Виходячи з цього співвідношення, вартісний еквівалент величини помилки площі при певному значенні ціни одного кв. м землі можна виразити
АС= 0,001Р· Ц, (4.7)
де ΔС - відхилення ціни земельної ділянки від імовірної, Р - площа ділянки, Ц - ціна квадратного метра землі.
Таким чином, помилка в площі одержує вираження в одиницях
вартості земельної ділянки.
Грошова оцінка земельної ділянки С визначається з виразу :
С=Р·Ц, (4.8)
де Р - площа, Ц - іона одного кв. м землі.
Ціна квадратного метра землі в населених пунктах згідно із затвердженою Кабінетом Міністрів України.
В таблиці 8 наведено значення величин площ і помилок визначення площ земельних ділянок, характерних розмірів, що регламентуються Земельним кодексом згідно з вимогами , формула (4.6). Визначимо вартісні значення цих помилок, ґрунтуючись на методиці грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженій Кабінетом Міністрів .
Для цього було розраховано ціну 1 кв. м земельних ділянок у м.Красилеві і в приміській зоні для трьох характерних значень функціонального використання земель: житлової забудови - Кф = 1,0 ; рекреаційного призначення. Кф = 0,5 ; комерційного використання - Кф = 2,5, де Кф- коефіцієнт функціонального використання.
Коефіцієнт Км=Км1- К„2 • Кмз, де К„і- коефіцієнт, який враховує адміністративний статус у системі розселення України, для Красилева –
Кмі = 2,0.
Для коефіцієнтів Км2, які враховують ступінь містобудівної цінності територій у межах населеного пункту, прийнято два близьких до граничних значення: К'м2 = 4,0, К"м2 = 1,0. Для коефіцієнтів Кмз. які характеризують локальне місцеположення ділянок у межах економіко-планувальних зон, прийнято середнє значення Км2.= 1,0. Базова вартість квадратного метра ділянки для Красилева становить 21 грн. Виходячи з цих даних, ціну квадратного метра в населеному пункті Красилева залежно від значення К'м2 К"м2 і функціонального використання, одержимо:
• землі житлової забудови - 504 грн;-126 грн.;
• землі рекреаційного призначення - 252 грн; - 62 грн;
• землі комерційного використання - 1260 грн; 215 грн.
У таблиці 8 наведено значення ціни помилки в площі земельної ділянки регламентованої виразом (4.6), розрахованої за формулою (4.7).
Таблиця 8
| п/п | Площа Р кв.м | АР=0,001 Р кв.м | ЛС=0,001Р-Ц для К'.а грн. | АС= 0,001Р-Ц для к"м2грн. | mt,мформула (4.6) | mt,мформула (4.7) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | 2500 | 2,5 | 2150,0 | 157,5 | 0,045 | 0,05 |
| 2 | 1500 | 1,5 | 1890,0 | 94,5 | 0,025 | 0,04 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 2 | 1000 | 1,0 | 1260,0 | 62,0 | 0,028 | 0,02 |
| 4 | 600 | 0,6 | 756,0 | 27,8 | 0,027 | 0,02 |
| 5 | 100 | 0,1 | 126,0 | 6,2 | 0,008 | 0,01 |
Наведені результати показують, що ціна помилки в площі, згідно з виразом (4.7), відносно незначна тільки для земель невисокої містобудівної якості і у випадку, коли коефіцієнт функціонального використання Кф - невисокий (0,5-1,0). У всіх інших випадках, особливо для земель з високим значенням коефіцієнта функціонального використання земель, ці величини достатньо значимі і для замовника вони можуть бути неприйнятними.
Визначимо точність геодезичних вимірювань, виходячи з наведених даних, ґрунтуючись на формулах обчислення середніх квадратичних помилок площі . Середня квадратична помилка визначення площі ділянки прямокутної форми, при аналітичному визначенні координат точок поворотів меж, визначається із формули: (4.6), (4.7).
Виходячи з цих виразів, одержимо значення середніх квадратичних помилок визначення координат точок поворотів меж:
(4.9)
для ділянки прямокутної форми і
(4.10)
• для ділянки, близької по формі до квадрата.
В таблиці 4, наведено значення середніх квадратичних помилок визначення координат, розраховані за формулами (4.8) і (4.9), які задовольняють вимогу до точності визначення площі, формула (4.6). Виходячи з цих значень, точність визначення координат точок поворотів м£ж повинна бути від 0,05м до 0,01 м, залежно від величини площі ділянки. Згідно з точність визначення координат межових пунктів не повинна перевищувати 0,1 м, тобто одержані нами значення менші від 2 до 10 разів, залежно від величини площі. Така точність визначення координат межових точок вимагає відповідно підвищення точності геодезичних вимірювань. Ці дані підтверджують висновок, що допуск (4.6), у багатьох випадках є занадто "дорогим" і необхідний диференційований підхід до точності геодезичних вимірювань, виходячи як із технологічних, так і економічних передумов.
Визначення координат межових точок з точністю 0,1 м можна забезпечити прокладанням ходу полігонометрії 2-го розряду, довжину якого визначимо виходячи з формули для середньої квадратичної помилки полігонометрії (5.10), зробивши відповідні перетворення:
(4.11)
де L - довжина ходу, М- очікувана середня квадратична помилка ходу, М= 0,1 м; ms cередня квадратична помилка вимірювання довжини сторін, для світловіддалеміра СТ-5 ms = 20 мм; mβ - середня квадратична помилка вимірювання кута, для полігонометрії 2-го розряду mβ = 10 . Приймаємо n=10, тоді L=1,5 км; для n=5, L= 2,2 км.
4.3 Способи перенесення точок проекту в натуру.
Спосіб перенесення тієї чи іншої точки проекту в натуру вибирають в залежності від умов місцевості, розташування точок планової основи, забезпеченості приладами, тощо. Найрозповсюдженішими способами є: полярний спосіб, спосіб прямокутних координат, спосіб лінійних засічок та спосіб кутових засічок.
Спосіб полярних координат.
Цей спосіб дуже широко застосовується, особливо при розмічувальних роботах з пунктів полігонометрії. Точку С знаходять на місцевості за кутом β і відкладеним вздовж цього напрямку проектним відрізком l.
Точність відкладання відрізка буде залежати від тих помилок які властиві лінійним вимірюванням. Помилка включає помилки власне вимірювань кута, вплив бокової рефракції, помилки самого приладу. На точності розмітки буде впливати і помилка центрування теодоліта
Нехай визначемо необхідну точність побудови кута і ліній d, якщо Ма=2см, d=50м.
md=m =
mβ=
Спосіб прямокутних координат.
Цей спосіб застосовується за наявності на будівельному майданчику геодезичної будівельної сітки, в системі координат якої задане положення всіх головних точок проекту.
Побудову точки С починають з т.1 будівельної сітки, відкладаючи відрізок ∆Y. Внаслідок цього отримують т.Р. В цій точці теодолітом будують прямий кут і вздовж цього напрямку відкладають відрізок ∆Х. Для контролю точку С будують з іншого боку сітки.
Спосіб прямої кутової засічки.
Цей спосіб застосовується переважно Для розмітки недоступних точок (мостові опори) або інших важкодоступних точок. Положення точки на місцевості отримують одночасним відкладанням кутів β1 і β2. Кути відкладають оптичним теодолітом при двох положеннях вертикального круга. Для спрощення цієї роботи на створі АС закріплюють точки 1 і 2. Аналогічно на створі ВС закріплюють точки 3 і 4. Це дає змогу у будь-який момент поновити т.С методом створів.
Спосіб лінійних засічок.
Цей спосіб застосовується для точок розташованих близько від опорних, тобто, коли вирахувані віддалі не перевищують довжини мірного приладу. При цьому можуть використовуватись не тільки пункти геодезичної основи, але і створні точки розташовані на твердих сторонах.
7. Економіка та організація виробничого процесу.
7.1. Організаційна структура ДП "Хмельницька регіональна філія ДЗК і Державний комітет України по земельним ресурсам”.
Вище стоячим органом в структурі є „Державний комітет України по земельним ресурсам" потім ідуть обласні філії державного земельного кадастру,районні, міські сектора реєстрації.
Розробка технологічної схеми.
Технологічна схема робіт по створенню планової основи Дружнівського об’єкту включає в себе такі процеси:
1. Рекогностування пунктів полігонометрії.
2. Виготовлення і закладка центрів.
3. Кутове вимірювання на п.п. 4 класу.
4. Прокладання полігонометричних ходів по зовнішній межі об'єкту (точність 1:25000).
5. Камеральна обробка полігонометричних ходів.
7.4 КОШТОРИС
Таблиця 9
| №п/пр | Назва процесів | Категорія складності | Одиниця виміру | Обсяг робіт | № таблиці пункту ЗУКР та ЗКР 2001р. | Розцінка | Вартість | |||
| 1 | Рекогностування п.п. 4 класу | III | пункт | 3 | ТГР т.1.4 | 27,76 | 83,28 | |||
| 2 | Централізоване виготовлення центрів | ІІІ | центр | 3 | ТГР т.1.10 | 92,92 | 278,76 | |||
| 3 | Закладання центрів | III | центр | 3 | ТГР т.1.13 | 99,55 | 298,65 | |||
| 4 | Кутові лінійні вимірювання п.п. 4 класу | III | пункт | 3 | ТГР т.1.19 | 117,92 | 353,76 | |||
| 5 | Камеральна обробка полігонометричних ходів | III | пункт | 3 | ТГР т.5.6 | 10,31 | 30,93 | |||
| 6 | Розробка проектної документації з відведенням земель для організації території земельних часток (паї) | господарство | 1 | ЗКРП т.3.9 | 1516,00 | 1516,00 | ||||
| 7 | Розробка проектної документації території земельних часток (паї) | господарство | 1 | ЗКРП т.3.10 | 786,00 | 786,00 | ||||
| 8 | Перенесення у натуру на місцевості проектної організації території земельних часток (паї) | ІІІ | господарство | 1 | ЗКРП т.5.8 К. 3.7,10 | 657,00 | 5239,5 | |||
| 9 | Уведення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії | Квартал | 10 | ЗКРП т.6.1 П.21 | 17,00 | 170 | ||||
| 10 | Складання державних актів на право власності на землю | Об’єкт | 352 | ЗКРП т.5.5 К.3.7 | 226,80 | 7983,4 | ||||
| Всього | 16740,74 | |||||||||
| ПДВ | 3294 | |||||||||
7.5 Відомість обсягів польових і камеральних робіт в натуральних і трудових показниках.