- проведення соціальної адаптації до змін, що відбуваються в сучасному суспільстві у зв'язку з переходом до ринкових відносин;
- проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової, підприємницької діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів.
Ефективність досягнення цих цілей залежить насамперед від майстерності вчителя, його вмінь і навичок в поданні необхідного матеріалу. Важливим при цьому є врахування особливостей вікової групи.
Для підлітків, зокрема, притаманним є мислення на рівні формальних операцій і прагення осягти себе, харакетрним є егоцентризм.. Тому необхідним є розуміння того, що істотними властивостями підліткового мислення є здатність враховувати всі комбінації перемінних при пошуку рішення проблеми; здатність припускати, який вплив одна перемінна зробить на іншу; здатність поєднувати і розділяти перемінні гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, то відбудеться Y»).
Система цінностей підлітка частково залежить від його когнітивного розвитку. Ці цінності до деякої міри є продуктом наявного в підлітка досвіду формування моральних суджень. Якщо підліток одержує стимулюючі, але при цьому безпечні можливості розгляду моральних дилем на більш високих рівнях, то роки отроцтва і юності можуть стати часом значного морального розвитку.
Процес навчання складається з цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-дійового, емоційно-вольового, контрольно-регулюючого, оціночно-результативного компонентів. Цільовий компонент забезпечує усвідомлення педагогами і передачу учням мети викладання кожного предмета, його конкретних розділів і тем. Стимулюючо-мотиваційний компонент є продовженням цільового, але тільки за усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності. Змістовий компонент передбачає ретельне обміркування вчителем, яким повинен бути зміст навчального матеріалу, конкретизування обсягу теоретичних положень, визначення умінь та навичок, які необхідно сформувати у процесі вивчення нового матеріалу. Операційно - дійовий (методичний) компонент охоплює всі методи та їх складові — прийоми, якими оперує кожен учитель у процесі своєї діяльності, форми організації навчання. Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність, слід зважати на те, що, хоча учні засвоюють навчальний матеріал під керівництвом учителя, цей процес є індивідуальним для кожного учня. Загалом, він передбачає таку послідовність інтелектуальних операцій: сприймання; осмислення; узагальнення; систематизація; закріплення; застосування на практиці. Емоційно-вольовий компонент виявляється через напруження волі учня у процесі пізнавальної діяльності. Контрольно-регулюючий компонент містить методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими користується вчитель паралельно з викладанням нового матеріалу. Оціночно-результативний компонент передбачає оцінювання якості знань учнів.
Серед методів контролю виділяють метод усного опитування, письмовий контроль, тестові методи перевірки знань, іспити і державна підсумкова атестація, а також взаємоконтроль, самоконтроль, самооцінка,
Важливим і необхідним є застосування разом із традиційним методами навчання нетрадиційні – „мозкова атака”, дискусії, дидактичні рольові ігри. Розумне їх поєднання сприяє швидшому засвоєнню матеріалу, стимулюванню навчальної діяльності і активності учнів на уроці.
Оцінюванню підлягають теоретичні знання учнів з основ теорії та вміння використовувати ці знання у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийняття оптимального рішення; розв'язання практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави, проведення порівняльного аналізу економічних явищ тощо. Навчальна діяльність учнів має багаторівневий характер - І рівень (початковий), ІІ рівень (середній), III рівень (достатній), IV рівень (високий).
На основі даних теоретичних знань було розроблено 2 уроки з теми „Фінансові установи, їх функції” для учнів 10 класу . Урок 1 передбачає узагальнення знань із питань поняття про банк та банківську систему, функції банків або які послуги надають банки своїм клієнтам. Урок 2 містить у собі ділову гру „Звертаючись по кредит”. У цій діловій грі банківські службовці оцінюють спроможність заявників отримати кредит, використовуючи "кредитну історію" клієнтів, а саме: характер, здатність повернути борг і капітал.
Отже в процесі проведення 2 практичних занять учні мають ознайомитися із банківською системою України та США; визначити ті функції, які виконують сучасні банки; навчитися обчислювати складний і простий відсоток, спілкуватися з працівниками банку з метою отримання необхідної інформації, знаходити і аналізувати її перш ніж скористатися послугами банку; а також учні повинні визначати характер, здатність повернути борг і капітал клієнтів та пояснювати, чому вони становлять інтерес; використовувати вищезгадані критерії для оцінювання заявника щодо позики; пояснювати, як позики збільшують грошову пропозицію.
Додаток 1.
КРИТЕРІЇОЦІНЮВАННЯНАВЧАЛЬНИХДОСЯГНЕНЬУЧНІВЗЕКОНОМІКИ
| Рівень навчальних досягнень учня | Бал | Теоретичні знання | Уміння |
| І. Початковий | 123 | Ученьздопомогоювчителярозпізнаєекономічніявища побутовогорівня, однослівновідповідаєнаконкретні запитання«так> чи«ні« .Ученьздопомогоювчителя: - розпізнаєоднезкількохзапропонованихявищ, символів, понятьпобутовогорівня, формул, виділившиїх середінших, однослівноїхназиває - відтворюєдеякіфактипобутовогорівня Ученьздопомогоювчителя: - однослівновідповідаєназапитання, відтворюєчастину темивтомувиглядіівтійпослідовності, вякійвона булапредставленанапопередньомууроці - зпомилкамихарактеризуєокреміекономічніпоняттяі явища | Ученьбереучастьвактивнійдіяльностінауроках, однакпотребуєпостійноїконсультаціїіконтролюзбокувчителя.Ученьздопомогоювчителяуміє використатизнаннязматематикидлярозв'язаннянайпростішихпобутовихрозрахунковихзавданьУченьуміє:- припостійномуконтроліідопомозівчителявиконатирозрахунковінаоднудіюзадачіпобутовогорівня - втестовихзавданняхспіввіднестикатегорії, явищатаїхвластивості |
| ІІ. Середній | 456 | Ученьздопомогоювчителя:- відтворюєсловами, близькимидотекступідручника, означенняекономічнихтермінів, правил, законів- часткововідтворюєтекстпідручника, упроцесівідповіді допускаєокремівидозмінинавчальноїінформації, ілюструючивідповідьприкладами, щонаводивучительУченьздопомогоювчителя:- даєправильневизначенняокремихекономічнихпонять, правил, законів- словесноописуєекономічніявища, вказуєнадеяківвластивості- відтворюєвсютемуабоїїосновнучастку, ілюструючи відповідьвласнимиприкладами Ученьздопомогоювчителя:- свідомовідтворюєтему, Ілюструючи 1! власнимиприкладами- розкриваєсутьекономічнихпонять, формул, законів, допускаючиувідповідяхнезначнінеточності- намагаєтьсяспіввіднестиекономічніявищазїххарактеристиками- намагаєтьсязастосуватиокреміприйомилогічногомислення (порівняння, аналіз, висновок) | Ученьздопомогоювчителята користуючисьінструкцієюуміє:- розв'язуватизадачінаоднудіюзавідомоюформулоюіусно їїпояснити- правильнообратиівикористатинеобхідніматематичніформулиУченьуміє:- правильновиконатизавданнянаоднудію, оформлюючибез висновків- заінструкцієюіздопомогоювчителянамагаєтьсярозв'язати обчислювальніабографіківзадачінадвідіїзобгрунтуванням результату, в якому єпомилкиУченьуміє:- правильнорозв'язатизадачунадвідії, припотребізвертаючисьзаконсультацієюдовчителя, робитьправильніобгрунтованівисновки- здопомогоювчителязробитичастковийаналізіпорівняння економічнихявищпобутовогорівня, висновки- прийнятирішеннящодовласнихекономічнихІнтересівіобґрунтуватийого |
| ІІІ. Достатній | 7 8 9 | Учень:- безпомилоквідтворюєзмісттеми, наводячивласніприклада- правильнорозкриваєсутьекономічнихпонять, формул, законівУчень:- володієнавчальноюінформацією, якувмієзіставляти, узагальнюватиісистематизувати- аргументовановідповідаєнапоставленізапитанняінамагаєтьсявідстоятисвоютечкузоруУчень:•вільноволодієнавчальнимматеріалом, наводитьаргументинапідтвердженнясвоїхдумок, використовуючиматеріализасобівмасовоїінформації- можездопомогоювчителявідповідатиназапитання, що потребуютьзнаннякількохтем | Учень уміє:- самостійно розв'язувати типові економічні графічні і розрахункові задачі на одну-дві дії- розв'язувати якісні економічні завдання; робить аналіз, порівняння, висновки, у разі потреби звертаючись до вчителя- користуватися математичними знаннями для розв'язання економічних задачУчень уміє:- користуватися економічними законами для розв'язання задач- будувати і читати графіки економічних процесів- відбирати необхідну додаткову інформацію для розв'язання типових завдань- аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті родиниУчень уміє:- самостійно розв'язувати типові завдання, виправляти допущені помилки- з допомогою вчителя може розв'язувати завдання, що потребують знання иавв тем- використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичний матеріалом- знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи, родини |
| IV. Високий | 1011 12 | Учень:- вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання - вільно відповідає на запитання, що потребують знання кількох тем- оцінює окремі нові факти, явища, судження його логічні і достатньо обґрунтовані- узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми, - самостійно визначає окремі ціпі власної навчальної діяльності Учень:- має системні знання з економки - має первинні знання в галузі підприємництва, менеджменту, маркетингуУчень:- глибоко розуміє економічні закони і категорії- подає ідеї згідно з вивченим матеріалом, робить творчо обґрунтовані висновки- уміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів інформації- визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результат | Учень уміє:- працювати із спеціальною літературою (статистичні збірник, наукові журнали тощо)- свою відповідь ілюструвати схемами, графіками, прикладами з життя- провадити самоперевірку виконаної роботи- може з не зовсім повним обґрунтуванням пояснити розв'язання завдань підвищеного (комбінованого) рівня Учень уміє:- керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень, прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень - прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах економічних систем- знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв'язання економічних проблем і виконання завдань- порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах . пояснювати виконання завдання підвищеного або комбінованого рівня Учень уміє:- сформулювати економічну проблему і визначити шляхи їі розв'язання- вести дискусію з конкретного питання- розв'язувати і пояснювати задачі високої складності- аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами тощо) |
Додаток 2.