ЗВІТ
Про проходження виробничої переддипломної практики в ВАТ "Коломийська друкарня
ім. Шухевича"
2
ПЛАН
1. Аналіз господарської діяльності З
1.1. Аналіз виконання плану по продукції. З
1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів. 4
1.3. Аналіз використання трудових ресурсів. 5
1.4. Аналіз собівартості продукції. 7
1.5 Аналіз плану по прибутку і рентабельності. 9
1.6 Аналіз фінансового стану підприємства. 12
2. Фінансування і кредитування. 14
2.1 Функції і структура фінансового відділу. 14
2.2 Доходи підприємств. 15
2.3 Рентабельність, показники рентабельності. Облік капітальних
вкладень. 17
2.4. Організація нормування оборотніх засобів. 18
2.5 Операції затрат підприємства. 20
2.6. Порядок платежів. 21
2.7 Кредитування підприємств. 22
3. Бухгалтерський облік. 25
3.1. Облік грошових та розрахункових операцій. 25
3.2. Прибуток підприємства. 27
3.3. Звітність промислових підприємств. 29
3.4. Облік імпортно-експортних операцій. 33
з
аналіз ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Аналіз виконання плану по продукції.
Аналіз діяльності підприємства починають з вивчення обсягу виробництва, темпів його зростання, з оцінки плану виробництва та реалізації продукції. Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної та реалізованої продукції, ритмічності виробництва залежить собівартість, прибуток, рентабельність.
Виконання плану по реалізації продукції — необхідна умова стійкого фінансового становища підприємства. До планового обсягу реалізованої продукції вимагають:
1. вартість готових виробів, напівфабрикатів, придбаних замовниками і оплачених ними;
2. роботи промислового характеру;
3. реалізацію продукції в своєму капітальному будівництві та непромисловим господарствам, які перебувають на балансі підприємства. Джерелом аналізу є:
— звіт виробничого об'єднання про виконання плану по продукції (форма 1П);
— реєстри бухгалтерського звіту;
— матеріали оперативного обліку, що характеризують виконання договорів по поставках...
Аналіз починають з визначення, як виконаний план відвантаження промислової продукції споживачу, для контролю виконання плану будують графіки відвантаження продукції споживача. Залежно від характеру цієї продукції оперативний облік ведеться в натуральному виразі або грошовому.
В процесі аналізу слід встановити, яким споживачам затримували відвантаження, з'ясувати причини строків відвантаження, а також накреслити заходи щодо усунення виявлених недоліків.
4
Фактори, що впливають на обсяг реалізації продукції. Обсяг реалізованої продукції залежить від обсягу товарної продукції, зміни залишків продукції, відвагнтаження продукції. Залежність обсягу продукції від факторів:
Р=Т+(ТСз — ТСі) + (ТУ2—ТУі) Р — реалізована продукція за звітний період;
Т — товарна продукція за звітний період;
ТС/ і ТС^ — залишки готової продукції на складах на початок і кінець місяця;
ТУ ^ гГУ/ — залишки товарів відвантажених, але не оплачених на початок і кінець місяця
1.2 Аналіз ефективності використання основних фондів.
Узагальненим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача (Фв), вона розраховується відношенням вартості випущеної продукції до середньорічної вартості основних фондів:
Фв = ВП/ОФ
Ефективність використання виробничих планів — цей показник розраховується шляхом ділення вартості випущеної продукції на виробничі площі в м2:
Фв = ВП/8
Фондоозброєність — це відношення середньорічної вартості всіх основних фондів до середньоспискової чисельності працівників:
Фо = ОФ/ССЧ Якщо Фв * Фо = ВП/Т;
розраховують показники використання обладнання:
1. По часу роботи — екстенсивного використання, це відношення робочого часу у верстатозмінах до максимально можливого планового часу;
5
2. Коефіцієнт інтенсивного навантаження — це відношення фактичного виробітку до планового за верстатогодину, або до годинної потужності обладнання;
3. Коефіцієнт інтегрального навантаження (використання обладнання) — характеризує обладнання по часу і потужності, він розраховується шляхом множення коефіцієнту екстенсивного використання обладнання на коефіцієнт інтенсивного використання обладнання. При аналізі використання обладнання по кількості розраховують показники:
коефіцієнт використання наявного обладнання, розраховують відношенням кількості одиниць працюючого обладнання до кількості наявного обладнання; цей показник свідчить, яка частина невстановлена, або встановлена і не працює.
1.3. Аналіз використання трудових ресурсів.
Для визначення впливу окремих трудових факторів на об'єм виробництва застосовується така система трудових факторів:
— чисельність промислове виробничого і непромислово виробничого персоналу;
— склад промислове виробничого персоналу по категоріях працюючих;
— використання робочого часу по числу днів роботи та тривалості роботи за зміну;
— середній виробіток на одного працівника за окремі періоди. Чисельність у звітності відображається у двох видах:
; 1. Планова середня спискова чисельність працівників визначається
виходячи з планового об'єму робіт та продуктивності праці, а по інших категоріях працівників відповідно з необхідністю в адмінуправлінському
та обслуговуючому персоналу.
І
2. Фактична середня спискова чисельність визначається щомісячно по кількості людей зазначених по табелю, включаючи всі явки і неявки
о
шляхом ділення загальної кількості людиноднів на число і кількість календарних днів.
Для характеристики процесу руху працівників обчислюється коефіцієнт змінності. Він характеризує ступінь оновлення працівників;
його обчислюють як частку від ділення найменшого з двох показників руху працівників на середньоспискову чисельність.
Коефіцієнт плинності -це відношення працівників, звільнених за власним бажанням, з боку адміністрації, ... до середньоспискової чисельності.
Для визначення відносного забезпечення працівниками враховують виконання плану за обсягом виробництва продукції. Для цього планову чисельність робітників перераховують на процент виконання плану за обсягом випуску продукції , а потім фактичну кількість порівнюють з перерахованим планом.
Метою аналізу використання робочого часу є виявлення втрат на виконання плану випуску та реалізації продукції. Для встановлення втрат робочого часу слід детально вивчити календарний, табельний, фактично відпрацьований фонди часу. Ці дані містяться в балансі робочого часу, який складають в людиноднях або людиногодинах. Узагальненим показником використання робочого часу є середня кількість людиногодин відпрацьованих всіма працівниками за звітний період до загальної кількості людиноднів відсутніх робітників за цей же період. Дані балансу робочого часу дають змогу визначити відхилення від плану за окремими видами невиходів на роботу, а також розкрити незаплановані невиходи. Деталізуючи втрати робочого часу за видами можна визначити вплив кожного виду на обсяг товарної продукції.
Показник тривалості робочої зміни характеризує повноту використання робочого часу протягом зміни.
Порівнюючи фактичну тривалість робочої зміни з плановою, обчислюють втрати робочого часу за день в середньому на одного працівника.
Виконання завдань щодо продуктивності праці пов'язане з виконанням норм на основі досвіду і статистичних даних. Для розробки технічних норм за основу беруть: час, необхідний для виготовлення виробу при найбільш раціональних організаційно-технічних умовах. Таким чином на ріст продуктивності праці мають вплив такі фактори:
1. Співвідношення між середньо-списковою чисельністю всього персоналу і робітниками.
2. Використання часу по кількості відпрацьованих днів, годин.
3. Скорочення ручної праці.
4. Зниження внутрішніх простоїв.
5. Плинність кадрів.
6. Кваліфікація робітників.
7. Зміна в асортименті.
8. Краще використання механізмів і обладнання.
1.4. Аналіз собівартості продукції.
Собівартість товарної продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат виробництва та реалізації.
Аналіз собівартості продукції охоплює такі питання:
1. Виконання плану собівартості товарної продукції в цілому за узагальненими показниками;
2. Причини відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також за різними видами і групами продукції;
3. Резерви зниження собівартості продукції та розробка конкретних засобів
щодо їх усунення, використання.
Виконання плану собівартості всієї товарної продукції визначається шляхом співставлення фактично повної собівартості товарної продукції. Одержаний результат свідчить про економію або перевитрати.
Виявлення відхилень від планової собівартості непорівняної продукції можливе за обставин:
8
1. Освоєння нових видів продукції, які не випускались в минулому році може бути пов'язане з виробничими неполадками, що викликало підвищення;
2. В перший рік освоєння нових видів продукції немає бази для планування собівартості і тому фактично одержана собівартість маже внести корективи до планових калькуляцій.
Відхилення фактичної собівартості від планової аналізують для виявлення резервів
На зниження собівартості непорівняної продукції вплив мають такі фактори: