При вивчені курсу “Основи економічних знань” існують вимоги до знань та вмінь учнів:
Учні повинні знати:
¨ Що вивчає економічна теорія та яке її місце у житті суспільства вцілому;
¨ Що таке процес виробництва, обміну, розподілу;
¨ Економічний зміст поняття “земля”, “праця”, “капітал”, “здатність до підприємництва”;
¨ Що таке обмеженість виробничих ресурсів та які їх економічні наслідки;
¨ Різні економічні системи, бачити переваги та недоліки кожної з них;
¨ Що таке економічна система сучасної України;
¨ Загальне визначення ринку;
¨ Як ринок розподіляє ресурсиі доходи, визначає спрямованість виробництва;
¨ Що таке біржі, банки, служби зайнятості;
¨ Що таке заробітна плата, рента, процент, підприємницький дохід;
спільні завдання та прблеми країн, що переходять від адміністративної до ринкової економіки та особливості економіки України.
Учні повинні вміти:
-Визначити власне місце у вивчених економічних процесах;
-Давати класифікацію потреб, виходячи з власного досвіду споживання та спілкування у суспільстві;
-Порівнювати ресурсний потенціал України з потенціалом інших країн, обгрунтовувати необхідність його раціонального використання;
-Пояснювати явища економічної рівноваги, дефіциту, надлишку товарів;
-Зорієнтовуватись на ринку праці, визначитись у майбутній сфері працевлаштування;
-Скористатись послугами ринкових установ: банку, біржі, страхової компанії, служби зайнятості тощо;
-Керуючись знаннями про способи отримання доходів у ринковій економіці, обрати власний спосіб одержання майбутніх доходів.
Курс “основи економічних знань” розрахований на 34 академічні години, з них 30 годин – на аудиторне вивчення і 4 години – на самостійне вивчення, та включає в себе 2 розділи.
2.2. Тематичний план. Форми організації навчання
Таблиця 1.
Розподіл академічних годин з курсу “Основи економічних знань”.
Назва теми Годин
1 2
Розділ 1. Вступ до економічної теорії. 10
Тема 1. Об”єкт та мета економічних досліджень.
економічна теорія серед інших наук. 1
Тема 2. Економічні потреби, як джерело,
першооснова мотивації життєдіяльності людей.
Різноманіття, класифікація потреб. 1
Тема 3.Виробництво. Фактори виробництва
“земля”, “праця”, “капітал”. 3
(На самостійне вивчення 1 година)
Тема 5. Обмеженість економічних ресурсів та
проблема економічного вибору . 2
Тема 6. Три типи економічних систем:
ринкова економічка, командна, змішана. 2
Тема 7.Сучасна економіка України.
підсумковий урок по розділу 1. 1
Розділ 2. Поняття ринкової економіки та
організації її функціонування. 18
Тема 1. Як ринок вирішує основні проблеми
економіки. 1
Тема 2. Попит і пропозиція – головні чинники ринку. 2
Тема 3. Ринкова ціна. 2
1 2
Тема 4. Типи грошей і їх функції. 3
( на самостійне вивчення 1 година)
Тема 5. Різні типи ринків. 3
( на самостійне вивчення 1 година)
Тема 6. Фінансові установи, їх функції. 4
Тема7. Рента, заробітна плата, процент, прибуток
- форми винагороди у ринковій економіці 2
Тема 8. Входження в ринкову економіку країн
постсоціалістичного розвитку. 2
Підсумковий контроль (урок) до розділу 2. 1
На аудиторне вивчення. 28
На самостійне вивчення. 3
Всього 33
Дана програма передбачає вивчення вивчення учнями основних понять ринкової економіки. У навчальному процесі доцільно зробити
акценти на питання маркетингу, менеджменту і таких об”єктів ринкових
відносин, як фонди, цінні папери, робоча сили, аукціон, банківська та кредитна системи, акціонерні та страхові товариства. Основна увага повинна приділятися поясненню елементів ринкової структури і в першу чергу товарного виробництва та послуг.
Для структуризації навчання використовуются спеціальні форми.Узагальнено, форма – це конструкція процеса навчання. Характер цієї конструкції визначається змістом процеса навчання, методами, засобами, видами діяльності учнів. Ця конструкція навчання уявляє собою внутрішню організацію змісту, яким в реальній педагогічній діяльності виступає процес взаємодії, спілкування вчителя з учнями під час роботи над певним учбовим матеріалом.
Традиційно використовуютсятакі форми навчання: уроки та лекції.
Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. За дидактичною метою і використанням тих чи інших педагогічних засобів визначають такі типии уроків:
- урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності;
- урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності;
- урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти;
- комбінований урок
У своїй роботі я буду використовувати саме комбінований урок, доречі, він є найпоширенішим у загальноосвітніх школах, так як універсальна структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності. У ньому можлеве поєднання усіх стадій навчання: надання матеріалу, його закріплення та перевірка його засвоння у активній формі.
Проведення комбінованого уроку відбувається в такій послідовності:
1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
4. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
5. Висновки й підсумки роботи на уроці
6. Домашнє завдання
Лекція (від лат. lectio) означає читання. Це послідовне, логічне, систематизоване та структуроване, подання викладачем попередньо опрацьованого матеріалу з коментарями. Лекція має ряд переваг перед простим опрацюванням підручника: значно більші можливості врахування специфіки аудиторії, новітніх наукових досягнень; емоційний впив інтонації, міміки та жестів викладача на слухачів; посилення уваги слухачів завдяки прямому контакту з аудиторією; економія часу тощо.
Основне призначення як лекції, так і уроку – це гнучке управління пізнавальною діяльністю учнів, що сприяє становленню їхньої особистості. Відрізняються вони насамперед тривалістю і віком тих, хто навчається. Проте зараз існують дві тенденції, що зближують ці організаційні форми навчання: в лекції все більше використовують активні, “урочні” засоби – закріплення, опитування тощо, а уроки часто об”єднуються, наближаючись тривалістю до лекцій.
Існує велика кількість інтерактивних технологій, які активізують навчальний процес з метою розвитку практичних знань і навичок. Ці технології можуть носити самостійний характер або бути частиною традиційних технологій у навчанні.
Традиційним засобом активізації процесу навчання є проведення дискусій. Це одня з найдавніших форм організації навчання. Безумовно вона потребує певної методичної підготовки, тому вчитель економіки, як і кожна освічена людина, має володіти методикою ведення дискусії. А для того, щоб зробити обговорення проблем творчим, потрібні доброзичливі взаємини в колективі, повага до думки кожного, готовність винести будь-яке серйозне питання на колективне обговорення.
У дискусії розрізняють такі етапи: сприйняття предмета дискусії, його аналіз і оцінка, прийняття рішення. На кожному етапі по-різному можуть виявлятися психологічні й інтелектуальні здібності людини.
Найбільш поширеною технологією “активного навчання” є “кейс-метод” або ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.
Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.
Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення, практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення і стимулює інновації. Аналіз конкретних ситуацій – зручний тип, що потребує значно менше часу, ніж інші навчальні технології.
Існує три види занять аналізу конкретних ситуацій:
- метод кейса;
- метод інцидента;
- метод програвання ролей або інсценування.
Також в економічному навчанні широко використовуються різні методики “мозкового штурму” (або “мозкової атаки”). Це метод розв”язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за короткий час, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв”язання складних проблем.
Ефективним способом активізації процесу навчання є проведення економічних ігор. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. У грі втілюється основна формула педагогічної творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. Тут формується співпричетність, співпереживання та самооцінка. Гра – це насамперед дія. А у житті – це запорука успіху, адже мало кого цікавить, як людина знає теорію, мають значення тільки її дії в різних ситуаціях.