Період швидкого росту характеризується різким зростанням погодинної швидкості і на дерново-середньопідзолистих ґрунтах досягає 1,15-1,23 мм, на сірих лісових – 1,40 – 1,58 мм. За швидкістю росту на бідних, слабозабезпечених ґрунтах безполицевий обробіток льону має невелику перевагу над оранкою, в той час як на сірих лісових ґрунтах вона збільшується на 0,17 - 0,21мм/год. У фазі бутонізації способи обробітку дерново-середньопідзолистих оглеєно-супіщаних ґрунтів майже не впливають на добову швидкість росту, а на сірих лісових на фоні оранки вона зменшується на 0,21-0,17 мм, порівняно з дискуванням і плоскорізним обробітком. У фазу цвітіння формуються генеративні органи і тому швидкість росту на всіх способах основного обробітку ґрунту уповільнюються. В посушливі роки на дерново-середньопідзолистих оглеєно-супіщаних ґрунтах у період швидкого росту і фазу бутонізації середньодобова швидкість росту на безполицевих способах обробітку коливається в межах 1,20-1,24, а в оптимальні за зволоженістю – відповідно 1,64-1,56, що на 0,32-0,36 мм у першому випадку і на 0,14-0,06мм у другому більше, ніж на оранці (табл.2)
В оптимальні за зволоженістю роки на всіх варіантах досліду прискорення швидкості росту становить 0,62-0,26 мм за годину у порівнянні з посушливими роками, з перевагою росту на варіантах з безполицевим розпушенням. На сірих легкосуглинкових ґрунтах зберігається встановлена закономірність з вищою загальною активністю швидкості росту протягом доби.
Плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см і застосування дискового розпушення на глибину 10-12 см створює сприятливі меліоративні умови для розвитку листкової поверхні. Інтенсивному росту льону сприяє розвиток листкової поверхні як за кількістю листків, так і за розміром листкової пластинки. Якщо на фоні оранки площа одного листка коливається в межах 0,31-0,34 см2, то на безполицевому обробітку вона становить 0,33-0,38 см2. Розмір площі листкової пластинки рослин, вирощених на дерново-середньопідзолистому ґрунті, збільшується до фази бутонізації, а у рослин, одержаних на сірих ґрунтах, до фази цвітіння. Чиста продуктивність фотосинтезу на дерново-середньопідзолистих ґрунтах у фазі бутонізації найвища і становить 8,2г/м2 на фоні полицевого і 10,6-11,0г/м2 за добу - безполицевого обробітку з поступовим зменшенням до ранньої жовтої стиглості. На сірих лісових ґрунтах чиста продуктивність фотосинтезу зростає до фази цвітіння і коливається в межах 7,9г/м2 на варіанті з оранкою і 10,1-10,8 г/м2 добу на фоні безполицевого розпушення.
Таблиця 2
Добова швидкість росту льону залежно від способів обробітку ґрунту і зволоженості вегетаційного періоду, мм/год
(період швидкого росту – бутонізація)
Години | посушливі роки | оптимальні роки | |||||||||||||||||||||
О20-22 см | Д10-12 см | П20-22 см | О20-22 см | Д10-12 см | П20-22см | ||||||||||||||||||
Дерново-середньопідзолисті оглеєно-супіщані (1981-1985 рр.) | |||||||||||||||||||||||
М | 0,88 | 1,20 | 1,24 | 1,50 | 1,64 | 1,56 | |||||||||||||||||
m | 0.08 | 0.10 | 0.09 | 0.09 | 0.12 | 0.10 | |||||||||||||||||
S | 21,1 | 28,78 | 29,71 | 36,16 | 39,39 | 37,48 | |||||||||||||||||
Ніч | 6,87 0,85 | 10,88 1,36 | 11,01 1,38 | 11,67 1,46 | 12,6 1,57 | 12,18 1,52 | |||||||||||||||||
День | 14,23 0,59 | 17,9 1,12 | 18,71 1,17 | 24,49 1,53 | 26,79 1,67 | 25,3 1,58 | |||||||||||||||||
Сірі лісові легкосуглинкові (1990-1998 рр.) | |||||||||||||||||||||||
M | 0,96 | 1,29 | 1,35 | 1,53 | 1,70 | 1,61 | |||||||||||||||||
m | 0.07 | 0.10 | 0.09 | 0.09 | 0.11 | 0.11 | |||||||||||||||||
S | 23,16 | 31,00 | 32,54 | 36,82 | 40,88 | 38,73 | |||||||||||||||||
Ніч | 7,37 0,92 | 11,68 1,46 | 11,54 1,44 | 11,85 1,48 | 13,25 1,65 | 12,4 1,55 | |||||||||||||||||
День | 15,79 0,99 | 19,32 1,2 | 20,98 1,31 | 24,97 1,56 | 27,63 1,73 | 26,33 1,64 |
Примітка: М – середня швидкість росту вдень і вночі; m – помилка середньої швидкості росту; S – сумарний приріст за добу; чисельник – сумарний приріст вдень і вночі; знаменник – середній приріст за годину вдень і вночі.
М. В. Коломієць [1980]; О. Е. Майроновський [1984]; М. С. Чернілевський [1986, 1988]; М. В. Бирюков [1987]; Н. Н. Любинецький, А. И. Бакун [1987], вважають, що основною причиною повільного застосування безполицевого обробітку є слабкий ефект у боротьбі з бур’янами. Нашими дослідами доведено, що за оптимальних умов зволоженості забур’яненість посівів сірих лісових ґрунтів на всіх способах обробітку майже однакова, а на дерново-середньопідзолистих безполицеве розпушення зменшує кількість бур’янів на 19-25%. За перезволоженя на фоні оранки забур’яненість посівів дерново-середньопідзолистих оглеєно-супіщаних ґрунтів зростає на 190 шт/м2, дискуванні – на 359, й плоскорізному обробітку – 429шт/м2. На сірих лісових ґрунтах з меншою потенціальною забур’яненістю загальна кількість їх збільшується і майже не змінюється від способів обробітку ґрунту. У посушливі роки кількість бур’янів на посівах льону і особливо на варіантах безполицевого обробітку ґрунту зменшується у 2-3 рази.
Дев’ятирічні спостереження показують, що на сірих лісових ґрунтах в перші два роки застосування обробітку без обертання скиби супроводжується збільшенням кількості бур’янів у посівах. Надалі насіння бур’янів, що розміщене у поверхневому шарі ґрунту, зазнає фізико-хімічного впливу середовища і в результаті значна частина його гине. За сприятливих умов насіння бур’янів проростає з глибини шару 0-10 см, а потім знищується обробітком ґрунту. В наступні роки постійного безполицевого обробітку ґрунту кількість насіння бур’янів у поверхневому шарі ґрунту зменшується. З метою ефективної боротьби з бур’янами велике значення має пожнивне розпушування ґрунту на глибину 10-12см із застосуванням дискових борін.
Урожайність соломи льону-довгунця на дерново-середньопідзолистому оглеєно-супіщаному ґрунті в середньому за 1981-1985 рр. на варіанті з оранкою становила 40 ц/га, насіння 5,2 ц/га, на безполицевому обробітку – соломи одержано на 2,2-1,8 ц/га більше, ніж на оранці (табл. 3)
Таблиця 3
Урожайність льону-довгунця залежно від способів обробітку ґрунту, ц/га.
Обробіток ґрунту | Солома | Приріст | Насіння | Приріст | ||
% | ц/га | % | ц/га | |||
Дерново-середньопідзолисті оглеєно-супіщані (1981-1985 рр.) | ||||||
О 20-22 | 40,3 | 100 | - | 5,2 | 100 | - |
Д10-12 | 52,5 | 105,4 | 2,2 | 5,7 | 109,0 | 0,5 |
П20-22 | 42,1 | 104,5 | 1,8 | 4,8 | 92,0 | - 0,4 |
НІР 095 | 1,72 | - | - | 0,36 | - | - |
Сірі лісові легкосуглинкові (1990-1998 рр.) | ||||||
О 20-22 | 50,3 | 100 | - | 4,8 | 100 | - |
Д10-12 | 55,7 | 110,7 | 5,4 | 5,4 | 112,5 | 0,6 |
П20-22 | 53,3 | 106,0 | 3,0 | 4,5 | 97,7 | 0,3 |
НІР 095 | 2,68 | - | - | 0,25 | - | - |
В роки з недостатньою кількістю вологи врожайність льонопродукції на всіх способах обробітку ґрунту знаходиться в межах похибки, а в роки з оптимальною зволоженістю достовірний приріст одержано при поверхневому розпушенні ґрунту на глибину 10-12 см.
Розглядаючи врожайність льону-довгунця на сірому лісовому легкосуглинковому ґрунті в середньому за 1990-1998 рр, можна стверджувати про одержання достовірного приросту врожаю соломи і насіння при застосуванні безполицевих способів обробітку: на фоні поверхневого розпушування на глибину 10-12 смсоломи на 5,4 і насіння на 0,6 ц/га, а на плоскорізному обробітку на глибину 20-22 см відповідно на 3,0 і 0,3 ц/га.
За даними наших досліджень на дерново-глейових суглинкових, осушених гончарним дренажем ґрунтах їх вологість за період сходи – цвітіння становила 69,8% і змінювалась в межах 57,4-92,0% НВ. Заданий режим зволоженості ґрунту на рівні 60, 70, 80 і 90% НВ впродовж вегетаційного періоду показав, що чиста продуктивність фотосинтезу знижується як у міру зростання густоти посіву, так і при підвищені вологості ґрунту. Високий показник чистої продуктивності фотосинтезу – 7,4 г/м2 за добу отримано при густоті посіву 25 млн. схожих насінин на гектар. Оптимум зволоження ґрунтів при висіві 20 млн. схожих насінин на гектар становить 80-85% НВ, 25 млн. – 75-85%НВ і 30 млн. – 75–80% НВ. Для отримання 60–65 ц/га льоносоломи на осушених дерново-глейових ґрунтах необхідно висівати 25 млн. шт./га схожих насінин.