ВИСНОВКИ
Сучасний стан економічного розвитку України ставить на порядок денний проблему пошуку форм господарювання, які б урахували інтереси як виробників, так і споживачів продукції. Однією з таких форм є мале підприємництво. У розвитку цього сектору економіки зацікавлені усі верстви населення, розуміючи, що доповнюючи інші форми господарювання, малий бізнес становить основу, на якій формуватиметься вся економічна піраміда. Створення малого бізнесу є одним із факторів вирішення проблем структурних перетворень в економіці України, подолання її кризового стану, створення ефективних механізмів управління. Мала приватизація, як спосіб роздержавлення, збільшення кількості малих підприємств та переходу до ринкових відносин відіграє значну, але не достатню роль в цьому процесі.
Зважаючи на те, що в Україні існує значне безробіття, доречно нагадати, що малі підприємства у багатьох країнах стали важливим фактором, який протидіє цьому явищу. Так у 1985 році у Франції малі підприємства забезпечували три чверті попиту на робочу силу, причому за період 1988-1993 рр показник зайнятості у цьому секторі економіки країни зріс з 66 до 88 %. В Японії підприємства, на кожному з яких працює до 300 чоловік, охоплюють чотири п‘ятих загальної кількості зайнятих. В Україні ж, через велику кількість малих підприємств що не працюють, мала приватизація не сприяла “повальній” зайнятості, більше того багато новоутворених малих підприємств обмежились певним колом осіб і не збираються нарощувати виробництво, а значить і залучати нову робочу силу.
Насичення ринку товарною масою вітчизняного виробництва є метою розвитку малого бізнесу. Малі підприємства завдяки своїй наближеності до споживача більшою мірою, ніж великі, здатні забезпечити випуск різних видів виробів, швидше оновлювати асортимент продукції, освоювати виробництво модернізованих товарів, які б задовольняли мінливий попит покупців. В умовах економічної кризи саме з малим бізнеом пов‘язані надії щодо стабілізації споживчого ринку. Водночас в Україні спостерігається лише незначна тенденція до збільшення пропозиції товарів вітчизняного виробництва. Багато малих підприємств, зареєструвавшись як виробничі або виробничо-комерційні реально займаються лише комерційною діяльністю, причому орієнтованою переважно на товари закордонного виробництва.
При всіх негараздах в Україні, а особливо у західних регіонах, психологія власника ще зберіглася, тому новоутворені колективні господарства, агрофірми, приватизовані об‘єднання налагоджують випуск високоякісної вітчизняної продукції. У сфері надання послуг результати ще кращі - тут спостерігається підвищення професійності, розширення комплексу послуг та певна конкуренція.
Мала приватизація пройшла багато етапів у своєму розвитку і на сьогодні цей процес набув стану певної саморегуляції. Однак без належного регулювання малий бізнес в Україні може набути викривлених форм, тому для використання всіх наявних його можливостей потрібна продумана та послідовна державна політика. Предметом особливої уваги слід зробити створення системи кредитування та страхування малого підприємництва за участю як держави, так і приватних коштів.
[1]Українська інвестиційна газета // Стан розвитку малого підприємництва. - №128, 10 березня 1998р.
- ст.5.
[2]Правові проблеми приватизації в Україні// Право України - Київ, 1996. - с.8-11.
[3]Policy on small and medium-sized enterprizes in Central and Eastern European Countries. Ed.B.Piasecki. Warsaw. 1992 - 263p.