Виховуючи нашу молодь на педагогічній спадщині письменника періоду січового стрілецтва на Україні, патріота Галицької землі Мирослава Ірчана ,доводимо до неї, що “хто не йшов у стрільці, того вважали боягузом, недотепою, маминим синочком, навіть зрадником українського народу. І йшли сотні, тисячі, з усіх сіл, міст, містечок. Йшли бадьорі, з лучшими піснями, сміливі, горді”[9-60].
Досліджуючи проблему підготовки до служби в армії, приходимо до висновку, що проводи призовників мають бути урочистими дійсно святами, з участю керівників, громадськості, школи, селянських спілок, підприємств, духовенства. “Розбудовуючи Збройні Сили, муситься брати нові форми патріотичного виховання вояків” [10-52]
Так, на наш погляд, вагомий внесок у підготовку юнаків до служби в Збройних силах України робить всеукраїнська громадська добровільна оборонно-патріотична й спортивно-технічна організація – Товариство сприяння обороні України.
ТСОУ має виконувати свої основні завдання – готувати допризовників для служби в Збройних Силах України, займатися військово-патріотичним вихованням учнівської молоді, спортивним вишколом майбутніх військовослужбовців. “Вийти на новий шлях, або впасти на дорозі до нового життя – це те найважливіше, що мусить бути заховане й збережене, і цим завданням повинні орієнтуватися усі, хто хоче зістатись гідним свого краю і свого народу,” [11-21] – наказував нам М. Грушевський.
З метою вироблення готовності підростаючого покоління до служби в Збройних Силах України широко використовуються різні форми військово-патріотичної роботи. У школах, ліцеях, професійно-технічних училищах для молоді проводяться бесіди на військово-технічні теми, створюються стрілкові, автомобільні, авіамодельні, радіотехнічні клуби.
Вивчення проблеми мобілізації молоді до військової справи і підготовки до служби в Збройних Силах України показує, що великою популярністю у учнівської молоді користуються виставки бойової техніки й зброї, воєнізовані естафети, які проводяться обласними адміністраціями, при активній допомозі військових частин, Товариств сприяння обороні України, інших організацій, що зобов’язані брати участь у військово-патріотичній роботі. Підготовка учнів до служби в армії через налагоджену систему допризовної підготовки та через ТСОУ – перспективний шлях до професійної підготовки майбутніх воїнів. [12-24]
Майбутнє України формується сьогодні у роботі з учнівською молоддю, яка в майбутньому буде виконувати свій конституційний обов’язок строкової та контрактної служби. А тому Указ Президента України “Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” має надзвичайно велике значення для підготовки допризовників до служби в Збройних Силах України.
Закладена в Указі підтримка взаємодії Українського козацтва з державними органами щодо підготовки молоді до служби в армії, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи сприятиме, на нашу думку, реалізації могутнього ідеологічного потенціалу Українського козацтва й утвердження серед допризовників таких позитивних рис, як хоробрість, стійкість, твердість характеру, любові до України.
Сумніву немає, що основним завданням міжнародної добровільної, незалежної, добродійної оборонно-спортивної національно-патріотичної громадської організації “Українське козацтво” є сприяння підготовці учнівської молоді до військової служби, військовому вишколу, мобілізація її на вивчення військової справи, відродження національно-духовних скарбів великої козацької доби.
Українське козацтво займається підготовкою нового покоління в дусі українського козацького лицарства, втіленням у життя української національної ідеї, відданості українському народу.
Треба визнати, що козацтво сприяє відродженню бойових умінь, спортивних змагань, вивченню допризовниками життєписів видатних діячів національно-визвольного руху.
На наш погляд, важливе значення має міжнародна добровільна, незалежна, всеукраїнська, оборонно-спортивна, національно-патріотична громадська організація “Українське козацтво” – це посвята учнів у козачата, організація осередків джур, юних козаків. Проводиться робота по створенню Всеукраїнської молодіжної козацької організації “Січ” розвитку молодіжного руху на лицарських традиціях, тощо.
В наш час, на початку становлення Української Держави, стара система допризовної підготовки була втрачена, а нова ще тільки створюється. Відновлюється, але дуже повільно. Ще багато юнаків за підтримкою батьків роблять усе, аби ухилитися від призову, отримати пільгову відстрочку. Так, в осінньому призові 2001 року в Івано-Франківській області 97 призовників не з'явилися на призовні дільниці [13-9]
Тому слід сказати словами В.Целевича: «Ми любимо лише нарікати на нашу долю, жалітися перед світом на наші кривди, які нам роблять інші, але зносимо їх спокійно. Наша страдальність є виявом рабського духу, що вкорінився в нас століттями неволі. Ми мусимо викорінювати в нас цього Духа, жертвувати наші сили у невпинній боротьбі, виховувати в нашій молоді лицарського Духа який не зневірюється мимо невдач, який вірить, що тільки невпинною, впертою, жертвенною боротьбою можна добути “право своє” [14-54]
Тому важливо, щоб допризовна молодь із патріотичних мотивів виявляла ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті.
Цьому мають сприяти як державні заклади, так і суспільні організації такі як “Пласт”, “Січ”, “Луг”, “СУМ”, “Тризуб”, “Козацька республіка”, “Сокіл”, “Джура”, та багато інших, які мають вносити свій вклад у мобілізацію молоді до захисту Вітчизни, виховання її в дусі любові до України.
До речі, пластунство відроджується не лише в Галичині, а й у Києві, на Донеччині та в інших регіонах України. Треба сказати, що ця молодеча організація названа “Пластом за порадою І.Франка /письменник гадав у такій спосіб прив'язати виховання до українсько-козацьких традицій, адже пластунами у Запорізькій Січі називали розвідників/.
Акцентуємо, що шляхи формування особистості в Пласті відмінні від звичних. Спосіб виховання в Пласті – це самовиховання.
Можна стверджувати, що найбільш актуальною така проблема є для юної особи, яка наполегливо прагне найти себе, своє місце в житті, свою справу для підготовки до служби в Збройних Силах України, побачити себе очима інших людей. Саме в цьому віці молода людина найбільш відкрита до сприйняття суспільних і моральних ідеалів.
Вивчення даної проблеми показує, що скаутінг ставить основним своїм завданням виховання доброго громадянина, захисника України. Тому не дивно, що великий відсоток керівних посад у більшості країн світу займають саме вихованці скаутських організацій. Скаутів, на наш погляд, потрібно цінувати за вміння організувати себе й інших, підпорядкувати свої прагнення ідеї державності Одним словом, організація ставить собі за мету підготувати лідерів народу.
На наш погляд, педагогічне значення діяльності Пласту колосальне, бо воно повністю відповідає національній вдачі українців і формує українських патріотів. Навчання й виховання проводиться у дусі козацької педагогіки, норм християнської моралі, дотримання українських народних чеснот.
Патріотична організація Пласт є доброю підпорою у рості й виробленні твердого характеру української нації, що важливо для молоді, яка завтра стане в ряди Збройних Сил України.
З глибоким переконанням стверджуємо, що “Пласт був і залишається чудовою школою виховання розумних, кмітливих, здорових і сильних, духовно багатих, освічених, національно свідомих українців, палких патріотів, вільних, активних громадян самостійної української держави.” [15-8] В зв’язку з цим, на нашу думку, виникає важлива потреба пропагувати патріотичні починання, які проводить Пласт із проблеми підготовки молоді до виконання військового обов’язку. Цю важливу місію виконують Тернопільське видавництво “Лілея” із випуском пластових часописів – “Готуйсь”, “Цвіт України” та журналів пластової думки й інформації “Пластовий Шлях”, “Юнак”. Для всієї України випускається журнал “Провідник суспільства”. Цікаві матеріали військово-патріотичної тематики друкує дрогобицька станиця в газетах “Вісник дрогобицьких пластунів”, стрийська – “Орлині крила”.
Як підтверджують наукові пошуки з проблеми мобілізації молоді до служби в Українській Армії важливу роль має діяльність ветеранів Великої Вітчизняної війни та визвольних змагань.
Ради й групи ветеранів здійснюють шефство у школах, ліцеях, гімназіях. Завдання ветеранських організацій – це готувати юнаків до військової служби з урахуванням славних традицій Збройних Сил. До майбутніх захисників Вітчизни ветерани доводять пам’ятні історичні події Великої Вітчизняної війни. І тут закладаються великі виховні можливості формування гордості за причетність до героїчного минулого нашого народу: міста-герої Київ, Одеса, Севастополь, Керч, місця форсування Дніпра, “солдатські поля”, братські поховання, меморіали, тощо.
Вивчення даної проблеми дає підстави зробити висновки та сформулювати певні положення, які б на наш погляд, сприяли покращенню підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни:
потрібно на державному рівні розробити Програму та концепцію військово-патріотичного виховання.
Змінити назву курсу “Допризовна підготовка” на “Основи захисту Вітчизни”, що підніме роль і імідж даного предмета в навчальних закладах освіти України.
Вивчати дисципліну “Допризовна підготовка” у професійно-технічних закладах освіти не за 70 годинною програмою, а за 140 годинною, як у школах , а в 2002-2003 рр. передбачити вивчення курсу у 9, 10, 11 класах обсягом 70 годин у кожному класі, а в ПТУ – на 1, 2, 3 курсах по 70 годин /210 годин загалом/.