4 Проаналізовано особливості фахової діяльності педагогів у різних педагогічних системах (А.В. Барабанщиков, Г.К. Воєводська, З.Ф. Єсарова, Г.І. Кримська, Г.А. Лобич, В.В. Панчук, Л.Я. Радушкевич, О.В. Салкова, Г.Б. Скок, Дж.Глоссер та iн.). Дослiджено взаємозв'язки мiж процесом становлення
професiонала та формування професiоналiзму i iндивiдуальним стилем дiяльностi (Н.А. Амiнов, К.М. Гуревич, Е.П. Ільїн, Е.М. Климов, А.Д. Коротаєв, В.С. Мерлiн, Н.Ю. Посталюк, М.Р. Лукiн та iн.), iз професiйними стереотипами (Б.З. Вульфов, Р.М. Грановська, Т.В. Форманюк та.iн.), iз професiйно значущими якостями та здiбностями (А.Н.Капустiна, Н.В. Кузьмiна, К.М. Левiтан, В.Д. Шадрiков, I.М. Юсупов та iн.). Є спроби дослiдити особливостi професiоналiзму через призму фiлософсько-етичної парадигми, використовуючи поняття професiйної компетентностi, (Т.Г. Браже), професiйної свiдомостi (Д.В. Ронзiн, Л.В. Оборiна), професiйної духовностi (Б.З.Вульфов), професiйної культури (Т.В. Iванова), якi, втiм, потребують окремого дослiдження.
5 Визначено та нуково обгрунтовано основнi психолого-педагогiчнi фактори, що впливають на динамiку професiоналiзму педагога (9;10). Пiд цими факторами розумiють основнi внутрiшнi i зовнiшнi причини, що обумовлюють рух iндивiдуальностi педагога до вершин професiоналiзму i пiддаються корекцiї або компенсацiї, на рiвнi педагогiчних систем. На основi експериментального дослiдження iндивiдуальних систем фахової дiяльностi викладачiв рiзного рiвня професiоналiзму та теоритичного системного рівневого аналізу отриманих даних було видiлено 16 факторiв, якi за змiстом i рiвнями впливу вiдносяться до трьох груп:
I. Об'єктивнi фактори, пов'язанi з умовами органiзацiї фахового середовища, на якi педагог як префесiонал не має безпосереднього впливу. До цiєї групи вiдносяться:
- фактор мети вивчення того чи iншого предмета, його відповідності соцiальному замовленню суспiльства, на даному етапi;
- фактор iнформацiйно-методичного забезпечення;
- фактор матерiально-технiчного забезпечення;
- фактур органiзацiї викладання того чи iншого предмета, що передбачає наявнiсть достатньої кiлькостi навчальних годин, неперевантаженiсть навчальних планiв педагогiв, комплектацiй класiв чи навчальних груп у залежностi вiд рiвня знань та здiбностей учнiв (студентiв);
5) фактор відбору та контролю фахівців, що передбачає адекватнiсть вiдбору фахiвцiв при прийомi на роботу та контролю за їх дiяльністю, наявнiсть, здорової конкуренцiї мiж педагогами, стимулювання: їх дiяльностi керiвниками;
фактор колективу, суть якого полягає у можливостях, встановлення вiдносин спiвпрацi як на дiловому, так i на особистiсному рiвнiв.
Cуб’єктивнi фактори, тобто такi, що безпосередньо пов'язанi з педагогом як суб'єктом фахової дiяльностi. Вплив цих факторiв може свiдомо регулюватися i коригуватися самим вчителем. У цю групу входять:
фактор мети фахової дiяльностi, що передбачає орiєнтири викладача:
- соцiальне замовлення суспiльства;
- програму викладання того чи iншого предмета;
- власнi мотиви, потреби чи iнтереси;
- навчання чи виховання;
Дослідження показало, що вершин професiоналiзму досягають тi педагоги, у яких власнi потреби i мотиви фахової дiяльностi, фаховi цiлi спiвпадають з соцiальним замовленням суспiльства, котре передбачає виховання через навчання i навпаки:
- фактор знань;
- фактор умілості;
- фактор фахової саморефлексiї, що передбачає оцiнку педагогом себе як професiонала залежить від;
- адекватності оцiнки педагогом рiвня свого професiоналiзму;
- адекватностi оцiнки своїх фахово-особистiсних якостей;
- адекватностi оцiнки педагогом своєї дiяльностi та дiяльностi колег та студентiв;
- адекватностi уявлення про фаховий iдеал;
- адекватностi оцiнки перспектив своєї фахової динамiки.
Експериментально доведено, що iснує прямий звязок мiж рiвнем професiоналiзму педагога та рiвнем фахової саморефлекцiї. Тому в педагогiчних системах “пiдвищення квалiфiкацiї викладачiв” та “вища педагогiчна освiта”, “перекваліфікація”, “перенавчання”, “донавчання” слід надавати велику увагу навчанню прийомам i методам самоконтролю i самопiзнання, методам наукових дослiджень з метою отримання реальних знань про себе i свою дiяльнiсть:
- фактор самовдосконалення, що передбачає такi чинники, як:
- потреба педагога у самовдосконаленнi;
- бажання вдосконалити свiй професiйний рiвень;
- практична дiяльнiсть, спрямована самовдосконалення (розширення блокiв фахових знань, тренiнг умiнь i навичок, практичний аналiз i планування фахової дiяльностi, корекцiя фахових стереотипiв).
У ходi дослiдження було встановлено, що характерною рисою педагогiв вищого рiвня професiоналiзму е гостра, глибоко усвiдомлювана ними потреба у самовдосконаленні. На вiдмiну вiд iнших, цим педагогам притаманна iнтернальнiсть самовдосконалення, тобто вмiння знаходити у окладних умовах фахової дiяльностi внутрiшнi резерви i можливостi здiйснення практичної дiяльностi, спрямованої на досягнення фахового iдеалу. Тому самовдосконалення є чинником безпосереднього впливу на динамiку професiоналiзму;
6) фактор задоволеностi фаховою дiяльнiстю, який передбачає:
- задоволенiсть педагога спiвпрацею з учнями (студентами);
- взаємну, контактнiсть педагога i учнiв (студентiв);
- iнтерес до професiї i його динамiку;
- характер ставлення педагога до професiї;
- характер труднощiв, з якими педагог зустрiчається, у фаховiй дiяльностi;
- сприйняття фахової дiяльностi як джерела насолоди, задоволення;
7) фактор творчої актуалізації фахово-особистісного потенцiалу викладача (нестандартне розв'язання фахових завдань, розширення рамок фахової дiяльностi).
III. Об’єктивно-cуб’єктивнi фактори, якi дiють на всiх рiвнях i безпосередньо впливають на об'єктивнi i суб'єктивнi фактори. До них вiдносяться:
1) фактор цiннiсного ставлення до професiоналiзму, що полягає в
недооцiнцi суспiльної, фахової, особистiсної, значущостi професiоналiзму як якiсної характеристики дiяльностi, педагогiчної, зокрема.
(На всiх рiвнях вiдсутня чiтка система вiдбору i атестацiї кадрiв при прийомi на роботу, вiдсутнє також заохочення, у тому числi матерiальне, фахiвцiв високого рiвня). Тому слiд не тiльки змiнити уявлення про професiоналiзм як про цiннiсть, але й забезпечити умови для професiйного зростання фахiвцiв;
фактор престижу педагогiчної професiї (падiння соцiального статусу педагога);
фактор соцiальної домiнантностi педагога, що передбачає необхiднiсть наявностi високого рiвня вiдповiдальностi за результати своєї працi, почуття обов'язку перед суспiльством в цiлому i перед окремими людьми.
У ходi дослiдження встановлено, що безпосереднiй вплив на динаміку професiоналiзму педагогiчної дiяльностi мають саме суб'єктивнi фактори, а об'єктивнi i об'єктивно-суб'єктивнi - опосередкований.
Разом з тим доведено, що iснує не лише вплив однiєї групи факторiв на iншу, але й взаємний вплив факторiв у межах групи, а також окремих факторiв однiєї групи на окремі фактори іншої групи. (див. мал. 4).
Малюнок 4. Взаємний вплив, об'єктивних, об'єктивно-суб'єктивних та суб'єктивних факторів.
| Суб'єктивнi фактори |