В кримінальному праві Україні "злочинам визначається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) що посягає на суспільний лад України його політичну і економічну систему власність, особу політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян а гак само інше передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння яке посягає на правопорядок".[6]
Законодавче визначення злочину виділяє дві ознаки злочину суспільна небезпека і кримінальна протиправність. Вони одночасно є одним із основних ознак складу злочину І його складу і ,як нас л і док , питання про зміст поняття складу злочину і його призначення. На думку В.Ф.Киршанко " Поняття значну і складу злочину тісно пов'язані".[7]
Злочин і склад злочину співвідносяться як явище і поняття про нього як суспільне небезпечне явище і законодавче описання його ознак. Тобто якщо певне явище є злочином, то склад злочину буде описані в законі його ознак. Проте явище завжди багатше, різносторонніше і глибше ніж поняття яке покликане виражати суть визначуваного явища.
Конкретний злочин має незлічиму кількість ознак що характеризують діяння особи обставини здійснення, час, місце і т.ін. З цієї незліченної кількості ознак законодавець вибирає найбільш суттєві і таким чином Формулює склад злочину. Виходячи з цього , можна зробити висновок, що склад злочину обов'язково повинен виражати суть діяння, його суспільну небезпеку
Серед криміналістів немає єдиної точки зору у вирішенні питання про співвідношення поняття складу злочину і суспільної небезпеки злочинного, протиправного діяння .На думку одних, суспільна небезпека разом із проти- правністю є загальними якостями і складу злочину.
"Общественная опасность являєтся неотьемлемой чертой состава необходимый, признак".[8]До цієї точки зору схиляється і А.А.Піонтковський. Він вважає, що без суспільної небезпеки склад злочину є пустим поняттям, що не виражав суті злочину. На думку інших віднесення понять протиправності і суспільної небезпеки до числа ознак складу злочину приведе до повного ототожнення понять Злочину. Склад злочину це юридичне поняття про суспільно-небезпечне діяння Суспільна небезпека є якістю злочину а не володіє нею
Другою ознакою є протиправність "яка як і суспільна небезпека є якістю злочину. Суспільна небезпека утворює матеріальний зміст протиправності. Протиправність виступає як юридичне вираження суспільної небезпеки. Протиправність порушення особою вимог кримінально-правової норми Склад злочину таким чином служить показником протиправності діяння. Наука кримінального права поділяє склад злочину на загальний, конкретний та родовий Загальний склад злочину, як уже зазначалось раніше є не законодавчим а теоретичними поняттям. Загальним склад є теоретичний узагальненням ознак притаманних всім без винятку конкретним складом злочину. Загальне поняття складу злочину виконує тільки науково-пізнавальну роль його існування дозволяє в загальному вигляді без зв'язку з тим чи іншим конкретним складом злочину піддіти науковому аналізу складові частини певних злочинів "виявити співвідношення складів злочинів, провести класифікацію складів і класифікацію ознак складів злочинів. Загальний склад злочину є науково, теоретичною базою конкретного складу злочину. Проте загальне поняття складу злочину згідно із скоєною природою не може виконувати ніякої іншої .крім науково-пізнавальної ролі.
Щодо конкретних складів злочину, то вони утворюють систему Особливої частини Кримінального кодексу. Конкретний склад злочину-це юридичне поняття та юридичне визначення окремого злочину, всіх кого суттєвих ознак, що міститься в конкретній статті особливої частини Кримінального кодексу.
Родовий склад злочину - це сукупність визначених кримінальний законом загальних юридичних ознак, які характеризують однорідну групу злочинів .Так наявність загальних ознак об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони кожного особливого небезпечного злочину проти держави дозволяє розглядати їх поза конкретними складами злочинів, аналогічно щодо військових, посадових, господарських і ряду інших злочинів. Поняття родового складу злочину (як і загального складу злочину) не відоме законодавству оскільки він як і загальний складі носить тільки теоретичний характер.
З усього вищевказаного можна вивести визначення складу злочину.
Склад злочину - це сукупність встановлених законом об'єктивних та суб'єктивних ознак що характеризують відповідне суспільне небезпечне діяння (дію або без дію), як злочин.
Ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, в якому іншому (законодавчому акті ознаки злочину міститися не можуть (крім випадків прямої безпосередньо визначених кримінальним законом, в так званих нормах із бланкетними диспозаціями, наприклад, ст.203 КК заборонені види підприємницької діяльності що визначаються в постановах Уряд в ст.295 ККправила безпеки руху затверджується Кабінетом Міністрів України).[9]
Ці ознаки вибирають законодавцем не довільно. Вони органічно пов'язані з характером криміналізуючого діяння, слушно його суспільної небезпеки[10]. Констроюючи склад законодавець, абстрагуючись від численних конкретних ознак "притаманних окремих злочинам ,відбирає і закріплює в диспозиції кримінально-правової норми лише ті, які притаманні всім суспільно небезпечним діянням певного виду. Ознаки "які властиві всім злочинам "утворюють загальний склад злочину. Оскільки кожен злочин посягає на певне" охоронюване правом благо (об'єкт злочину) здійснюється фізичною особою (суб'єкт злочину) шляхом певних суспільно небезпечних діянь (дією чи бездіяльністю які спричиняють шкоду об'єкту кримінально-правової охорони (об'єктивна сторона) при певному навмисному чи необережному психічному відношенні особи- це до свого діяння і його результату (суб’єктивна сторона) склад злочину повинен містити сукупність (систему)ознак, які характеризують ці елементи ніякі інші державні органі чи посадові особи не можуть видавати
у головні закони а тому і не можуть (не правомочні)встановлювали ознаки складу злочину.[11] А це означає, що визнавати ті чи інші суспільно небезпечні дії злочинами, можна лише тоді, коли ці дії містять всі ознаки складу злочину.[12]
Склад злочину утворює лише певну кількість встановлення кримінальним законами ознак, тобто склад злочину може бути лише там і тоді "де і коли є певна сукупність ознак злочину які встановлено законом.
Склад злочину це органічна єдність всіх його елементів. Значення діалектичної єдності елементів складу злочину як умови кримінальної відповідальності полягає в тому" що кожна з цих умов має значення саме по собі а виключно в зв'язку з всіма іншими ."Склад злочину також чином, являє собою замкнений ланцюг , в якому кожна ланка являється одною із необхідних умов кримінальної відповідальності встановленою обумовленою даним складом злочину.[13] Діяння є суспільне небезпечним лише при Наявності всіх необхідних об'єктивних і суб'єктивних умов кримінальної відповідальності.
Жодна з цих умов не може бути викинено із складу злочину без "того щоб це вплинуло на оцінку суспільної небезпеки і протиправною діяння в цілому.
Відсутністю одного із таких елементів (ознак) незалежно від того, що він (характеризує) не дає підстав говорити про наявність складу злочину а відповідно і самого злочину.[14]
Це правило закріплено в п.ч.ст.6 КПК України згідно з яких кримінальну справу не може бути порушено а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.
Тільки все сукупність встановлених кримінальним законам ознак може характеризувати певні суспільне небезпечні як злочин.
Склад злочину являє собою єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність його елементів".[15]
Для кращого розуміння складу значну потрібно детальніше розглянути кожний структурний елемент складу злочину визначити і вивчити основні ознаки, які входять до кожного елементу, і згідно науки кримінального права поділити дані ознаки на обов’язкові (основні) та Факультативні.
Першим в структурі складу виділяють об’єкт злочину.
Питання про об’єкт злочину не питання про об’єкт кримінального права
(питання про те на що посягає злочин. Прав ель не визначення об’єкту злочин дає змогу точно визначити суспільну небезпеку злочину.Також правильне визначення об’єкту злочину має значення як для побудови особливої настиг Кримінального кодексу, так і для правильної класифікації злочинів.
Що ж таке об’єкт злочину? Об’єктом злочину визначаються суспільні відносини , які прийняті під кримінальну правову охорону.[16]
Об’єкт - необхідний елемент любого злочину так, як злочинів, які ні на що не посягають, в принципі не і снує.
Тривалий час в науці кримінального права поняття об’єкту злочину замінялося поняттям предмету злочину першим хто підійшов до розуміння о6мєкту злочину в сучасному контексті став професор. Таганцев. А чітке визначення об’єкту злочину дав А .А. Пінтковський і також довівшою відповідні елементи злочину" це і є його структурною основою.
В свою чергу М.П.Карпушин і В.І.Курляндський зауважували, що коли мова йде про склад злочину можна і потрібно говорити сукупність певних встановлених законом ознак. Стосовно до таких понять, як об’єкт , суб’єкт объективна і суб’єктивна сторони злочину" обгрунтованим являється застосувати термін елемент, тобто складова частина цілого".[17]