Маса атома практично дорвінює масі сомого ядра , масою електронів можна знехтувати. Навіть у найлегшому атомі атомі водню – ядро в 1840 раз масивніше від маси електрона – єдиного в цьому атомі.
Атом може втрачати один або декілька електронів , тоді його називають позитивним іоном або катіоном .
Атом за певних умов може отримати один або декілька електронів, у цьому випадку його називають негативним іоном або аніоном.
Зауважемо,що підчас іонізації атома зарядове число атома (яжро) не змінюється , бо кількість протонів у ядрі залищається незмінною.
Молекула – це найменша частинка даної речовини , яка ще зберігає його основні хімічні властивості і складається з атомів, з’єднаних хімічними зв’язками. Існують молекули , які складаються з двох трьох і більше атомів. Найбільші молекли складають з десятків і навіть сотен тисяч атомів ( вітаміни , гормони білки). Світ надзвичайно різноманітний . зрозуміло, що молекули є частанами складних речовин - хімічних сполук. Якщо молекула складається з тисяч і більще одиниць що повторюються ( однакових обо близьких за будовою гру атомів ), то їх називають макромолекулою .
Молекули не можна уявити як просте сукупчення атомів ( приміром купу цегли ). Атом ив молекулі зв’язані між собою у певній послідовності і певним чином розміщені у просторі один відносно одного .Молекула - складна архітектурна споруда , у якій кожний атом має своє місце і своїх сусідів . Атоми в молекулах неперервно здійснюють коливання навколо певних центрів . Молекули як і атоми не мають певних чітких меж . Розміри молекул зростають із зростанням кількості атомів у них і лехать у межах близько 10 –10 - 10-7 .
Хімічні та більшість фізичних властивостей молекул визначаються їх зовнішніми електронами . Хімічні сполуки – складні утворення різних атомів . Складні речовини – хімічні сполуки , окільки їх можна добути з простих речовин за допомогою сполучення останніх.
Складні речовини не зберігають властивостей тих простих речовин , з яких вони утворені , як це властиво для сумішей .
Складна речовина утворюється за допомогою хімічного процесу – синтезу речовин. Склад хімічних сполук сталий. Хімічні сполуки можна розкласти тільки за допомогою хімічних реакцій.
Хімічних сполук – складних речовин – є надзвичайно велика кількість . І сьогодні хіміки працюють над створенням нових хімічних сполук.
Кристали – тверді тіла , що мають форму правельних багатокутників. Ця їх природна форма – наслідок впорядкованого розміщення у кристалі атомів . Це розміщення має вигляд тирвимірної просторової укладки, що дістала назву – кристалічної решітики .
На моно кристалах легко простежити дію одного з найважливіших законів природи, що притаманний твердим тілам – закону анізотропії. Зміст його полягає в тому , що багато властивостей твердих тіл жалежить від напрямку , в якому ці властивості вимірюються . Тверде тіло може бути монокристалічним , тобто становити один кристал , або полікристалічним , становити ,тобто складатися із багатьох кристалів , розміщених хаотично. Полікристалічна речовина складається збагатьох полікристалічних зерен мікроскопічних розмірів .кожне таке зкерно – це кристал , який був неправельної форми тому , що його росту неперешкоджали сусідні кристали. В наслідок цього полікристали ізотропні – їх властивості в середньому в усіх напрямках одинакові.
Велечезна більшість твердих тіл , які зусрічаються у природі – пісок , граніт , базальт, мідь, залізо, алюміній, титан, солі , фарби – мають полікристалічну структуру. Є і винятки : скло і пластики не складаються з полікристалічних зерен. Багато видів кристалів та мікроскопічних тіл мають широке застосування . полікристалічні речовини широк овикористовуються у конструюванні різноманітних машин і споруд.
Перша модель атомів сворена Дж. Томпсоном у 1904 р. Він вважав , що атом – це заряджена куля , розмір иякої визначають розмір атома ( 10 –10м).
Електрони , розміри яких малі порівняно з розмірами атома , ніби “вкраплені “ чи “ плавають ”у середині цієї кулі. Кількість електронів у атамі така , що їх від’ємні заряди у нормальному стані атома компенсують додатній заряд цієї кулі . атоми різних речовин мають різну кількість електронів. Образно кажучи , за цією моделлю атом уявляється ,як шматок кексу, в якому роль родзинок відігравали структура атома вважалася статичною , його частини нерухомими, а ми знаємо , що формулою існування матерії є – рух. Вона також суперечила результатам дослідів з вивчення розподілу позитивного заряду в атомі , які в перше було здійснено великим англійським фізиком Ернестом Резерфордом у 1914 р.
Атом у нормальному стані електрично нейтральний , тобто сумарний негативни заряд електронів дорівнює позитивному заряду ядра атома . атоми різниз хімічних елементів відрізняються кількістю електронів , що обертаються навколо ядра. Зондування ядер атома швидкими елементарнимим частинками та інші досліди дали змогу встановити склад ядер. Ядро складається з позитивних заряджених протонів та нейтральних нейтронів .
Планетарна модель атома Резерфорда була далі розвинута і уточнена видатним датським вченим Нільсом Бором у 1913 році. Ця модель давала змогу визначити характер руху електронів навколо ядра, вид орбіт.
Взаємодя ядер з частинками або один з одним , в результаті яких відбувається іскуственне перетворення одного хімічного елемента в другий , називається ядерними реакціями .
Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання , англійський фізик Е.Резерфорд встанрвив ,що воно неоднорідне : під дією електричного поля подідяються на три пучки , один з яких незмінює свого початкового положення , напрямку , отже , не несе електричного заряду ,- j- промінення ( електричні хвилі), а два інших відхиляються у протилежні боки від зарядів електричного поля . Це - aпроміння ( електричні хвилі , а два іншіх відхиляються ) у протилежні боки до зарядів електричного поля . Це - a - проміння ( ядра елемента гелію ), і - b - проміння ( потік електронів) . Вивчення радіоактивності підтвердило складність будови атома.
6. клітина будьякого організму – цілістна жива система . Вана складається з трьох нерозривно зв’язаних між собою частин : оболонки , цитоплазми і ядра. Клітинна оболонка здійснює безпосередню взаємодію із зовнішнім середовищем і взаємодію із зовнішнім сердовищем і взаємодію із сусідніми клітинами.
Клітинна оболонка має складну будову. Вона складається із зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної мембрани . клітини рослин і тварин відрізняються будовою їхнього зовнішнього шару . в рослин , атакож і в бактерій ,синьо – зелених водорослей і грибів на поверхні клітин є щільна оболонка , або клітинна стінка . у більшості рослин вона складається з клітковини .
Основними методами селекції рослин є гібридизація і добір. Звичацно ці методи поєднюються . Методидобору залежать від форм ирозмноження одного виду рослин . розрізняють дві основні форми добору – масовий та індивідуальний. Масовий добір зводиться до виділення з з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Масовий добір звичайно застосовується багато разово в ряді наступних поколінь, але й можебути одноразовим індивідуальний добірзводиться до виділення окремих особин з ознаками , які цікавлять людину , і одержання від них потомства. Він иакож може бути одноразовим або повторним.
7. Найціннишим багатством природи є грунти і корисні копалини. Без грунту неможливий розвиток рослин , немислимий позвиток рослин , немислиме житття тварин Людина неможе без мінеральних ресурсів. Тому їхнє раціональне використання й охорона – важлива всенародна справа.
Грунт – це самостійно історичне тіло , що виникло у результаті сукупної дії на поверхневі горизонти гірських порід живих організмів ,кліматичних факторів ,рельєфу і виробничої діяльності людини .
Видобування із земних надр корисних копалин , проникнення у нлибини земної кори підсилюють специфічний екологічний вплив людини на географічну оболонку та антропічні процеси, які в ній відбуваються .
До групи горючих ( каутобіолімітів ) належать : вугілля всіх видів , торф горючи сланці , нафта природний газ, і деякі інщі . металеві або рудні копалини – це руди : чорних кольорових і рідкісних металів,та благородні метали також. Поділ корисних копалин на такі груп досить умовний. Так наприклад , нафту й газ використовують не тільк ияк горюч иресурси , я й як сировину для хімічної промисловості; те саме стосується й інших копалин.
Першо “корисною копалиною “ – був для людини ка’яного віку кремінь , з якого вона виготовляла знаряддя праці й зброю.
Усі родовища корисних копалин залежно від умов їх утворення поділяються на магматичні , осадочні і метаморфічні.
З бурхливим розвитком науки і техніки , викликаним потребами господарства , все більше і швидше зростає видобування та використання у виробництві ресурсів надр як за осортиментом , так і за кількістю.
Металеві корисні копалини – ві дзалізних руд до золота й платини – забезпечують розвиток нашої промисловості. Потреби країни забезпечуються і в неметалевих копалинах. Це природні будівельні матеріали ,індустріальна мінеральна сировина , мінеральна сировина для хімічної промисловості , коштовне й кольорове каміння.
Рудні і нерудні копалини здебільшого невідновні, але й майже невичерпні. Вони тільки з покладів переходять у різні вироби, які переміщуються упросторі , але незникають з лиця Землі і можуть використовуватися повторно. Певні витрати при видобуванні корисних копалин звичайно немменучі. Це поклади , яких не можна вибрати, поклади під різними спорудами або з таким мізерним вмістом корисних компонентів, що принаймі , в наш час видобувати економічно недоцільно.