або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Параграф 6. Застава
разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
в майбутньому.
суду.
положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
володінні заставодавця або третьої особи.
володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
встановлюються законом.
цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
історичні цінності, які є об’єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.
особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.
встановлено договором або законом.
обмежена законом.
випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.
випадках та в порядку, встановлених законом.
заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. (Стаття 577 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-IV від 18.11.2003)
заставу лише за згодою усіх співвласників.
заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.
страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.
У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.
встановлених договором або законом.
із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
поручитель).
належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.
виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, — з моменту його нотаріального посвідчення.
повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.
відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.
передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Правочин, яким обмежується право заставодавця заповідати заставлене майно, є нікчемним.
предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов’язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.
інше не встановлено договором:
1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;
2) утримувати предмет застави належним чином;
3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.
втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов’язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.
втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов’язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.
якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.
попереднього заставодержателя.
наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.
кожному із заставодержателів інформацію про всі попередні застави майна в обсязі, встановленому статтею 584 цього Кодексу. Заставодавець зобов’язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставодержателів внаслідок невиконання ним цього обов’язку. (Стаття 588 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-IV від 18.11.2003)
заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.