4. В окремих випадках до початку знімання забудованих територій розробляють робочий проект побудови знімальної основи з врахуванням характеру і щільності забудови. Кількість пунктів знімальної основи при зніманні забудованих територій на 1 м2 не повинна бути меншою ніж це вказано в таблиці 7.
Таблиця 7
| Масштаб знімання | Мінімальна кількість точок знімальної основи на 1 км2 |
| 1:2000 | 8 |
| 1:1000 | 16 |
| 1:500 | 32 |
5. Знімання забудованих територій проводиться з пунктів державних, розрядних та знімальних геодезичних мереж. Вздовж вулиці, в залежності від умов знімання і ширини вулиці, прокладають один або два теодолітних ходи.
Знімальні ходи, що проектуються (прокладаються) по обидві сторони вулиці зв’язують поперечними ходами на перехрестях вулиць або по середині ходу. У населених пунктах з прямолінійними вулицями замість знімальних ходів можуть розбиватися створені лінії між пунктами геодезичної основи, за координованими кутами квадратів або капітальних будівель. Створені точки між пунктами геодезоснови визначають промірами від відповідних пунктів з точністю не менше 1:2000.
6. При зніманні забудованих територій способами перпендикулярів і засічок віддалі між створеними точками при вимірюванні їх сталевою ре луткою або оптичними віддалемірами не повинні перевищувати значень указаних у таблиці 8.
Таблиця 8
| Масштаб знімання | Віддалі між створеними точками | |
| Виміряні рулеткою | Виміряні оптичними віддалеміром | |
| 1:2000 | 80 | 120 |
| 1:1000 | 60 | 80 |
| 1:500 | 40 | 50 |
7. При знімання способами перпендикулярів, довжини перпендикуляри не повинні перевищувати величин, що наведені в таблиці 9.
Таблиця 9
| Масштаб знімання | Довжина перпендикуляра, м | |
| Окомірне встановлення перпендикуляра | Встановлення перпендикуляра екером | |
| 1:2000 | 8 | 60 |
| 1:1000 | 6 | 40 |
| 1:500 | 4 | 20 |
Довжина перпендикулярів вимірюється один раз з точністю до 1 см. Перпендикуляри, що перевищують вказані величини, підкреслюються лінійними засічками, довжина яких не повинна перевищувати довжини мірного приладу (20-50 м).
8. При полярному способі знімання, кути вимірюються теодолітом при одному положенні круга з точністю 30¢¢, а віддалі – стрічкою, сталевою рулеткою або оптичним віддалеміром.
9. Знімання забудованих територій графоаналітичним способом виконують у такій послідовності
- визначення координат кутів кварталів і окремих капітальних будинків і споруд при прокладанні знімальної основи і нанесення їх на план;
- обмір габаритів будинків рулеткою (складання абрису);
- знімання будівель та інших контурів за допомогою мензули з пунктів геодезичної і знімальної основи і вимірювання віддалей віддалеміром, рулеткою або стрічкою. Виконувати знімання проїздів з перехідних точок і точок мензульних ходів не дозволяється. При обмірі будівель вимірюють також віддалі між кутами сусідніх будівель, які використовуються як контрольні проміри. Одночасно зі зніманням контурів проводять знімання рельєфу.
10. При знімання полярним і графоаналітичним способами максимальні віддалі від приладу до контурів не повинні перевищувати величини, що наведені в таблиці 10.
Таблиця 10
| Масштаб визначення віддалей і масштаби знімання | Віддалі до контурів, м | |
| чітких | нечітких | |
| Вимірювання нитковим віддалеміром | ||
| 1:2000 | 100 | 150 |
| 1:1000 | 60 | 100 |
| 1:500 | - | 80 |
| Вимірювання рулеткою або оптичним віддалеміром | ||
| 1:2000 | 250 | 300 |
| 1:1000 | 180 | 200 |
| 1:500 | 120 | 150 |
При вимірюванні ліній стрічкою створ лінії задають теодолітом.
11. Спосіб прямих засічок застосовують там, де неможливо провести безпосередньо вимірювання віддалей. Для визначення положення точки вимірюють два прилежних базису кути. Базисом може бути сторона, частина теодолітного ходу або будь-які два пункти планової основи, між якими є видимість. Прилеглі кути вимірюють одним напівприйомом з точністю 1¢. Кут при точці, що визначається, повинен бути в межах 30-1500. Допустимі значення віддалей до точки при способі кутових засічок дано в таблиці 11.
Таблиця 11
| Масштаб визначення віддалей і масштаби знімання | Віддалі до контурів, м | |
| чітких | нечітких | |
| 1:2000 | 400 | 1200 |
| 1:1000 | 200 | 600 |
| 1:500 | 100 | 300 |
12. Знімання в середині кварталів виконують таким чином, що і знімання проїздів. При неможливості знімання в середині кварталів з точок знімальної основи його виконують з точок висячих теодолітних ходів. Довжина і кількість ліній у висячих ходів не повинні перевищувати значень наведених в таблиці 12.
Таблиця 12
| Масштаб знімання | Допустима довжина висячого ходу, м | Мах. кількість ліній в ході |
| 1:2000 | 200 | 3 |
| 1:1000 | 150 | 2 |
| 1:500 | 100 | 2 |
13. При виконанні горизонтального знімання всі дані заносять в абрис, який ведуть на папері олівцем відповідними умовними знаками. Пересування абрису забороняється.
14. Висотне знімання забудованих територій в рівнинних районах виконують нівелірами або горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегеля з рівнем на трубі, а в горбистій місцевості – похилим променем. Висотне знімання можна виконувати одночасно з горизонтальним зніманням мензульним способом або окремо, при наявності планів горизонтального знімання.
15. Нівелірні ходи, які прокладають для висотного знімання, повинні опиратися на знаки нівелювання І-ІV класу і технічного нівелювання. Як виняток, допускаються висячі ходи, які прокладають у прямому і зворотньому напрямках. Допустимі нев'язки в ходах або полігонах не повинні перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - кількість станцій.
16. При висотному зніманні вся ділянка знімання повинна бути покрита висотними пікетами, віддалі між якими для відповідного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20. Крім того, пікети повинні бути визначені в характерних місцях, щоб забезпечити відображення всіх деталей рельєфу.
17. При нівелюванні по обох сторонах район визначають позначки люків колодязів, цоколів будинків, насипів мостів. У решті випадків позначки висот визначаються по одній стороні рейки. Довжина візирного променя не повинна перевищувати 150 м.
18. З метою контролю на кожній станції визначають не менше двох контрольних пікетів, що знаходяться у слизі перекриття і можуть бути отримані з іншої станції. Розходження між контрольними висотами, що одержані з різними станцій, не повинні перевищувати 20 мм.
19. Рисування рельєфу виконують безпосередньо в процесі знімання, а також камерально по складених абрисах. На ділянках з густотою забудов дозволяється не проводити горизонтальні, а обмежуватися тільки підписуванням висот точок.
20. Після виконання знімання забудованих територій здають:
- оригінали планів та на твердій основі або на пластину і формуляри;
- абриси горизонтального і висотного знімання;
- польові журнали або результати вимірювання в накопичувачах інформації;
- схема прокладання ходів знімальної основи;
- каталог координат і висот точок;
- схему розміщення планшетів знімання;
- список назв вулиць, провулків, майданів затверджений місцевою владою;
- викопіювання для виконання зведень по рамках;
- акт польові перевірки і приймання робіт;
- технічний звіт (на об’єкт знімання).
21. Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топопланів. Топоплани на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог „Інструкції”.
22. Елементи підземних комунікацій слід відображати на топопланах у відповідності з діючими „Умовними знаками для тополанів М1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками для планів підземних комунікацій”.
23. Знімання підземних комунікацій треба виконати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.
24. Вихідною висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі І-ІV класів.
25. Знімання елементів підземних комунікацій на топопланах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімання. Можна поєднувати їх з фото топографічними і фототеодолітними методами.
26. Знімання існуючих підземних комунікацій проводять за наявністю затвердженого технічного завдання (технічного проекту) після рекогностування і обстеженнях.
27. Рекогностування підземних комунікацій (на територіях населених пунктів і промислових підприємств) складається з підготовчих робіт і відшукування мереж на місцевості.
28. Напрямки ліній раніше прокладених комунікацій між колодязями, а також без колодязних комунікацій визначень за допомогою електронних приладів пошуку – трасошукачів, а там, де ці прилади використовувати неможливо шурфування. Знімання існуючих підземних комунікацій складається із плановисотного знімання їх виходів на поверхню землі і знімання ліній, що виявлені за допомогою приладів пошуку або розкриття шурфами.
29. Планове положення всіх виходів підземних комунікацій визначають від пунктів геодезичної мережі і знімальної основи, а також від кутів капітальних будинків, споруд, колодязів.