Фінвідділ слідкує за забезпеченням підприємства фінансовими ресурсами, за ростом доходів п-ства, здійснює контроль за використанням фін. ресурсів, за забезпеченням власними оборотніми засобами, за здійсненням розрахунків і виконанням фін. зобов'язань перед державою, банками, постачальниками і вищестоячими органами, несе зобов'язання по виплаті заробітної плати, складанні планів та аналізі господарської діяльності, несе відповідальність за виконання нових форм і методів.
Фінвідділом керує його начальник, який несе відповідальність за фін. стан п-ства і здійснює всі види фін. операцій на основі законів і правил. Фінвідділ зв'язаний з такими відділами,як плановий, бухгалтерія, відділ реалізації, матеріально-технічного постачання.
Підпорядкований він головному економісту, заступнику директора або генеральному директору підприємства. Кількісний склад фінвідділу залежить від об'єму робіт, рівня механізації і автоматизації.
Фінвідділ контролює роботу підприємства в частині фінансів, а саме:
— вартість обладнання по заповнених договорах;
— правильне складання і оформлення коштів;
— своєчасність і правильність встановлення цін на всі види про дукції.
Фінвідділ несе відповідальність за виконання фінансових і кредитних планів, за використанням позичених і власних коштів фінансування.
Фінвідділ надає дані в плановий відділ, в бухгалтерію - подає виписки з розрахункового рахунку на оплату за реалізацію продукції. У відділ реалізації дає дані про покупців, у відділ матеріально-технічного
15
постачання - інформацію про уточнення планових показників. Завданням фінвідділу є те, що він повинен щоденно забезпечувати платоспроможність фінансових коштів підприємства, що регламентується положенням підприємства "Про роль і функції фінвідділу".
2.2 Доходи підприємств.
Фінансовим результатом діяльності ідприємства являється прибуток. Прибуток - це чистий дохід підприємства, являється основним джерелом формування державного бюджету. Показник прибутку орієнтує виробниче господарську діяльність підприємства на високі кінцеві результати,, на ріст випуску високоякісної продукції з найменшими затратами. Показник прибутку являється одним із показників, який встановлений в контрольних цифрах, є основним джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства.
Абсолютний розмір Пр,який має підприємство виражає всю систему його госпрозрахункових відносин з господарством, партнером по доставці сировини та матеріалів, тепла, енергії, взаємовідносин з транспортними та науково дослідницькими організаціями.
Забезпечення росту Пр залежить від:
1. впровадження науково-обгрунтованих методів планування;
2. від заінтересованості підприємства в розробці та прийнятті планів,які б
максимально враховували всі резерви.
Загальний прибуток, який відображається в балансі підприємства утворюється від реалізації ТП, іншої реалізації, позареалізаційних результатів. Більше 90% прибутку в складі балансового прибутку займає прибуток від реалізації.
Планування прибутку може здійснюватися:
1. Методом прямого розрахунку - заключається із вартості РП по оптових
цінах підприємства утримують повну планову собівартість:
ПР = Вр - С/В
16
2. для визначення Пр підприємств, організацій,які в РП по оптових цінах включають податок з обороту ( По ) Пр = Вр - С/В - По.
3. Нормативний. Для розрахунку планового Пр використовують плановий норматив рентабельності на об'єм РП по плановій С/В:
Пр = План. Нормат. Р * Нр / 100
ПОДАТКИ
Податки забезпечують приблизно 90 % надходжень в центральний бюджет і 70% у місцевий.
Світовий досвід показує, що найкраще розвинута економіка при мінімальному оподаткуванні Пр 10-12%. При оподаткуванні менше 10% нагромадження капіталу відбувається швидше ніж створюються умови для його ефективного використання, при ставках 20-30% економічний розвиток зазнає прогресу на 3-6% в рік. Коли ставки податку до 30-55% відбувається згортання розвитку економіки.
Існує 3 принципи оподаткування:
1. Прямі податки. 2. Непрямі. 3. Податки на майно.
Розрізняють також : Прогресивний і регресивний податок. Прогресивний - це податок,який зростає швидше від доходу, а Регресивний - повільніше.
Прямі податки: на особисті доходи громадян, податок на спадщину та дари, відрахування від З/ТІ на соціальне забезпечення, податок на прибуток підприємств всіх форм власності, з реалізації цінних паперів - 15%, з виробничої діяльності - 30%, грального бізнесу -55% в У країні, державне мито за землю та екологічний податок.
Непрямі податки: податок з обороту, ПД В, акцизний збір, податки якими оподатковуються за певним списком товари монопольного виробництва та імпорт.
Податки на майно: це податки на будівлі, автомобілі, дивіденди, податок на спадщину та дари.
Податки на соціальне страхування: їх сплачують частково підприємства та частково працівники.
17
2.3 Рентабельність, показники рентабельності. Облік капітальних вкладень.
Рентабельність(Р) означає прибутковість, тобто перевищення доходів над витратами.
Р продукції - це відношення прибутку до повної С/В.
Р підприємства - це відношення суми балансового прибутку до вартості основних виробничих фондів + НОЗ.
Р окремих видів продукції визначають -
Р о.п. = сума балансового прибутку / С/В - матеріальні витрати;
Реальна Р.
Для того щоб відкрити фінансування підприємств по капіталовкладеннях необхідно оформити потрібні документи.
Важливим документом капбудівництва є титульний список будови. Він має такі реквізити:
- назва і місце будови;
- кошторисна вартість;
- вартість незавершеного будівництва;
- введення потужностей в дію в даному році;
- вартість придбаних 03;
- план капбудівництва;
- довідка про фінансування капвкладень;
- довідка банку про затвердження кошторисної документації Ф-6;
- договір підряду;
- дозвіл на відкриття будови, відношення п-ва для відкриття рахунку для фінансування капвкладень. Основним завданням плану капітальних вкладень є:
- збільшення і удосконалення виробничих потужностей, транспорту, зв'язку, культури, освіти.
В плані повинні відображатись тільки дільниці будівництва, проектні технологічні характеристики, які відповідають вищим сучасним і прогнозуючим науково технічним досягненням. При плануванні велику увагу приділяють не усуненню витрат, а зосереджують увагу на
18
раціональному і ефективному використанні фінансове трудових і матеріальних ресурсів. Для цього необхідно:
1. Повністю використати при проектуванні досягнення науки і техніки, досвід своєї держави і світовий досвід.
2. Встановлення найбільш вигідних правильних капробіт,що дасть можливість забезпечити приріст продукції на кожен % затрачених грн.,капвкладень.
3. Скоротити строки окупності капвкладень^ також максимально
сконструювати засоби на найбільш важливих будовах і раціонально розмістити дільниці будови.
При складанні держплану економічного і соціального розвитку, в нього включають перелік держзамовлень, вони вигідні тим, що вони гарантують задоволення в першу чергу всіх потреб (це поставки деяких видів продукції, це виконання науково - дослідних робіт, введення в дію виробничих потужностей), вони можуть розміщуватися вищестоячими органами тобто організацією на конкурсній основі.
2.4. Організація нормування оборотніх засобів.
Порядок визначення норм запасу по матеріальних затратах залежить від умов постачання і збуту, віддаленості постачання і споживання від транспортних умов,від часу на підготовку до виробництва, тривалості виробничого циклу.
Норма запасу оборотних засобів по матеріалах, сировині включає
в себе такі запаси як:
- транспортний;
- підготовчий;
- технологічний;
- складський;
- страховий.
Норматив по сировині і матеріалах визначається: - середньосписковий запас помножити на денний запас по сировині і матеріалах.
19
Середньодобовий запас - визначається відношенням сум затрат на виробництво відповідного виду запасу поділено на кількість днів у звітному періоді.
Норматив по допоміжних матеріалах вираховується аналогічним шляхом на основі даних за декілька попередніх років. За декілька попередніх років розраховують середні залишки, уточнюють умови роботи в плановому році і визначають норматив.
Норматив по паливу вираховується по виробничих і невиробничих потребах, для виробничих потреб норматив вираховують в залежності від норм витрат на одиницю продукції.
Норматив по тарі вираховують - по тарі власній, разовій, оборотній, покупній.
Норматив по запчастинах - розраховують на 1000 гривнів балансової вартості обладнання помноженому на коефіцієнт зниження, або шляхом прямого розрахунку як по сировині так і матеріалах.
Норматив по МШП - встановлюється окремо по предметах в експлуатації і предметах на складі.
По інструментах, приспосібленнях, інвентарю, спецвзутті, одягу, норматив визначається в гривнях на 1-го працюючого ПВП.
Для визначення нормативу оборотніх засобів в незавершеному виробництві користуються таким показником, як тривалісттю виробничого циклу, виробленої продукції, ступенем готовності ГП.
Норматив оборотних засобів повинен забезпечити ритмічний процес виробництва і рівномірне поступлення ГП на склад вир-ва і тому нормування виражає вартість початих але незакінчених виробів на відповідних стадіях виробництва, і тому нормування побудоване на вирахуванні нормативу по групах або видах виробів по кожному цеху зокрема. Норматив у НВ визначають за формулою: Сума виробничої С/В з кошторису запасу на вир-во планового року помножити на норму запасу в днях і поділити на плановий період в днях.