2. напади на об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення та використання голоду цивільного населення у вигляді методу ведення війни (Запас продуктів харчування; с/г райони, які виробляють продукти харчування; посіви; споруди питної води і ригаційні споруди).
Окремо обговорюється захист природного середовища. Ці питання порушено у ст.. 55 “Під час бойових дій необхідно ретельно піклуватися про захист навколишнього середовища від великих та серйозних пошкоджень. Заборонено використання методів і засобів ведення війни, які шкодять здоров’ю та виживанню населення.
Ст. 56 “Захист обладнання та споруд, які несуть у собі небезпечні сили”. Згідно з Протоколом до них відносять: греблі, дамби і атомні електростанції. Вони не повинні бути об’єктом нападу навіть у тих випадках, коли віднесені до військових об’єктів. Навіть інші військові об’єкти розташовані поблизу споруд, які несуть у собі небезпечні сили, також не підлягають нападу, якщо немає гарантій або існує загроза звільнення небезпечних сил із цих об’єктів.
Для полегшення розпізнавання таких об’єктів конфліктуючі сторони мають правом позначити їх спеціальним міжнародним знаком у вигляді трьох кіл яскраво-оранжевого кольору однакового розміру, розташовані на одній осі, на відстані одне від одного рівній одному радіусу кола.
Розділ 5 Протоколу регламентує діяльність конфліктуючих сторін відносно місцевостей і зон. Які знаходяться під особливим захистом. До них відносять незахищений місцевості та демілітаризовані зони. Конфліктуючим сторонам забороняється здійснювати напад на ці зони будь-якими засобами.
Демілітаризовані зони повинні проголошуватися відповідною згодою конфліктуючих сторін в усній чи письмовій формі безпосередньо або через посередництво держави – оборонниці. Така згода може бути досягнута і укладена у мирний час, а також після початку бойових дій. У ній повинно бути чітко визначені кордони демілітаризованої зони, при необхідності встановлені методи контролю.
Зони, що знаходяться під особливим захистом повинні відповідати таким умовам:
- усі комбатанти та мобільні військові засоби, військове оснащення повинні бути евакуйовані;
- стаціонарні військові установки і споруди не повинні використовуватися з ворожою метою;
- влада і населення не повинні здійснювати ворожих дій;
- не повинні виконуватися жодні дії з метою підтримки військових операцій;
Дозволяється присутність у цих зонах осіб, які користуються, згідно з Конвенцією, особистим захистом і поліцейських сил, що залишені з метою підтримки законності і правопорядку. Зона повинна бути позначена знаками сторони, узгодженими з конфліктуючою стороною, по периметру на шосейних дорогах та інших місцях.
Ці головні положення Конвенції і Додаткових Протоколів повинні знати не лише керівники усіх рівнів влади, а й кожен громадянин будь-якої країни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. В.С. Франчу “Цивільна оборона” 2001 р.
2. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України, 1998 р.