Диплом:
Проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності
ВСТУП
З набуттям України незалежності велике значення набувають роботи пов'язані з розпаюванням і приватизацією земель колишньої колективної власності.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам,
сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі державних сільськогосподарських підприємств.
Розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Розпаювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При розпаюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількістю осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників. Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадиться відповідною районною державною адміністрацією.
У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі, згідно розробленого проекту розпаювання, в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Велику питому вагу при розпаюванні земель займає топографо геодезичні роботи.
Саме проведення топографо - геодезичних робіт при розпаюванні земель колективної власності є темою даної дипломної роботи.
1. Характеристика об’єкту дослідження
1.1 Фізико - географічне вивчення та економічна характеристика об’єкту.
Об’єктом дослідження в даній дипломній роботі землі Дружнівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
Об’єкт розташований на відстані 40 км. від обласного центру м. Хмельницька та на відстані 8 км від районного центру Красилів.
Клімат Красилівської міської ради помірно-континентальний, вологий, що зумовлено його географічним положенням в помірних широтах.
Середньорічна температура повітря становить 7,9- 8,0.0 Особливостями річного температурного режиму являється м’яка зчастими відлигами зима і помірне тепле літо.
Зима починається з кінця листопада – початку грудня, а закінчується в перших числах березня. Тривалість її – 100 - 105 днів. Найхолодніший місяць року – січень,коли середня температура повітря сягає 4,5 – 60 морозу (абсолютний мінімум -350). Зимові похолодання вчасто змінюються потепліннями, коли в денний час температура піднімається вище нуля.стійкий покрив (10 -20 см ) зберігається не більше 2.5 – 3 місяців (грудень – січень). Різкі і довготривалі похолодання при малій потужності снігового покриву створюють небезпеку озимині.
Зимою висока відносна вологість повітря – 90%. Швидкість вітру посилюється, переважають вітри північно – західного і південного напрямку. На початку березня починається весняне танення снігу.
Весняний період з температурами від 0 - 150 триває з початку березня до середини травня. Період, коли температура перевищує 50, починається в кінці березня – початку квітня. В кінці квітня починається період активної вегетації (з температурою вище 100). Останні весняні заморозки закінчуються в кінці квітня. Одночасно, з підвищенням температур збільшується кількість ясних днів. Знижується відносна вологість повітря: уже в 0квітні можливі засушливі дні, коли вологість може знизитись до 30%. Збільшується кількість опадів, яких у травні випадає 60 – 65мм. В квітні спостерігаються перші грози. В цілому, весняний період характеризується нестійкою погодою.
Літо в Красилівському районі помірно тепле з досить високою відносною вологістю повітря. Початок літа визначається стійким переходом температури повітря через 150. І триває воно з середини травня до середини вересня. Найтепліший місяць червень, середня температура повітря 180 абсолютний максимум 400. Кількість опадів в літній період збільшується, становить 400мм. Засушливі роки бувають рідко (не більше разу в 8 – 10років). Режим опадів особливо сприятливо впливає на розвиток озимих культур. Додатні температури складають до 90% всієї суми річних температур. Це сприяє вирощуваню цілого ряду сільськогосподарських культур: зернових, технічних, овочевих і плодових.
Осінній період, з температурою повітря від 150, наступає на початку другої декади вересня і тягнеться до кінця листопада – початку грудня.Стоїть тепла порівняно ясна погода. Відносна вологість досить висока,наприклад,в жовтні становить 60 – 65%. Восени збільшується кількість хмарних днів, частіше утворюються тумани.
Кількість днів з опадами зменшується в порівнянні з літніми місяцями, Але дощі стають тривалішими.
У першій декаді жовтня відбувається стійкий перехід температури повітря через 100 і період активної вегетації закінчується. В цей час, як правило, спостерігають перші заморозки, спочатку на грунті, а потім у повітрі. В перших числах листопада температура повітря переходить через 50, а в кінці місяця відбувається стійкий перехід її до мінусових значень.
Загальна тривалість теплого періоду 260 – 265 днів, без морозного – 175 днів, вегатаційного – 210 – 215 днів, періоду активної вегетації – 165 днів. Сума активних температур – 2700 – 30000.
Середньорічна кількість атмосферних опадів коливається в межах 500 – 700мм. Основна кількість їх випадає в теплу пору року, максимум – літом. Сума опадів, заперіод коли температура перевищує 100, складає 425 – 450мм. Літні опади короткочасні, але інтенсивні, часто зливові, що негативно позначається на землеробстві. Опади холодного періоду відрізняються меншою інтенсивністю, зате більшою тривалістю.
Не дивлячись на деякі негативні риси, кліматичні умови району в цілому сприятливі для сільськогосподарської діяльності.
1.2. Топографо - геодезичне вивчення.
Вихідними на об'єкті є 8 пунктів полігонометрії 4 класу опис яких додається в таблиці 1.
Вихідні пункти геодезичної основи
Таблиця 1.
| Пор. № | Назва пункту | ||
| 1 | п.п. | Красилів, 3 кл | |
| 2 | п.п. | 31, 3 кл | |
| 3 | п.п. | 62, 3 кл | |
| 4 | п.п. | Кузьмін, 3 кл | |
| 5 | п.п. | 35, 3 кл | |
| 6. | п.п. | Лагодинці, 3кл. | |
| 7. | п.п. | 27, 3 кл. | |
| 8. | п.п. | Кульчинки, 3кл. | |
Пункти полігонометрії Красилів і 31, 3кл., закріплені на місцевості центрами типу 160 (рис. 1.1)
Рис. 1.1 Центр пункту полігонометрії, тріангуляції і трилатерації 4 класу, 1 і 2 розряду та ґрунтового репера (типу 160).
3. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ
3.1. Основні положення з побудови геодезичної мережі.
Для правильної організації і постановки топографо-геодезичних робіт у різних частинах великої території земної поверхні і для зведення результатів зйомок місцевості в єдине ціле, ці роботи засновують на геодезичних пунктах з надійно визначеними координатами в загальній для них системі. Сукупність таких геодезичних пунктів називають геодезичною мережею.
Геодезична мережа підрозділяється на державну мережу, що забезпечує поширення системи координат на територію держави і є вихідної для побудови інших геодезичних мереж; мережа згущення, створювану в розвиток мережі більш високого порядку і знімальну мережу, створюваний для виробництва топографічних зйомок.
Така східчаста побудова геодезичних мереж полягає в тому, що спочатку будується висока по точності мережа на великій території з пунктами, розташованими на значній відстані один від одного, а на основі цих пунктів будується наступна ступінь нижче по точності, але з більш частішим розташуванням пунктів і т.д.
Єдина геодезична мережа забезпечує можливість проведення топографо-геодезичних робіт у різних частинах території незалежно за часом і зведення результатів цих робіт у єдине ціле, а також забезпечує надійний контроль усіх геодезичних вимірів і рівномірний розподіл неминучих погрішностей вимірів по всій території.