Встановлено, що найвища врожайність сорту Миронівська 61 формується при сівбі в період з 20 по 30 вересня.
Найменша врожайність рослин (53,3 ц/га) одержана при ранньому строкові сівби - 10 вересня. Перенесення строку сівби на 10 днів на другому варіанті забезпечило врожайність 55,8 ц/га, що на 2,5 ц/га, або 4,7% більше, ніж на першому варіанті. Найвища продуктивність озимої пщениці була при сівбі 30 вересня, де вона становила в середньому за п’ять років 59,3 ц/га (табл.12), що вище на 6,0 ц/га або 11,3% порівняно з урожаєм при сівбі 10 вересня.
Таблиця 12
Вплив строків сівби на урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61
Строк сівби | Урожайність, ц/га | Середнє | Приріст урожаю | |||||
1990 р. | 1991 р. | 1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | ц/га | % | ||
10 вересня | 60,2 | 52,8 | 54,6 | 49,7 | 49,0 | 53,3 | - | - |
20 вересня | 61,4 | 55,2 | 57,5 | 54,6 | 50,4 | 55,8 | 2,5 | 4,7 |
30 вересня | 63,7 | 56,7 | 61,9 | 58,9 | 55,1 | 59,3 | 6,0 | 11,3 |
10 жовтня | 61,9 | 54,2 | 58,6 | 48,4 | 51,2 | 54,9 | 1,6 | 3,0 |
НІР 05, ц/га | 1,8 | 2,0 | 2,4 | 2,6 | 2,6 |
Зміщення строку сівби на 10 жовтня приводило до значного (4,4 ц/га) падіння врожайності порівняно з сівбою 30 вересня. Врожайність за найпізнішого строку сівби 10 жовтня була дещо вищою, ніж при сівбі 10 вересня, на 1,6 ц/ra або 3,0%. Низька врожайність (48,4 ц/га) зерна в 1993 році на варіанті зі строком сівби 10 жовтня пояснюється зменшенням середньомісячної температури у жовтні до 6,7°С (середньобагаторічна у жовтні 7,9°С), тоді як у 1992 році в жовтні середньомісячна температура становила 8,1 °С, а в 1994 році зросла до 9,5°С.
Під впливом строків сівби змінюється якість зерна. Маса 1000 зерен була найвищою при сівбі в оптимальні строки (20-30.09), за яких вона становила 47,2-48,3 г. Зміщення строків сівби на 10 вересня і 10 жовтня приводило до зниження маси 1000 зерен. Вміст клейковини (30,0 і 30,5%) та білка (13,5 і 13,7%) в зерні були найбільшими при сівбі 30 вересня і 10 жовтня. При ранніх строках сівби ці показники зменшувалися. Так, на варіанті з сівбою 10 вересня вміст клейковини в зерні становив 28,3%, а білка 12,3%, що менше на 2,2% і 1,4% порівняно з їх вмістом у зерні варіанту з сівбою 10 жовтня. За різних строків сівби виявлено прямий кореляційний зв'язок між врожайністю та показниками якості зерна, а саме, тісний з масою 1000 зерен (г = 0,912), натурою зерна (г = 0,904) і середній з вмістом клейковини (г = 0,445) та білка (г = 0,537).
Оптимальна норма висіву озимої пшениці. Як видно з табл.13, в середньому за 1990-1992 pp. у сорту Миронівська 61 найвища врожайність була у варіантах з нормою висіву 3,0 і 3,5 млн./га - відповідно 59,0 ц/га і 59,6 ц/га. Збільшення норми висіву понад 3,5 млн./га приводить до зниження продуктивності, посівів. Так, на варіанті з нормою висіву 4,0 млн./га урожайність знизилась, порівняно з нормою висіву 3,5 млн./га, на 1,3 ц/га. При висіві 4,5 млн./га урожайність становила 57,1 ц/га, або менше на 2,5 ц/га, при 5,0 млн./га зменшилась на 3,3 ц/га і при 5,5 млн./га - на 4,6 ц/га, порівняно з найурожайнішим варіантом - 3,5 млн./га. Виявлено тісну обернену кореляційну залежність (г = -0,957) між показниками врожайності і нормами висіву озимої пшениці.
Під впливом норм висіву змінювались показники якості зерна. У наших дослідженнях якість зерна сорту Миронівська 61 підвищувалась на варіантах з меншою нормою висіву. Скловидність зростала з 77% при висіві 5,5 млн./га до 86% при нормі висіву 3,0 млн./га. Маса 1000 зерен на цих варіантах становила відповідно 42,3 г і 44,2 г, вміст білка і клейковини підвищився на 1,0%. Встановлено обернену кореляційну залежність між нормою висіву та показниками якості зерна, а саме - з скловидністю (г = -0,956), натурою зерна (г = -0,603), масою 1000 зерен (г = -0,989), вмістом клейковини (г = -0.961) та білка (г = -0.969).
Таблиця 13
Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву
Норма висіву, млн./га | Урожайність, ц/га | Середнє | Приріст урожаю | |||
1990р. | 1991 р. | 1992р. | ц/га | % | ||
3,0 | 62,0 | 54,6 | 60,4 | 59,0 | 4,0 | 7,3 |
3,5 | 63,1 | 54,9 | 60,8 | 59,6 | 4,6 | 8,4 |
4,0 | 60,9 | 55,0 | 59,0 | 58,3 | 3,3 | 6,0 |
4,5 | 59,1 | 55,0 | 57,2 | 57,1 | 2,1 | 3,8 |
5,0 | 57,3 | 54,5 | 57,1 | 56,3 | 1,3 | 2,4 |
5,5 | 56,2 | 52,4 | 56,4 | 55,0 | - | - |
НІР05, ц/га | 3,1 | 2,1 | 1,8 |
У 1993-1995 pp. у схему досліду з вивчення способів сівби і норм висіву озимої пшениці сорту Миронівська 61 було включено чотири варіанти норм висіву -2,0; 3,0; 4,0 і 5,0 млн./га. Найвищу врожайність одержано при нормі висіву 3,0 млн./га. Залежність урожайності від норм висіву можна виразити у вигляді такого рівняння регресії: Y = 51,2 + 7,ЗХ1 - 1,1Х12, R = 0,989, де Y - урожайність, ц/га; Х1 - норма висіву, млн./га. Для даного рівняння одержана прогнозована оптимальна норма висіву 3,3 млн./га з розрахованою урожайністю 63,3 ц/га.
Розроблено формулу розрахунку оптимальних норм висіву для ресурсоощадних технологій з урахуванням експериментальних значень показників структури врожаю для відповідних умов вирощування озимої пшениці, яка дозволить конкретизувати норму висіву:
,
де Н – норма висіву, кг/га; С – оптимальна густота продуктивних стебел на 1 м2 перед збиранням, 600 шт/м2; Х – коефіцієнт продуктивного кущіння, 3; М – маса зерна з одного колоса, 1 г; В – маса 1000 зерен, 45 г; Г – посівна або господарська придатність, 94%; П – польова схожість, 80%; З – зрідження від боронування і загибель озимих за зимівлю, 5%; г – загибель рослин за весняно-літній період вегетації, 10%.
У досліді з вивчення норм висіву і способів внесення туру (табл.14) на всіх варіантах досліду збільшення норми висіву приводить до зменшення врожайності озимої пшениці. Так, при збільшенні норми висіву з 3,5 до 5,5 млн./га на варіанті А врожайність зменшилась на 5,0 ц/га, на варіанті Б - на 7,0 ц/га, на варіантах В і Г - на 3,7 ц/га і 2,8 ц/га . Найбільшу ефективність забезпечували нижчі норми висіву (3,0-4,0 млн./га) при ранньовесняному внесенні туру (2 л/га на III етапі органогенезу на варіанті Б та В).
ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ
Вивчення можливих варіантів застосування туру дало наступні результати (табл.14). При нормах висіву 3,0; 3,5; 4,0; 4,5 різниця в урожайності під впливом норми висіву на всіх варіантах внесення туру неістотна. Значне зниження врожайності на варіантах А і Б спостерігається при нормах висіву 5,0 і 5,5 млн./га, а на варіантах В і Г - лише при нормі висіву 5,5 млн./га. Це пояснюється частковим виляганням посівів при нормах висіву 5,0-5,5 млн./га на варіантах А і Б.
На варіанті В різниця в урожайності між мінімальною і максимальною нормами висіву менша, ніж на варіанті Б, бо тур другого строку внесення захистив посіви з більшими нормами висіву від вилягання. Тому, якщо при нормі висіву 3,0 млн./га внесення туру на IV етапі не вплинуло на врожайність, то при висіві 5,5 млн./га остання збільшилась на варіанті В порівняно з варіантом Б на 4,3 ц/га. За висіву 3,0-4.0 млн./га, туру в кінці кущіння можна не застосовувати.