Ліпіди з організмі виконують важливу енергетичну функцію. За рахунок жирів їжі з середньому на 25—35 ° задовольняється добова потреба людини в енергії.
Ліпіди виконують важливі механічну і тіермоізоляційну функції. Вважають, що доросла людина залежно від умов зовнішнього середовища і виду трудової діяльності щодобово повинна одержувати 8—10 г фосфоліпідів, 8—15 ненасичених жирних кислот і 0.3—0,5 г холестерину. Для забезпечення збалансованості харчового раціону необхідно також підтримувати належне співвідношення між білками, ліпідами і вуглеводами [7].
Обговорення напрямку дослідження
На основі літературного огляду, ми бачимо, що сосна звичайна є головгою лісоутворюючою породою на Волині. І тому одним із найважливіших завдань лісового господарства є створення нових високопродуктивних стійких насаджень.
Ми використовуючи методи хімії отримуємо результати про вміст ліпідів в насінні сосни звичайної, які складають запас поживних речовин і виконують структурну та інші функції в клітині.
Знаючи вміст поживних речовин, передбачаємо сприятливі грунтово-кліматичні та гідрологічні умови для вирощування сосни звичайної і тим самим, підвищуємо продуктивність та стійкість насаджень, покращуємо їх якісну структуру. Насіння проходить перевірку в конкретних лісорослинних умовах з метою встановлення норми реакції цих форм на умови середовища.І таким чином визначаються райони його використання [13].
РОЗДІЛ 3
Характеристика методів дослідження
3.1. Визначення вмісту загальних ліпідів
Найбільш простим методом визначення загальних ліпідів в тканинах є метод настоювання наважок тканини в хлороформ-метанольній суміші. За різницею мас зразка до і після екстракції знаходять процентний вміст ліпідів. Визначення ліпідів можна проводити в абсолютно-сухому чи повітряно-сухому матеріалі. При використанні повітряно-сухого матеріалу паралельно із визначенням ліпідів визначають вміст води, щоб зробити розрахунки на абсолютно-суху речовину. Для одержання надійних результатів роблять два паралельних визначення.
1,0-1,5 г. Насіння сосни звичайної зважують на аптечних терезах, розтирають у ступці, потім переносять у висушені і зважені на аналітичних терезах пакети із фільтрувального паперу. Зважують матеріал разом із пакетом і по різниці між одержаною масою і масою порожнього пакету визначають масу наважки. Пакет із наважкою вкладають в пакет більшого розміру і поміщають в конічну колбу, додають 35-40 мл. Метанолу і потім доливають 35-40 мл. хлороформу. Вміст колби перемішують і залишають в темному місці.
Пакет із обезжиреним матеріалом промивають і сушать в термостаті при 100°С протягом 2,5 год. , після чого зважують.
Визначення вмісту води проводять у повітряно-сухому матеріалі паралельно із обезжиренням. Матеріал поміщають у бюкс, сушать і за різницею мас б’юкса до і після просушення визначають вміст води[14].
3.2.Визначення вмісту загальних ліпідів в тканинах за допомогою апарату Сокслету
Метод заключається в неперервній екстракції сумарних ліпідів з висушеного матеріалу з подальшим визначенням різниці мас зразка до і після екстракції.
Досліджуваний зразок, висушений і подрібнений, поміщають в пакет з фільтрувального паперу, який опускають в екстрактор апарату Сокслета. Екстрактор заповнюють ефіром на 1/5 об’єму. Колбу поміщають в водяну баню, і пропустивши воду в холодильник, нагрівають.
Після нагрівання ефір, який містить жири, стікає в колбу. Процес повторюють до повного виділення жиру із зразка.
Кількість загальних ліпідів визначають за різницею мас пакета до і після екстракції [15].
3.3.Розділення ліпідів на фракції методом ТШХ
Для розділення ліпідів широко використовують ТШХ. Метод базується на тому, що ліпідний екстракт наносять на спеціально приготовлені пластинки з шаром силікагелю або Silufol пластинки. Розділення проводять в підібраній системі розчинників, в спеціальних камерах. Проявляють хроматограми концентрованою сульфатною кислотою або парами йоду. Плями обводять і розраховують Rf кожної і порівнюють з теоретичним значенням Rf.
В якості рухомої фази при ТШХ ліпідів використовують суміш хлороформу, метанолу і води у співвідношенні 65:25:4 [16].
РОЗДІЛ 4
Експериментальна частина
4.1.Визначення вмісту ліпідів в насінні сосни звичайної
1,5 насіння сосни звичайної зважили на аналітичних терезах, розтерли в ступці, потім перенесли в зважені пакети. Зважили матеріал разом з пакетом і по різниці між одержаною масою і масою порожнього пакету визначила масу наважки. Пакет з насінням помістила в конічну колбу на 100 мл., залила 40 мл. метанолу, а потім долила 40 мл. хлороформу. Вміст колби перемішала, закрила пробкою та залишила в темному місці на тиждень.
Через тиждень пакет з обезжиреним матеріалом вийняла з колби, промила три рази хлороформом, помістила в кристалізатор і поставила в витяжну шафу для випаровування розчинника. Після цього просушила протягом 2,5 год. При 105°С.
Визначення вмісту води в повітряно-сухому біологічному матеріалі проводила паралельно із обезжиренням. В сухий, попередньо зважений б’юкс помістила 1 г. Насіння сосни звичайної, і знову зважила. Потім б’юкс поставила на 4 год. В термостат при 105°С. Б’юкс перенесла в ексикатор для охолодження, після чого знову повторила висушування на 2 год. І охолодження. Розрахунок процентного вмісту води провела за формулою:
Результати роботи по визначенню вмісту води занесла в таблицю.
Маса порожнього б’юкса, г | Маса б’юкса, з наважкою,г | Наважка,г | Маса б’юкса з важкою після 1 висуш., г | Маса наважки після ост. Висуш., г | Вміст води,% |
4,3650 | 5,8715 | 1,5065 | 5,6663 | 5,6660 | 3,5 |
Обчислення процентного вмісту ліпідів провела по різниці в масі наважки до і після їх екстракції. Результати досліду записала в таблицю.
Mпов.сух. матеріалу з пакетом до екстракції г. | М порожнього пакету, г. | Наважка пов.сух. матеріалу г. | Вміст води, % | Наважка абс.сух. матеріалу, г | М матеріалу з пакетом після екстракції, г. | М матеріалу без пакету після екстракції, г. | Вміст ліпідів в абс. Сухій наважці,% |
2,8067 | 1,3067 | 1,5000 | 3,5 | 1,4475 | 2,6182 | 1,3115 | 9,4 |
4.2.Розділення фосфоліпідів методом ТШХ
Ліпідний екстракт нанесли капіляром на Silufol пластинку на відстані 1 см. Від краю пластинки. В якості розчинника використовували суміш хлороформ-метанол-вода у співвідношенні 65:25:4. Пластинку помістили в хроматографічну камеру з розчинником і вийняли, коли розчинник піднявся на 1,5 см. Від верхнього краю. Пластинку висушили і оприскали 10%-ним розчином сульфатної кислоти до появи обвуглених плям.
Для ідентифікації фосфоліпідів порахувала значення Rf і порівняли з теоретичним значенням і виявили такі фосфоліпіди: сфінгомієліни, кардіоліпіни, лецитини.
РОЗДІЛ 5
Обговорення результатів дослідження
В літературному огляді вказувалось, що немає точних відомостей про вміст ліпідів у насінні сосни звичайної, а лише дані про вміст, який коливається в межах 5-15%. В даній роботі проводили дослідження щодо кількості ліпідів в насінні та розділенні фосфоліпідів на фракції.
Визначення вмісту ліпідів у насінні сосни звичайної проводили ваговим методом, по різниці пакетів до і після екстракції. І виявили, що вміст ліпідів є 9,4%.
З ліпідним екстрактом проводили розділення фосфоліпідів на фракції методом ТШХ. Після розділення одержали на пластинці плями, які розміщувались у такій послідовності (мал.1). Обчислили значення Rf і порівняли з теоретичними даними. І виявили, що до складу насіння сосни звичайної входять такі фосфоліпіди: сфінгомієліни, лецитини, кардіоліпіни. Результати звели у таблицю.
Фосфоліпіди | L,см. | Rf | Rf | |
Cфінгомієліни | 3,3 | 0,254 | 0,29±0,055 | |
Лецетини | 4,7 | 0,362 | 0,39±0,055 | |
Кардіоліпіни | 11,8 | 0,908 | 0,92±0,015 | |
ВИСНОВКИ
1. Проведено літературний огляд по характеристиці сосни звичайної, її механічному складу; властивостях ліпідів.
2. Розглянуто методи визначення та розділення ліпідів в насінні сосни звичайної.
3. Розраховано загальний вміст ліпідів, який становить 9,4%, ваговим методом.
4. Визначено якісний склад фосфоліпідів в насінні сосни звичайної методом ТШХ і виявлено: сфінгомієліни, кардіоліпіни, лецетини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ