На основі запропонованого математичного апарату рівноважної моделі, а також вивчення законів розподілу вхідних змінних, можна констатувати, що максимальна кількість автозаправних колонок в м. Луцьку повинна становити 100-110 одиниць. Якщо технологічний процес АЗС забезпечити необхідною кількістю обслуговуючого персоналу, то вистачить половини автозаправних колонок.
Фактично сьогодні ринок пального в місті обслуговує понад 90 автозаправних колонок. Майже половина з них – це обслуговуючі апарати контейнерних АЗС, дозвіл на експлуатацію яких закінчився 1 липня 1999 р. У міру економічного зростання та покращення добробуту населення попит на пальне буде збільшуватись, і, відповідно, потрібно спрогнозувати розвиток структури ринку пального.
Важливим елементом у розбудові ринку нафтопродуктів є розміщення АЗС і визначення їхніх потужності та кількості. Певний рівень концентрації дасть суттєвий ефект (зменшення торгово-посередницьких надбавок), але значно ускладнить організацію дорожнього руху. Так, для забезпечення подачі на АЗС максимального вхідного потоку машин в м. Луцьку для однієї станції необхідно майже чотири смуги вулично-дорожньої мережі. Цим практично повністю буде паралізований рух в районі такої АЗС.
Отже, з врахуванням факторів впливу на суміжні системи, вважається, що оптимальною потужністю однієї АЗС є дві-чотири одиниці багаторукавних заправних засобів, або чотири-шість заправних колонок, а кількість АЗС в регіоні - 12-25 одиниць. Такий можливий широкий діапазон кількості АЗС регіональної структури ринку пального ставить перед місцевими органами влади завдання з розробки програми його розвитку на основі багатофакторних та багатоваріантних моделей. Подібний підхід до розвитку регіональної структури ринку пального дасть можливість налагодити цівілізовані стосунки між підприємцями та органами державної влади.
s
© Палиця І., Скочук М., 1999