Густота рослин залежить від польової схожості, зимостійкості, загального виживання та агротехнічних заходів. Вона змінюється під впливом попередника. Найбільша кількість рослин була на посівах пшениці, розміщеної після конюшини з приорюванням другого укосу зеленої маси та після гороху, де густота рослин становила 242-243 шт./м2. Після кукурудзи кількість рослин озимої пшениці зменшувалася до 234 шт./м2. Існує пряма кореляційна залежність між густотою рослин і врожайністю зерна озимої пшениці (r = 0,743). При використанні для передпосівного обробітку ґрунту комбінованого агрегату РВК-3,6 густота рослин зростає до 298 шт./м2, що на 38 шт./м більше, ніж при використанні культиватора КПС-4. За строками сівби найвища густота рослин була при сівбі 30 вересня - 260 шт./м2, тоді як за сівби 20 вересня зменшилась до 241 шт./м2 і 10 вересня – до 222 шт./м2. Збільшення норми висіву сприяє підвищенню густоти рослин з 211 шт./м2 при нормі висіву 3,0 млн./га до 322 шт./м2 при нормі висіву 5,5 млн./га.
Найголовнішим показником структури врожаю є густота продуктивного стеблостою. Вона вища при вузькорядному (550 шт./м2 ) і перехресному (554 шт./м?) способах сівби, тоді як при рядковому дещо менша - 533 шт./м2. В досліді по вивченню розміру площі живлення вона була найвищою (640 шт./м2) при сівбі за схемою 4 х 4 см і зменшувалась до 510 шт./м2 при площі живлення 7 х 7 см. Найвищою густота колосся була при сівбі 30 вересня (570 шт./м2), а на варіанті з сівбою 20 вересня вона зменшилась до 553 шт./м2, 10 вересня – до 532 шт./м?, і найнижчою була за сівби 10 жовтня - 532 шт./м?. Найкраще кущаться рослини і формується найвища густота продуктивного стеблостою на тих варіантах, де глибина сівби становить 2-3 см.
Збільшити густоту продуктивного стеблостою можна за допомогою ранньовесняного внесення туру. Найвищою густота колосся (610 шт./м?) була на варіанті, де 2 л/га туру вносили після відновлення весняної вегетації для інтенсифікації процессу кущіння і 4 л/га на IV етапі органогенезу з метою захисту від вилягання. Залежно від попередників вона вища при сівбі пшениці після багаторічних трав (585 шт./м?), тоді як після гороху становить 516 шт./м?, картоплі - 506 шт./м?, після куку-рудзи на силос - 470 шт./м?. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залеж-ність між показниками густоти продуктивного стеблостою і врожайністю, де r = 0,957.
Якісна підготовка ґрунту за допомогою знаряддя РВК-3,6 підвищує густоту продуктивного стеблостою до 612 шт/м2, тоді як при підготовці ґрунту культиватором КПС-4 вона зменшується до 533 шт/м2. Цей показник зростає при сівбі сівалкою СЗЛ-3,6, де становить 435 шт./м2, тоді як застосування сівалки СЗ-3,6 зменшує густоту стебел до 406 шт./м2.
Внесення азотних добрив (N60) рано навесні збільшує густоту продуктивного стеблостою до 566 шт./м2 у сорту Миронівська 61 і до 586 шт./м2 у сорту Мирлебен, тоді як на варіанті з внесенням цієї кількості азоту на початку виходу рослин в трубку вона становить відповідно 490 шт./м2 і 502 шт./м2. У цих дослідженнях теж простежується тісна пряма кореляційна залежність між показниками врожайності та густотою продуктивного стеблостою у сорту Миронівська 61 (г = 0,881) і сорту Мирлебен (г= 0,816).
Для формування оптимальної густоти продуктивних стебел важливо реалізувати здатність озимої пшениці до кущіння. Коефіцієнт продуктивного кущіння залежить від попередника. Найвищим (2,42) він був при сівбі після конюшини з приорюванням травостою другого укосу, найменшим (2,0) при сівбі після кукурудзи. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (г = 0,935). Ефективність азотних добрив висока при внесенні частини азоту восени (N30) і рано навесні (N30), де коефіцієнт кущіння становить 2,22-2,30. Найвищим він був при внесенні рано навесні N60, де зростав до 2,26-2,34, а на варіанті без добрив становив лише 1,82-1,88. У цих дослідженнях встановлено тісну пряму кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння: г = 0,879 у сорту Миронівська 61 і г = 0,811 у сорту Мирлебен.
При використанні різних знарядь для передпосівного обробітку ґрунту коефіцієнт кущіння змінювався мало і коливався в межах 2,03-2,05. Значне підвищення коефіцієнта кущіння відзначається із зменшенням норми висіву. Так, на варіанті з нормою висіву 3,0 млн./га він становить 2,2-2,5, а з нормою висіву 5,5 млн./га - зменшується до 1,7. При внесенні 2 л/га туру рано навесні коефіцієнт кущіння зростає до 2,5, тоді як без туру становить 2,2, На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають ранні строки сівби. Так, при сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння у сорту Миронівська 61 був найвищим (2,39), а за сівби 10 жовтня найменшим - 2,18. При загортанні насіння на глибину 2 і 3 см коефіцієнт кущіння, залежно від строку сівби, коливається в межах 2,1-3,1, а при збільшенні глибини сівби до 7 см - знижується до 1,1-1,6. Коефіцієнт значно зростає при розміщенні насіння за оптимальною площею живлення: при рядковому способі сівби (15 х 1,7 см) він становить 1,5, при сівбі за схемою 5 х 5 см кущистість зростає до 2,2; 6 х 6 см - до 2,8; 7 х 7 см - до 3,2; 8 х 8 см - до 3,9; 9 х 9 см - до 4,5 і 10 х 10 см - до 5,4, але зменшується кількість стебел на одиниці площі.
Другим основним показником структури врожаю є продуктивність колоса, яка характеризується довжиною, числом колосків і зерен у колосі, масою зерна з колоса.
Довжина колоса найбільше залежить від сортових ознак. Вона зростає з підвищенням фону добрив, мало змінюється під впливом строків сівби. Так, у сорту Миронівська 61 при сівбі 10 вересня довжина колоса була найвищою - 8,9 см, а 10 жовтня зменшувалась лише до 8,7 см.
Кількість колосків у колосі, за нашими спостереженнями, підвищується залежно від строків внесення азоту протягом вегетації з 16 шт. на контрольному варіанті до 17-19 шт. при роздрібненому внесенні N120. В цьому досліді виявлена тісна кореляційна залежність між урожайністю і кількістю колосків у колосі, що у сорту Миронівська 61 визначилась коефіцієнтом кореляції r = 0,959 і в сорту Мирлебен r =0,845.
Кількість зерен у колосі залежить практично від усіх агрозаходів. Озерненість підвищується при розміщенні після кращих попередників. Так, після конюшини вона досягала 35-36 зерен, після картоплі зменшилась до 32, а після кукурудзи - до 30 зерен. Існує тісна кореляційна залежність (r = 0,944) між показниками врожайності після різних попередників і кількістю зерен з одного колоса. У досліді з добривами на контрольному варіанті у колосі було 25-26 зерен, а при внесенні добрив (N120P90K120) їх кількість зростала до 33-38 шт. Цей показник має тісну кореляційну залежність з урожайністю: у сорту Миронівська 61 - r = 0,970 і сорту Мирлебен - r = 0,947. Озерненість колоса зростає при використанні для передпосівного обробітку РВК-3,6. Найбільше зерен у колосі (39 шт.) формувалося при сівбі 30 вересня. У всіх сортів спостерігалося зменшення числа зерен у колосі на варіантах з більшою нормою висіву. З підвищенням норми добрив число зерен зростало. Озерненість підвищувалась також при внесенні туру. Найбільший вплив на число зерен мало внесення туру на II етапі органогенезу в дозі 2 л/га і на IV етапі в дозі 4 л/га, де кількість зерен зросла до 34 шт.
Маса зерна з одного колоса змінювалася під впливом попередника. Найвищою вона була після конюшини - 1,18-1,20 г, найменшою після кукурудзи (1,0 г). Виявлено тісну пряму кореляційну залежність (r = 0,968) між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса. Найбільше на продуктивність колоса впливають підживлення азотними добривами ( по N60), проведені на IV і VIII етапах органогенезу (за Ф.М.Куперман), де маса зерна з одного колоса становить 1,24-1,46 г, тоді як на фоні Р90К120 вона коливається в межах 0,80-0,99. Коефіцієнт кореляції між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса у цьому досліді в сорту Миронівська 61 становить r = 0,911, у сорту Мирлебен г = 0,906. Дещо зростає продуктивність колоса (до 1,04 г) при якіснішій підготовці ґрунту за допомогою РВК-3,6, тоді як після застосування культиватора КПС-4 вона становила 0,98 г. Маса зерна з одного колоса (1,12 г) вища при сівбі в кращі строки - 30 вересня. Збільшення норми висіву приводить до зменшення продуктивності колоса. Найвища маса зерна при розміщенні насіння за схемою 8х8 см, де вона досягала 1,33 г, тоді як при рядковому способі сівби становила лише 1,12 г. Підвищує озерненість колоса внесення мінеральних добрив. Внесення туру значно підвищує густоту продуктивного стеблостою, а маса зерна з колоса при цьому змінюється менше і коливається в межах 1,08-1,12 г.
Висока врожайність може бути одержана при різних показниках структури врожаю. Моделювання процесу росту і формування біологічного врожаю на основі морфофізіологічних процесів дає можливість встановити взаємозв'язок елементів структури врожаю, який можна виразити за допомогою формули.
Структурна формула біологічного урожаю дозволяє не тільки аналізувати значення конкретного елемента продуктивності, а й в результаті логічного поєднання їх оптимальних параметрів, зробити висновки про необхідність внесення тих чи інших коректив до технології вирощування.
Убіол. = К • KB • П • 3 • В • МЗ • КК • КЗ : 100000, ц/га ,
де - Убіол. - біологічний урожай, ц/га; К - коефіцієнт кущіння, 3; KB -коефіцієнт висіву, 3 млн./га; П - польова схожість, 85%; 3 - зимостійкість, 95%; В - виживання за весняно-літній період, 90%; МЗ - маса зернівки, 0,03 г; КК - кількість колосків у колосі, 18 шт.; КЗ - кількість зерен у колоску, 2 шт.
Наші дослідження з вивчення особливостей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці в умовах західної України дали змогу дослідним шляхом встановити оптимальні параметри показників, включених в дану формулу. Підставивши їх значення, одержимо: