Цивільним законодавством передбачається обов’язкова участь у ревізії осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства, тому не можна допускати неточностей, які трапляються в окремих актах, - “Ревізія проводилась у присутності”, “Ревізія проводилась з відома” тощо. Обов’язково вказують документи, перевірені суцільно і вибірково, з оформлення господарських операцій, щоб у разі потреби можна було встановити, чи була конкретна господарська операція об”єктом перевірки ревізором і які висновки зробила ревізія.
Акт комплексної перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності складається із вступної і основної частин і додатків.
Вступна частина акта комплексної ревізії включає дату і місце розташування підприємства, яке ревізують, склад ревізійної бригади, ревізійний період, підстави для проведення ревізії, час проведення її та інші дані про повноту перевірки окремих операцій, коштів, періодів перевірки тощо.
Основну частину акта комплексної ревізії складають за розділами відповідно до програми, завіреної керівником організації, яка призначила ревізію. Розділи акту комплексної ревізії містять систематизований виклад недоліків за економічною однорідністю об’єктів (господарськими операціями, процесами). Відомчими інструкціями до ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств передбачено розділи акта та їх зміст. Узагальнення практики контрольно-ревізійної роботи у різних галузях народного господарства дає змогу уніфікувати розділи акта комплексної ревізії. Їх об’єднують у три групи:
1) розділи, де викладають результати ревізії використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів (ревізії операцій з коштами в касі і на рахунках в банку, з товарно-матеріальними цінностями, використання трудових ресурсів і оплати праці та ін.);
2) розділи ревізії виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг, їх собівартості і рентабельності (ревізії операцій з виробництва і реалізації продукції, витрат собівартості продукції, контроль собівартості продукції, та ін.);
3) розділи ревізії інвестицій, фондів, резервів, розрахунків, результатів фінансово-господарської діяльності підприємства (ревізії інвестиційної діяльності, операцій спеціальних фондів та резервів, кредитно-розрахункових взаємовідносин, контроль результатів господарювання та ін.).
У наведеній структурі розділів акта комплексної ревізії висвітлюють використання ресурсів підприємства, виробництво продукції, робіт і послуг, реалізацію їх і результати виробничої і фінансово-господарської діяльності. У кожному розділі акта виявлені недоліки групують за однорідністю і вагомістю їх для діяльності підприємства, яке ревізують.
Розділи акта складають на основі групувального журналу ревізора, аудитора, проміжних актів ревізії, а також аналітичних таблиць, відомостей, графіків.
Проміжні акти складають у процесі контролю діяльності матеріально відповідальних осіб, тобто тоді, коли необхідно зафіксувати результати контроль-ревізійної процедури у момент її виконання. Наприклад, раптова ревізія грошей у касі, інвентаризація дефіцитних матеріалів на складі, контрольний розкрій тканин і запуску сировини у виробництво продукції та ін. Підписують ці акти члени ревізійної бригади і матеріально відповідальні особи або інші посадові особи (майстри, виконроби, маркшейдери). Зміст проміжних актів не повторюють в основному акті комплексної ревізії. Так, із проміжного акта ревізії грошей у касі до основного акта комплексної ревізії включають лише дату перевірки, нестачу або лишки коштів та стан збереження їх з посиланням на проміжний акт, поданий у додатку.
Не можна підміняти ревізію аналізом діяльності підприємства, обмежуватися дослідженням загальних відхилень від плану без документальної перевірки причин утворення їх, не встановлюючи осіб, відповідальних за конкретні недоліки у фінансово-господарській діяльності, порушення законодавства.
Додатки до акта комплексної ревізії – це проміжні акти ревізій, аналітичні відомості, таблиці, машинограми, графіки, пояснювальні записки матеріально відповідальних працівників і службових осіб, копії первинних документів і облікових регістрів тощо. Зміст їх, аналогічно проміжним актам, викладають у розділі основного акта комплексної ревізії.
На основі зібраних фактів ревізор узагальнює виявлені недоліки в акті, посилаючись на складені ним документи. Додатки до акта комплексної ревізії нумерують у хронологічному порядку і підписують ревізори та особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства.
Стилістика акта ревізії має відповідати вимогам ділової мови документа, складеного за офіційно-діловим стилем. Цей стиль належить до книжково-писемного і за своїми ознаками близький до наукового.
Методика складання акта аудиторського контролю
Акт (висновок) аудиторського контролю, проведеного на замовлення власника, за структурою подібний до акта комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. На структуру акта аудиторського контролю впливає те, що перевірці підлягають тільки ті питання, які поставив замовник, тобто підприємство, яке просить перевірити його фінансово-господарську діяльність або всю в комплексі, або з окремих питань. Цим визначаються структура і зміст акта аудиторської перевірки.
Акт аудиторського контролю складається із трьох частин: вступної, дослідної, результативної.
Вступна частина акта аудиторського контролю відображує організаційну стадію контрольно-аудиторського процесу: прізвище та ініціали аудитора; найменування підприємства-замовника аудиту; завдання аудиторської фірми на проведення контролю; особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства; час проведення аудиту; питання, поставлені замовником на вирішення аудиторського контролю; документи, пред’явлені аудиту, юридична правомочність підприємства. Якщо аудитор має ліцензію на право займатися індивідуальною аудиторською діяльністю і не входить до складу аудиторської фірми, то підставою для проведення аудиторського контролю є договір між ним і підприємством-замовником. На відміну від ревізії, яка проводиться за програмою, затвердженою органом власника і не погодженою з підприємством, яке ревізують, аудит контролює лише ті сторони діяльності підприємства, які не є комерційною таємницею, а також за конкретно визначеними питаннями. Якщо ревізія може вимагати для перевірки діяльності на свій розсуд, то аудитору видається лише та документація, яку визначив замовник.
У тих випадках, коли для аудитора виявиться у процесі дослідження недостатньо виданої замовником документації, він може відмовитися від проведення аудиту і скласти акт про неможливість зробити висновки на поставлені питання.
Дослідну частину акта аудиторського контролю складають не за розділами ревізії, що охоплюють у комплексі всю фінансово-господарську діяльність підприємства, а за кожним питанням поставленим замовником окремо.
Аудитор у цій частині акта викладає склад нормативно-довідкової і фактографічної інформації, яка підлягала дослідженню, методичні прийоми, що застосовувалися у контрольно-аудиторському процесі, результати дослідження. Виявлені при цьому недоліки, порушення нормативно-правових актів у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства та наслідки від цього аудитор відображує в акті з посиленням на первинні документи, закони, положення та визначає суму завданого збитку або не одержаного прибутку, тобто втрачену вигоду. Тут же визначають осіб, відповідальних за виявлені недоліки у фінансово-господарській або інших видах діяльності.
Результативна частина (висновки) акта аудиторського контролю містить у стислому викладі наслідки проведеного дослідження та висновки щодо них. Висновки складають з кожного питання, яке досліджували. Так само, як і у дослідній частині, подають питання у формулюванні замовника, а нижче викладають висновок аудитора.
Висновки аудитора, викладені в акті аудиторського контролю, можуть бути підтверджені системою доказів – первинними документами, розрахунками, посиланнями на методики, положення, на основі яких зроблено висновки, мати адресність щодо виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності.
Заключною частиною акта аудиторського контролю є пропозиції і рекомендації, що їх вносить аудитор замовнику. До них відносять пропозиції щодо ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку і звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства, відшкодування збитків, завданих іншими підприємствами, а також приватними особами чи співробітниками. Рекомендації аудитора можуть стосуватися менеджменту, маркетингу та інших питань бізнесу і спрямовані на підвищення прибутковості підприємства-замовника, запобігання економічному спаду і банкрутству, забезпечення економічної стабільності.
Стилістика акта аудиторського контролю має бути близька до наукового, тобто офіційно-ділового.
Акт аудиторського контролю, коли він призначений через аудиторську організацію, розглядається попередньо керівництвом цієї організації. При цьому перевіряють правильність застосування методичних прийомів аудиторського дослідження, формулювання і обґрунтування доказами результатів, стилю написання та оформлення акта аудитора. Аналогічно перевіряють акт про неможливість проведення аудиту. Якщо акт аудиту не відповідає зазначеним вимогам, то його повертають аудитору на доопрацювання.
Отже, акт аудиторського контролю може бути важливим доказом істини для замовника, податкових служб, якщо він складений на основі результатів науково дослідженої фінансово-господарської діяльності, відображеній у бухгалтерському обліку і звітності з додержанням методології і нормативно-правового регулювання.
Список використаної літератури
1. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - 2-ге виданя,- К.: Вища школа.: “Знання”, КОО, 1999 р.
2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Навчальне видання,- К.: Вища школа: “Знання”, 1994 р.