Смекни!
smekni.com

Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності (стр. 3 из 14)

Висоти марок верхніх пунктів геодезичної мережі 2 класу повинні визначатися геометричним нівелюванням, яке забезпечує точність взаємного положення пунктів за висотою з середньоквадратичною помилкою не більшою 0,05 метра. В гірській і важко доступній місцевості нормальні висоти можуть визначатися тригонометричним нівелюванням або GPS-нівелюванням, яке виконується методами супутникової геодезії, У цьому випадку СКП визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0,20 метра.

Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу

Таблиця 3

Параметри мережі Метод побудови
GPS тріангу­ляція Полігонометрія трилатерація
Периметр полігона, км 150-180
Найбільша довжина ходу, км 60
Довжина сторони, (віддаль між
пунктами в GPS), км
Найбільша 20 20 12 12
Найменша 5 7 5 5
Кількість сторін у ході не більше 6
Сер. квадр. помилка взаємного положення пунктів, м 0,03-0,05 0,03-0,05 0,03-0,05 0,03-0,05
Сер. квадр. помилка вимірювання 1" 1"
кутів не більше, кутові сек. 1
Найбільша нев'язка трикутника 4"
Кутова нев'язка ходу, сек. 2"
Відносна помилка вимірювання
вихідної сторони (базису) не більше, 1:300000 1:300000
Сер. квадр. помилка вимірювання сторони не більше, м 0,03 0,03

3.3.4. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу

Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів, які побудовані згідно з вимогами "Основних положень 1954-1961 pp.", та нові мережі 3 класу, що визначаються згідно з вимогами цих "Основних положень".

Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.

Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.

У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти згідно з вимогами цих "Основних положень".

Полігонометрія — один з традиційних, найбільш поширених методів створення планових геодезичних мереж усіх класів і розрядів.

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

проектування полігонометричних мереж;

рекогностування полігонометричних ходів;

виготовлення і закладання центрів;

вимірювання кутів;

вимірювання сторін;

прив'язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

попередня обробка результатів польових спостережень;

вирівнювальні обчислення в полігонометрії.

Розглянемо комплекс полігонометричних робіт на прикладі створення мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Попередня оцінка точності мережі полігонометрії.

Методом послідовних наближень.

В залежності від форми мережі, кількості ходів, конфігурації, наявності вихідних даних, проекти полігонометричних мереж оцінюють різними методами. В усіх способах оцінки точності проектів полігонометричних мереж, початковими даними є середні квадратичні помилки ходів Мі і відповідно до цього вираховують без врахування помилки вихідних даних. В результаті обчислень отримують середні квадратичні помилки вузлових точок. За значенням цих помилок і помилок початкових пунктів ходів визначають.

(1)

а після цього І загальну помилку в кожному ході

(2)

Метод послідовних наближень, запропонований проф. Б.А. Літвіновим, простий за своїм застосуванням і його часто використовують в геодезичній практиці. Суть методу така: у першому наближенні система ходів, які сходяться в кожній вузловій точці, розглядається як окрема система, що спирається на пункти, помилки визначення положення яких дорівнюють нулю. В кожному ході за формулою визначають очікувану середню квадратичну помилку, а потім - середню квадратичну помилку положення кожної вузлової точки, тобто обчислення виконують за методикою середньовагового.

В наступному наближенні за помилки вихідних даних приймають визначені помилки вузлових точок з попереднього наближення і т.д. Наближення продовжують до тих пір, доки в двох останніх наближеннях будуть отримані практично однакові середні квадратичні помилки вузлових точок.

У другому наближенні ваги ходів визначимо з врахуванням ваг (середніх квадратичних помилок) вузлових точок.

В третьому наближенні вагу вузлової точки обчислимо з врахуванням ваг інших вузлових точок у другому наближенні. Наближення здійснюємо доти, доки у двох останніх наближеннях не отримаємо практично однакові результати.

Назва ходу К-ть сторін ходу , м М, см ƒ= 2м, см ƒдоп
Пп.Красилів- пп.31 15 20.1 271.76 543.42 1: 36000 1:25000
Пп.31- пп.62 15 23.8 332.48 664.17 1: 35000 1:25000
Пп.62- пп.Кузьмін 15 18.2 252.55 505.11 1: 36000 1:25000
Пп.Кузьмін-пп.35 11 9.7 109.42 218.85 1: 44000 1:25000
Пп.35-пп.Лагодинці 11 17.4 206.89 413.78 1: 42000 1:25000
Пп.Лагодинці- пп.27 15 19.4 269.20 538.4 1: 36000 1:25000
Пп.27- пп.Кульчинки 15 22.4 302.8 605.7 1: 37000 1:25000
Пп.Кульчинки – пп.Красилів 15 20.5 284.4 568.93 1:36000 1:25000

Після цього, використовуючи формули (1) і (2), обчислимо загальну очікувану помилку в кожному ході, а потім і відносну помилку, та робимо оцінку проектів полігонометричних ходів 4 класу

Оцінка проектів полігонометричних ходів 4 класу

Таблиця 4

Методика визначення розрахунку точності кутових і лінійних вимірів.

Виходячи із середньої квадратичної похибки (М =2см), положення точки, як найбільше віддаленої від пункту геодезичної основи, точність кутових та лінійних вимірів повинна бути:

md=m=

mβ=

Отже, аналізуючи результати розрахунків точності лінійних та кутових вимірів, такі вимірювання можна провести за допомогою світловіддалемірів (СТ-5,СТ-10 та теодоліта Т15).

3.5 Складання проекту на топографічній карті

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання.

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розряду для територій поза населеними пунктами проектують на топографічних картах, як правило, масштабів 1:25000-1:10000, а для територій, що знаходяться в населених пунктах або на будівельних майданчиках — на планах масштабів 1:5000 та 1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з однією або кількома вузловими точками.

При проектуванні дотримуються технічних вимог "Інструкції" [1].

Вони представлені в табл.5. Проектується прив'язка полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розряду до пунктів державної геодезичної мережі. Висячі ходи не допускаються.

Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії одного і того ж класу чи розряду повинні бути не меншими у полігонометрії 4 класу — 2.5 км, у полігонометрії 1 розряду— 1.5 км.

При менших віддалях найближчі пункти паралельних ходів повинні бути зв'язані ходами відповідного класу чи розряду [1, п.4.1.4].

.Технічні характеристики мереж полігонометрії

Таблиця 5

Показники 4 клас 1 розряд 2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками 14,09,07,0 7,05,04,0 4,03,02,0
Граничний периметр полігону, км 40 20 12
Довжини сторін ходу, км: найбільша найменша середня 3,000,250,50 0,800,120,30 0,500,080,20
Кількість сторін у ході, не більше 15 15 15
Відносна помилка ходу, не більше 1:25000 1:10000 1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше 3 5 10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де п+1 — кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000м понад 1000м 121:40000 12----- 1--------

3.6. Рекогностування полігонометричних ходів

Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів.

При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, здійснюють заходи для її забезпечення шляхом усунення перешкод на шляху візирного променя, зміни місця закладання пункту тощо.

Місця для закладання пунктів вибирають так, щоб забезпечувалась їхня непорушність і довготривала збереженість. Тому не можна вибирати місця на зсувних ділянках, на ріллі, на штучних насипах, на проїжджих частинах доріг, на територіях, які підлягають забудові тощо. Пункти повинні бути закладені в таких місцях, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж 0.5 м від перешкоди. Для дотримання вимог техніки безпеки пункти полігонометрії не повинні знаходитись дуже близько до колії, ліній електропередач високої напруги тощо.