Життя лихварів було складним. Наприклад, за давньоримським законодавством вони вважалися безчеснішими і порочнішими за злодіїв. Якщо злодія штрафували на суму вдвічі більшу за вкрадену, то лихвар мав сплачувати штраф у розмірі, вчетверо більшому з огляду на отримані відсотки. У місті Піза (Італія) рішенням міської общини лихварям було заборонено проживати на території міста, судді не мали права вислуховувати їхні скарги, а громадянам надавати притулок. У статуті міста Верони було записано, що лихварям вхід до міста заборонений. У Голландії їх не допускали до причастя. В деяких країнах громадянам заборонялося займатися лихварською діяльністю. Тому значна кількість лихварів була іноплеменниками та іновірцями.
Згодом до лихварської діяльності залучилося духовенство. У Греції першими банківськими установами були храми. На Русі до нашестя татаро-монголів найбільшими "банками" вважалися собор Святої Софії у Новгороді, Кирило-Білозеоський та Юр'євський монастирі. На території Європи лихварські операції здійснював здебільшого орден Тамплієрів (Храмовників).
Заборони не могли завадити поширенню банківської діяльності. Розвиток господарства й саме життя вимагали визнання і поширення банківських операцій. Розглянемо найпоширеніші з них.
Працівник відділу депозитів
Звертаючись до банку, клієнт має на меті зберегти свої гроші, збільшити їх кількість, полегшити і прискорити платіжний обіг. Для цього він може відкрити різні види депозитних рахунків: строкові й безстрокові, платні й безплатні, відсоткові й безвідсоткові. Депозитом у практичній діяльності називають вклади клієнтів. Банки також можуть допомогти в обслуговуванні різних операцій (лізингових, посередницьких, консультативних, довірчих тощо) та зберіганні цінностей.
Ти чув, що "гроші можуть робити гроші". Наприклад, у тебе є 10 тис. грн., які тобі деякий час не знадобляться. Тому ти можеш звернутися до банку і відкрити в ньому ощадний депозит. Власнику ощадного вкладу видається ощадна книжка, в якій реєструють усі операції за рахунком. Сучасна ощадна книжка може мати електронний вигляд.
Вкладаючи свої гроші, ти надаєш банку можливість певний^ час користуватися ними, за що отримуватимеш від банку певну премію -депозитний відсоток. Розмір премії залежатиме від суми вкладу та його терміну. Для банку дуже важливо знати, на який час ти залишиш в ньому гроші. Йому вигідно, щоб гроші залишалися якомога довше, тому він заохочує таких вкладників більшими відсотковими ставками.
Консультант від "Промінвестбанку".
Ощадні депозити можуть бути до запитання або строковими. Основна відмінність цих депозитів полягає в тому, що гроші з депозиту до запитання можна зняти в будь-який момент у повному обсязі або частково. Гроші зі строкового депозиту знімаються у термін, узгоджений з банком. Премія за строковими угодами зазвичай вища, ніж до запитання. Проте в разі невиконання клієнтом терміну угоди за строковим вкладом, сплачується штраф за порушення угоди, клієнт позбавляється премії, відсоток знижується до рівня, сплачуваного за вкладами до запитання.
Крім того, розмір твого нагромадження залежатиме від того, за якою схемою будуть нараховуватися відсотки. Існує кілька підходів.
Вчитель. Приклад 1: "Простий відсоток". Припустимо, що
неподалік від твого будинку розташований банк "Вексель". Перш ніж скористатися його послугами, ти маєш з'ясувати, чи влаштовують тебе його умови. Передусім тебе має цікавити річна відсоткова ставка, тобто на яку суму за рік може збільшитися твій вклад. У цьому банку тобі пропонують:
А. 20% річних;
В. просту ставку
С. нарахування відсотків один раз на рік.
Введемо необхідні позначки: і - річна відсоткова ставка, п - термін вкладу або тривалість угоди, Р - сума вкладу, 8 - сума через певний термін (нарощена сума вкладу).
Впродовж одного року твоя сума збільшиться на Р-і, тобто дорівнюватиме:
За методом простої відсоткової ставки кожен рік первинна сума збільшуватиметься на Р-і. Тобто через два роки §2 = Р + Р'і + Р'і ~ Р(І + 2і), а через п років розмір накопиченої суми буде дорівнювати 5П = Р(1 + п-і)
Тепер оформимо цей приклад як задачу:
Відповідь: Якщо річна відсоткова ставка дорівнює 20%, а нарахування відбуваються за "простим відсотком" один раз на рік, тоді через рік ти отримаєш 12000 грн.
Консультант. Банки змагаються між собою за кожного клієнта. Тому вони можуть пропонувати вигідніші умови вкладання грошей. Наприклад, більш високу відсоткову ставку, тобто використовують метод "складного відсотка" або "відсотка на відсоток".
Учитель. Приклад 2: "Складний відсоток". Ти пішов до банку "Богатир", який теж пропонував виплачувати 20% річних один раз на рік, але за схемою "відсоток на відсоток".
Проаналізуємо пропозицію цього банку.
Наприкінці першого року ти отримаєш таку саму суму, як і в банку "Вексель": 8, - Р + Рі = Р(1 + і).
Але наприкінці другого року сума буде більшою, тому що збільшуватися на 20% буде не первинна сума вкладу Р, а сума ЗІ, яка накопичилась на кінець першого року: 82 = 5І + Зіі = Р(1 + і) + Р(1 + і)і = Р(1 + і)(1 + і) = Р(1 + і)2.
Наприкінці третього року нарощена сума буде розраховуватись за мулою: 83 = 82 + 52і = Р(1 + і)2 + Р(1 + і)2і = Р(1 +і)2(1 + і) = Р(1 + і)3. Тепер тобі неважко записати загальну формулу для п-року:
Відмінність у методах простого І складного відсотку полягає лише у тому, яка сума буде збільшуватися. За методом простого відсотка - первісна Р, за методом складного - попереднього року.
Тепер запишемо умови задачі:
Відповідь: Якщо річна відсоткова ставка дорівнює 20%, а нарахування відбуваються за "простим відсотком" один раз на рік, тоді через рік ти отримаєш 12000 грн.
Консультант. Банки змагаються між собою за кожного клієнта. Тому вони можуть пропонувати вигідніші умови вкладання грошей. Наприклад, більш високу відсоткову ставку, тобто використовують метод "складного відсотка" або "відсотка на відсоток".
Учитель. Приклад 2: "Складний відсоток". Ти пішов до банку "Богатир", який теж пропонував виплачувати 20% річних один раз на рік, але за схемою "відсоток на відсоток".
Проаналізуємо пропозицію цього банку.
Наприкінці першого року ти отримаєш таку саму суму, як і в банку "Вексель": 8, - Р + Рі = Р(1 + і).
Але наприкінці другого року сума буде більшою, тому що збільшуватися на 20% буде не первинна сума вкладу Р, а сума ЗІ, яка накопичилась на кінець першого року: 82 = 5І + Зіі = Р(1 + і) + Р(1 + і)і = Р(1 + і)(1 + і) = Р(1 + і)2.
Наприкінці третього року нарощена сума буде розраховуватись за мулою: 83 = 82 + 52і = Р(1 + і)2 + Р(1 + і)2і = Р(1 +і)2(1 + і) = Р(1 + і)3. Тепер тобі неважко записати загальну формулу для п-року:
Відмінність у методах простого І складного відсотку полягає лише у тому, яка сума буде збільшуватися. За методом простого відсотка - первісна Р, за методом складного - попереднього року.
Тепер запишемо умови задачі:
Працівник банку 1. Трансакційні депозити
Чи можна ходити до магазину без грошей і купляти все, що необхідно? Це дійсно так. Треба лише мати електронну картку або чекову книжку. І'х можна отримати у будь-якому банку, вкладником якого ти є. Сума, вказана на чеку або картці, залежить від суми, що "лежить'1 на твоєму рахунку. Такий вклад -типовий приклад депозиту до запитання. На такі рахунки відсотки зовсім можуть не нараховуватись, позаяк він призначений не для накопичування грошей, а для користування ними у будь-який момент. На цей рахунок надходять гроші у вигляді заробітної плати, сплати за рахунками, пенсії тощо. З нього знімають гроші для сплати придбаних товарів і послуг.
Клієнт 1.
Такі депозити набули неабиякого поширення після появи електронних кредитних карток. Перші кредитні картки почали випускати нафтові компанії для сплати за бензин. Пізніше - для розрахунків у деяких універсальних магазинах, для туристської та шоу-індустрії. Комерційні банки почали використовувати картки з 50-х років. Перші електронні картки випустили японські компанії у 1982 р. для сплати телефонних розмов. Електронні картки дуже зручні в користуванні, але потребують захисту від підробок, так само, як і гроші. Сучасні електронні картки мають три зони: відкриту - з іменем власника, робочу — з інформацією про операції за останній місяць, секретну — з відбитками пальців.
Працівник відділу кредитів
Фінансові установи відіграють роль посередника, приймаючи вклади та надаючи послуги. Така діяльність є життєво важливою для нормального функціонування економіки. Комерційні кредити дають можливість фірмам оплачувати поточні рахунки і фінансувати витрати. Позики населенню дозволяють людям купувати товари сьогодні, розраховуючись за них майбутніми заробітками.
Одне з головних джерел доходу банків та ощадних установ - це проценти з кредитів. Хоча процент, нарахований на позику, збільшує вартість покупки (на відміну від покупки на власні кошти), але ті, хто позичає, робить це тому, що вигоди на даний момент перевищують майбутні витрати.
3.5. Урок 2. Ділова гра "Звертаючись по кредит"
Банківський службовець.