Застосування складових частин газети — від найпростіших елементів до системи вищого рівня — визначається на змістовій основі. Композиція вказує на порядок розміщення матеріалів на сторінці залежно від значення і відображає зміст. Практичне втілення композиційних принципів відображене в архітектоніці — конфігурація матеріалів, співвідношення ширини і висоти публікації і відношення до осі симетрії, відокремлення та групування окремих елементів засобами оформлення.
Стиль оформлення газети визначається через аналіз її композиційно-графічної моделі, в якій усі елементи оформлення мають своє місце. Такою моделлю на практиці служить жорсткий макет, оснований на таких комплексних елементів:
- формат набору (розмірні характеристики, кількість та розмір колонок, текстові та титульні шрифти тощо);
- заголовний комплекс (система рубрикації);
- постійне місце на сторінці;
- елементи виділення (декоративні, пробільні);
- принципи верстки (схема розташування текстових та ілюстративних матеріалів).
Чітка система рубрикації дозволяє без використання спеціальних елементів і засобів оформлення групувати окремі матеріали, визначати взаємозв`язок окремих елементів у середині рубрик та надає виданню світлого стилю оформлення.
Елементи оформлення газети можна розділити на такі основні групи: шрифтові, пробільні, декоративні та зображальні. Будь-яка складова газети належить до однієї з цих груп. Наприклад, лінійки належать до групи декоративних елементів, діаграма — до зображальних, назва рубрики — до шрифтових. Деякі автори (Сидоров О. О., Гончарова Н. А., Галкін С. І. та ін.) користуються більш детальною класифікацією, наприклад, до різних груп відносять текстові та титульні шрифти, тонові та штрихові ілюстрації, таблиці. "Елемент оформлення — одна з складових частин зовнішньої форми періодичного видання, якій властива певна функція при передаванні змісту і має власне призначення та ряд специфічних ознак, які дозволяють виділити даний елемент з усієї системи оформлення. До елементів оформлення відносять, наприклад, текстовий шрифт, міжколонкові пробіли, лінійки тощо"10.
Коротко охарактеризуємо роль кожної групи елементів оформлення газети.
Велике значення в архітектоніці газетного видання має "повітря", тобто пробільні елементи. Простір значно пожвавлює композицію газети, він присутній на кожній сторінці, розвороті, в середині газети та навколо кожного її елемента, на фоні білого будується модель газети. В усіх періодичних виданнях знаходимо такі види пробілів, як міжлітерні, міжслівні, міжрядкові, міжколонкові, навколо заголовків, резюме, колонтитулів, зображальних елементів і підписів, поля. На діаграмі (рис. 2) показані розміри (у міліметрах) основних пробільних елементів газет, що досліджувалися.
Як видно з діаграми, у більшості газет пробіли між зображальними елементами, заголовками, підписами і іншими елементами газети знаходяться в межах 2—7 мм (лише у газеті "Літературна Україна" зображення може відокремлюватися від тексту пробілами у 25 мм), але розміри полів не можна звести до середнього значення: у газеті "Демократична Україна" вони дорівнюють 14 мм, а в газеті "День" — 26 мм.
Рис. 2. Розміри пробільних елементів у сучасних газетах України (в мм)
Декоративними елементами називаються такі елементи, призначення яких полягає у виділенні або відокремленні інших елементів, групуванні окремих матеріалів. Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню того чи іншого видання (або типу видання). Їх відсутність погіршує орієнтацію читача на сторінках газети, розмиває межі між матеріалами, послаблює деякі акценти, але не змінює зміст. До декоративних елементів належать лінійки, повні або неповні рамки; різноманітні фігурні позначки, кінцівки; плашки, підкладки; ініціал.
Діаграма (рис. 3) демонструє відсоткові значення використання декоративних елементів у сучасних газетах.
Рис. 3. Застосування декоративних елементів у сучасних газетах (у % відносно загальної кількості)
На формування типу газетного видання значною мірою впливає насиченість сторінок декоративними елементами й їх різновидами. Існують газети, в яких декоративні елементи майже не використовуються, а функції відокремлення та виділення виконують пробільні елементи. Наприклад, газета "Вечірній Київ" лише добірки вміщує у тонку рамку, а всі інші елементи газети відокремлюються пробілами або назвами рубрик на плашці. Деякі газети використовують увесь набір декоративних елементів (плашки, ініціали, підкладки) — "Влада і політика", "Президентський вісник" тощо.
Слід зауважити, що газети, в яких не використовуються лінійки, кожен матеріал обмежується рамкою. Винятком є газета "Свобода", в якій лінійки та рамки не знайшли свого місця, і з усіх декоративних елементів використовуються лише ініціал, лінійка для підкреслення резюме (1—2 на номер) та плашка для рубрики (1—2 на номер). Навіть у колонтитулах будь-які декоративні елементи відсутні, а відокремлення матеріалів здійснюється за рахунок збільшення пробільних елементів.
Зображальні елементи присутні в будь-якій газеті й значною мірою відрізняються від книжних ілюстрацій. Це пов’язано з тим, що вони одночасно є елементом оформлення та підсистемою, тобто окремою публікацією, самостійним інформаційним повідомленням. Зображальні елементи є не лише складовою зовнішнього образу (змісту) газети, але й її змістовим наповненням. Ці два аспекти слід розглядати одночасно, оскільки й оформлювальні функції, і зміст взаємопов’язані і мають загальне призначення: характер відображення зображальних елементів впливає на їх сприйняття читачем, привертає увагу до публікації, змістове наповнення — задовольняє потребу в інформації.
Засоби масової інформації використовують три види зображальних елементів: фотографічні (тонові), нефотографічні (штрихові), інфографіка. Інфографіка у вигляді діаграм, карт, таблиць з’явилася на сторінках газет останніми роками задля наочного подання інформації, досягнення візуального ефекту, аналізу інформації.
Діаграма (рис. 4) показує частоту застосування різних видів зображальних елементів у сучасних газетах України.
Рис. 4. Розподіл видів зображальних елементів за частоою застосування елементів в газетах України
У газеті трапляються і складні ілюстрації — сполучення декількох видів зображальних елементів, наприклад, картодіаграми (розміщення елементів діаграми на місцевості, на карті), або сполучення фотографії і креслення ("Деловая неделя"). Таке поєднання різноманітних видів ілюстрацій характерне для різного роду монтажів.
Фотографічні елементи застосовують усі сучасні газети, чого не скажеш про штрихові — у 16 % газет їх немає. Хоча в середньому інфографіка займає стільки ж місця в газеті, як і штрихові зображення, проте у 58 % сучасних газет діаграми, таблиці та картосхеми не використовують. За площею фотографічні та штрихові зображальні елементи мало чим відрізняються, інфографіка має більші розміри при меншій кількості на сторінку. Ряд газет (8 %), крім фотографій, на своїх сторінках не застосовує ніяких інших зображальних елементів. До них можна додати 5 % газет, в яких, крім фотографій, є рекламні блоки.
Усі види зображальних матеріалів використовують 39 % сучасних газет, і вони відрізняються не лише форматом, але і розташуванням і взаємодією між собою.
Основну площу газетної сторінки займають текстові матеріали, а в їх основі лежать шрифтові елементи. Принципи використання шрифтів у періодичних виданнях практично однакові. Шрифт як елемент оформлення розділяється на титульний та текстовий, кожен з яких має свої функції та призначення. Характерними ознаками шрифту є кегль, накреслення і малюнок (гарнітура).
Для набору тексту використовується, як правило, шрифт світлого прямого накреслення невеликих кеглів. На цьому фоні виділяються заголовки, набрані великими літерами, шрифтами переважно напівжирних та жирних накреслень. Аналізуючи застосування тієї або іншої кількості гарнітур для набору тексту, варто виділити такі стилі оформлення, як одногарнітурний, малогарнітурний і багатогарнітурний.
Сполучення одного елемента з іншими супроводжується певним набором специфічних співвідносних характеристик. Титульний шрифт використовується для набору заголовків (функція), виділяє їх (призначення). Текстовий шрифт є самостійною одиницею оформлення, що відрізняється від титульного такою специфічною ознакою, як кегль. Це розмірна (кількісна) ознака. Проте, поряд із цією особливістю, текстовий шрифт має свою основну функцію (набір тексту), призначення (позначити і донести до читача текст із найменшими викривленнями й утрудненнями, тобто в найзручнішій для читання формі) і, крім того, ще ряд специфічних ознак залежно від стилю видання.
Просторові та графічні ознаки (розмірні характеристики, накреслення) будь-якого елемента оформлення надають йому додаткових нових властивостей. Наприклад, зміна накреслення дозволяє виділити декілька слів у рядку. Рамка об'єднує публікації в добірку. Зменшення кількості літер у рядку утворює просторово виділений блок. Ці дві властивості — видільні й об'єднувальні — існують одночасно в комплексах і системах різних рівнів. Виділення будь-якого матеріалу одночасно об'єднує його з іншими. До того ж видільні й об'єднувальні властивості притаманні не лише елементам оформлення, але й комплексам елементів. І ці властивості різняться за силою впливу так само, як і рівні організації елементів.
Текстовий або заголовний рядок об'єднує декілька елементів (текстових, декоративних, пробільних), що складають його, і відокремлює (виділяє) їх від інших, розташованих у сусідніх рядах і входять у єдиний комплекс. Рамка об'єднує публікації в добірку та виділяє їх на сторінці. Сторінка об'єднує матеріали і добірки, що знаходяться на ній, і виділяє їх від інших публікацій номера. Номер як частина газети об’єднує всі матеріали і одночасно відокремлює ці матеріали від інших номерів. А сам об'єднується з іншими номерами в системі "газета".