Убіол. = 3 • 3 • 85 • 95 • 90 • 0,03 • 18 • 2 : 100000 = 70,6 ц/га
Пропонована формула може бути використана при математичному моделюванні і програмуванні врожаю, розрахунках рівня запланованого врожаю та ін. За допомогою неї під запланований урожай легко вирахувати необхідне значення того чи іншого елементу структури. Розраховані таким чином цифри дорівнюють даним, які одержано шляхом польових досліджень, що свідчить про правильність розробленої формули.
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ
МОДЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГІЇ
Аналіз економічної та енергетичної оцінки показав високу ефективність ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.
Найвищі затрати на 1 га були при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією - 2183 грн. (табл. 16). На варіанті з ресурсоощадною технологією затрати на 1 га зменшувались до 1462 грн., або стали на 721 грн. меншими. Найнижчі затрати були при вирощуванні озимої пшениці без агрохімікатів - 838 грн. Проте, незважаючи на це, через різке зниження врожайності собівартість на контролі була вищою (28 грн. за 1 ц зерна), ніж при ресурсоощадній (23 грн. за 1 ц).
Чистий прибуток при вирощуванні за ресурсоощадною технологією становить 2990 грн., що більше, ніж при інтенсивній технології на 322 грн. Рівень рентабельності значно зростав при ресурсоощадній технології (204%) і був найнижчий (122%) при інтенсивній.
Енергетична оцінка вирощування озимої пшениці за різними технологіями показує переваги ресурсоощадної технології, за якої витрати енергії (5,4 млн.ккал) зменшуються порівняно з інтенсивною (8,5 млн.ккал) на 3,1 млн.ккал. Коефіцієнт енергетичної ефективності за ресурсоощадної технології зростає до 4,6 тоді як за інтенсивної він становить 3,2 і на контролі - 3,0.
Таблиця 16
Економічна ефективність різних технологій вирощування озимої пшениці (за цінами 2000 року)*
| Показник економічної ефективності | Технологія | ||
| інтенсивна | ресурсоощадна | контроль (без агрохімікатів) | |
| Урожайність, ц/га | 69,3 | 63,6 | 30,2 |
| Вартість продукції з 1 га, грн. | 4851 | 4452 | 2114 |
| Виробничі затрати на 1 га, грн. | 2183 | 1462 | 838 |
| Собівартість 1 центнера, грн. | 31 | 23 | 28 |
| Чистий прибуток з 1 га, грн. | 2668 | 2990 | 1276 |
| Рівень рентабельності, % | 122 | 204 | 149 |
*реалізаційна ціна 70 грн. за 1 ц зерна
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування продуктивності агрофітоценозу озимої пшениці та розробці ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці для умов західного Лісостепу, яка вирішена шляхом встановлення оптимальних параметрів основних агрозаходів з метою одержання 60-80% ц/га якісного зерна при вищому, ніж за інтенсивної технології, рівні економічної та енергетичної ефективності, переважно за рахунок зменшення обсягів застосування агрохімікатів.
2. Всі зареєстровані для зони Лісостепу і Полісся сорти, що вивчались у наших дослідженнях, можуть забезпечувати високу продуктивність озимої пшениці, яка менше залежить від біологічних особливостей сорту, а більше від метеорологічних умов року і моделі технології. Вищу врожайність забезпечували сорти Циганка, Мирич, Поліська 90, Миронівська 68.
3. Розміщення пшениці після найкращого попередника - конюшини з приорюванням зеленої маси другого укосу забезпечило врожайність 60,1 ц/га при внесенні N30P30K30, тоді як після гороху, картоплі, кукурудзи не досягаємо такого рівня врожаю навіть при внесенні N120P120K120. Тобто, конюшина з приорюванням зеленої маси другого укосу за впливом на продуктивність озимої пшениці рівноцінна внесенню мінеральних добрив у дозі N90P90K90. Приріст урожаю від приорювання другого укосу в середньому становить 2,8-3,5 ц/га порівняно з конюшиною без приорювання зеленої маси і 9,0-18,7 ц/га порівняно з іншими попередниками. Отож, розміщення озимої пшениці після конюшини з приорюванням другого укосу є основою біологізації технології її вирощування і розробки ресурсоощадної моделі для умов західного Лісостепу України.
Із збільшенням норм добрив зменшується вплив конюшини. При підвищенні фону з N30P30K30 до N120P120K120 приріст зерна від приорювання зеленої маси знижується від 4,2-5,9 ц/га до 1,3-1,1 ц/га по відношенню до конюшини, що збиралась на один і два укоси.
4. Поєднання кращого попередника і оптимальної дози добрив є найголовнішим чинником ресурсозберігаючої технології. Після конюшини є реальна можливість зменшити норму мінеральних добрив у 1,5-2 рази (з N120P120K120 до N60-90P60-90K60-90) у порівнянні до інших попередників.
Порівняно з варіантом без добрив приріст урожаю зерна від внесення N80P60K60 становить у сорту Миронівська 61 – 15,4-20,7 ц/га, у сорту Циганка – 12,5-19,4 ц/га, а від внесення N120P90K90 збільшується у сорту Миронівська 61 до 22,4-29,4 ц/га, у сорту Циганка – до 17,7-25,2 ц/га.
Приріст урожаю від роздрібненого внесення азотних добрив (N120) порівняно з варіантом без азоту (P90K120) становить у сорту Щедра Полісся 14,1-23,5 ц/га, у сорту Миронівська 61 - 17,7- 27,0 ц/га, у сорту Киянка – 15,1-22,7 ц/га. Найвищу врожайність (60,8-69,5 ц/га) у всіх сортів забезпечувало внесення азоту за схемою N30 (ІІ) + N60 (IV) + N30 (VІІ); при внесенні азоту за схемою N60 (ІI) + N60 (VІІІ) продуктивність знизилась лише до 60,5-67,4; за схемою N30 (восени) + N30 (ІІІ) + N30 (ІV) + N30 (VIІІ) – до 57,0-66,7; за схемою N60 (IV) + N60 (VІІІ) урожайність була найнижча – 53,2-60,2 ц/га.
5. Використання для передпосівного обробітку комбінованого агрегату РВК-3,6 підвищує врожайність зерна озимої пшениці на 5,7-8,8 ц/га, порівняно з обробітком культиватором КПС-4.
Використання комбінованого агрегату нового покоління типу ЛК-4 забезпечує приріст урожаю на 3,9 ц/га (7,2%) порівняно з культиватором КПС-4. Після оранки обмежуються одним обробітком грунту безпосередньо перед сівбою. Цей енергоощадний варіант особливо ефективний на чистих від бур’янів полях.
6. При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією сівбу необхідно проводити сівалкою з анкерними сошниками (СЗЛ-3,6), що забезпечує відстань між рядками 7,5 см. Урожайність при використанні сівалки СЗЛ-3,6 зростає на 4,6 ц/га порівняно з сівбою сівалкою СЗ-3,6, з дисковими сошниками і міжряддям 15 см.
7. Найвищу врожайність озимої пшениці забезпечували вузькорядний (7,5 см) – 61,2 ц/га і перехресний (7,5 х 7,5) – 61,7 ц/га способи сівби. Враховуючи збільшення витрат коштів і пального при сівбі перехресним способом, найвигіднішим є вузькорядний спосіб сівби, за якого врожайність зменшувалася лише на 0,5 ц/га. Рядкові способи сівби з міжряддями 12 см, 15 см, 22,5 см і 30 см менш продуктивні. Урожайність при рядковому способі сівби (15 см) зменшилась до 58,1 ц/га, або на 3,1 ц/га і 3,6 ц/га порівняно до вузькорядного і перехресного способів сівби.
8. Найкращі умови для реалізації біологічної спроможності рослин формувати найвищу зернову продуктивність створюються при висіві озимої пшениці за схемою ромба зі сторонами 6 х 6 см та 7 х 7 см і площею живлення 36 см2 і 49 см2 , коли приріст врожаю становив відповідно 9,0 і 8,4 ц/га у порівнянні до врожаю за звичайного рядкового способу сівби (50,5 ц/га). Зменшення або збільшення відстані між насінинами приводило до зниження продуктивності озимої пшениці.
9. Найвища врожайність і показники структури врожаю озимої пшениці одержані при сівбі на глибину 2-3 см. Заглиблення насіння більше 4 см приводить до зменшення врожайності, при цьому в меншій мірі за ранніх строків сівби і в більшій – за пізніх.
10. Оцінка якості існуючих способів сівби озимої пшениці свідчить про їх недосконалість і потребу розробки сівалки точного однонасіневого способу сівби, який дасть змогу збільшити врожайність зерна щонайменше на 4-5 ц/га, зменшити його собівартість і забруднення пестицидами, поліпшити показники якості зерна. Основні агротехнічні вимоги до сівалки точного висіву такі: забезпечення рівномірної глибини загортання насіння на 2-3 см, створення щільної борозенки (ложа) для насіння за допомогою анкерного сошника, досягнення ширини міжрядь не більше 7 см, рівномірного розміщення насіння на площі за схемою ромба зі сторонами 6х6 см або 7х7 см.
11. Найкращий строк сівби озимої пшениці у зоні західного Лісостепу України стійко припадає на 30 вересня. Оптимальні строки сівби припадають на період від 20 до 30 вересня, допустимі - від 10 вересня до 10 жовтня. У зазначеному регіоні є недоцільною сівба до 10 вересня і після 10 жовтня при вирощуванні озимої пшениці як за інтенсивною, так і за ресурсоощадною технологією.
12. Оптимальною нормою висіву озимої пшениці в умовах достатнього зволоження є 3,0- 4,0 млн. схожих насінин на 1 га, або 130-150 кг/га (3,0 млн./га) і 160-200 кг/га (4,0 млн./га). Виявлено тісну обернену кореляційну залежність (r = -0,957) між показниками врожайності і нормами висіву. Згідно рівняння регресії (Y = 51,2 + 7,3Х1 – 1,1Х12, R=0,989) прогнозована оптимальна норма висіву становить 3,3 млн./га.