впливом строків сівби змінюється якість зерна. Маса 1000 зерен була найвищою при сівбі в оптимальні строки (20-30.09), за яких вона становила 47,2-48,3 г. Зміщення строків сівби на 10 вересня і 10 жовтня приводило до зниження маси 1000 зерен. Вміст клейковини (30,0 і 30,5%) та білка (13,5 і 13,7%) в зерні були найбільшими при сівбі 30 вересня і 10 жовтня. При ранніх строках сівби ці показники зменшувалися. Так, на варіанті з сівбою 10 вересня вміст клейковини в зерні становив 28,3%, а білка 12,3%, що менше на 2,2% і 1,4% порівняно з їх вмістом у зерні варіанту з сівбою 10 жовтня. За різних строків сівби виявлено прямий кореляційний зв'язок між врожайністю та показниками якості зерна, а саме, тісний з масою 1000 зерен (г = 0,912), натурою зерна (г = 0,904) і середній з вмістом клейковини (г = 0,445) та білка (г = 0,537).

Оптимальна норма висіву озимої пшениці. Як видно з табл.13, в середньому за 1990-1992 pp. у сорту Миронівська 61 найвища врожайність була у варіантах з нормою висіву 3,0 і 3,5 млн./га - відповідно 59,0 ц/га і 59,6 ц/га. Збільшення норми висіву понад 3,5 млн./га приводить до зниження продуктивності, посівів. Так, на варіанті з нормою висіву 4,0 млн./га урожайність знизилась, порівняно з нормою висіву 3,5 млн./га, на 1,3 ц/га. При висіві 4,5 млн./га урожайність становила 57,1 ц/га, або менше на 2,5 ц/га, при 5,0 млн./га зменшилась на 3,3 ц/га і при 5,5 млн./га - на 4,6 ц/га, порівняно з найурожайнішим варіантом - 3,5 млн./га. Виявлено тісну обернену кореляційну залежність (г = -0,957) між показниками врожайності і нормами висіву озимої пшениці.

Під впливом норм висіву змінювались показники якості зерна. У наших дослідженнях якість зерна сорту Миронівська 61 підвищувалась на варіантах з меншою нормою висіву. Скловидність зростала з 77% при висіві 5,5 млн./га до 86% при нормі висіву 3,0 млн./га. Маса 1000 зерен на цих варіантах становила відповідно 42,3 г і 44,2 г, вміст білка і клейковини підвищився на 1,0%. Встановлено обернену кореляційну залежність між нормою висіву та показниками якості зерна, а саме - з скловидністю (г = -0,956), натурою зерна (г = -0,603), масою 1000 зерен (г = -0,989), вмістом клейковини (г = -0.961) та білка (г = -0.969).

Таблиця 13

Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву

Норма висіву,

млн./га

Урожайність, ц/га

Середнє

Приріст урожаю

1990р.

1991 р.

1992р.

ц/га

%

3,0

62,0

54,6

60,4

59,0

4,0

7,3

3,5

63,1

54,9

60,8

59,6

4,6

8,4

4,0

60,9

55,0

59,0

58,3

3,3

6,0

4,5

59,1

55,0

57,2

57,1

2,1

3,8

5,0

57,3

54,5

57,1

56,3

1,3

2,4

5,5

56,2

52,4

56,4

55,0

-

-

НІР05, ц/га

3,1

2,1

1,8

У 1993-1995 pp. у схему досліду з вивчення способів сівби і норм висіву озимої пшениці сорту Миронівська 61 було включено чотири варіанти норм висіву -2,0; 3,0; 4,0 і 5,0 млн./га. Найвищу врожайність одержано при нормі висіву 3,0 млн./га. Залежність урожайності від норм висіву можна виразити у вигляді такого рівняння регресії: Y = 51,2 + 7,ЗХ1 - 1,1Х12, R = 0,989, де Y - урожайність, ц/га; Х1 - норма висіву, млн./га. Для даного рівняння одержана прогнозована оптимальна норма висіву 3,3 млн./га з розрахованою урожайністю 63,3 ц/га.

Розроблено формулу розрахунку оптимальних норм висіву для ресурсоощадних технологій з урахуванням експериментальних значень показників структури врожаю для відповідних умов вирощування озимої пшениці, яка дозволить конкретизувати норму висіву:

,

де Н – норма висіву, кг/га; С – оптимальна густота продуктивних стебел на 1 м2 перед збиранням, 600 шт/м2; Х – коефіцієнт продуктивного кущіння, 3; М – маса зерна з одного колоса, 1 г; В – маса 1000 зерен, 45 г; Г – посівна або господарська придатність, 94%; П – польова схожість, 80%; З – зрідження від боронування і загибель озимих за зимівлю, 5%; г – загибель рослин за весняно-літній період вегетації, 10%.

У досліді з вивчення норм висіву і способів внесення туру (табл.14) на всіх варіантах досліду збільшення норми висіву приводить до зменшення врожайності озимої пшениці. Так, при збільшенні норми висіву з 3,5 до 5,5 млн./га на варіанті А врожайність зменшилась на 5,0 ц/га, на варіанті Б - на 7,0 ц/га, на варіантах В і Г - на 3,7 ц/га і 2,8 ц/га . Найбільшу ефективність забезпечували нижчі норми висіву (3,0-4,0 млн./га) при ранньовесняному внесенні туру (2 л/га на III етапі органогенезу на варіанті Б та В).

ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ

Вивчення можливих варіантів застосування туру дало наступні результати (табл.14). При нормах висіву 3,0; 3,5; 4,0; 4,5 різниця в урожайності під впливом норми висіву на всіх варіантах внесення туру неістотна. Значне зниження врожайності на варіантах А і Б спостерігається при нормах висіву 5,0 і 5,5 млн./га, а на варіантах В і Г - лише при нормі висіву 5,5 млн./га. Це пояснюється частковим виляганням посівів при нормах висіву 5,0-5,5 млн./га на варіантах А і Б.

На варіанті В різниця в урожайності між мінімальною і максимальною нормами висіву менша, ніж на варіанті Б, бо тур другого строку внесення захистив посіви з більшими нормами висіву від вилягання. Тому, якщо при нормі висіву 3,0 млн./га внесення туру на IV етапі не вплинуло на врожайність, то при висіві 5,5 млн./га остання збільшилась на варіанті В порівняно з варіантом Б на 4,3 ц/га. За висіву 3,0-4.0 млн./га, туру в кінці кущіння можна не застосовувати.