Очевидно, що взаємні економічні відносини не досить глибокі. Незважаючи на гарні політичні стосунки між обома країнами, рівень торгових відносин залишається далеко не на належному рівні. Однією з найважливіших причин цього є слабке знання французькими підприємцями і фірмами ринку України. На місткому українському ринку їх ще поки не видно. Відсутність же в Україні фанцузьких масс-медіа, а також інформація, яка поступає у Францію про країну тільки з російських і західноєвропейських джерел, створює не завжди об'єктивне й далеко не краще уявлення про Україну.
Серед серйозних труднощів, що постають на шляху розвитку торгового обміну між двома країнами, є і проблема фінансування. Для розвитку франко-українських торгових відносин було б корисно запровадити механізм достатнього фінансування імпорту, субсидування і забезпечення гарантіями українського експорту. Французькі підприємці, які звикли до жорсткого регулювання зовнішньоекономічної діяльності, поки не в змозі зрозуміти «правила гри» на українському ринку, оскільки не знають, як фізично бути присутніми на ринках України, як організувати складування, перевезення, страхування товарів, їхню консигнацію, сертифікацію тощо. Вони справедливо відзначають, що нормативи і правила України дотепер не адаптовані до міжнародних.
Обсяги торгово-економічних зв'язків та інвестиційної діяльності постійно зростають. Великі французькі компанії, які займали вичікувальну позицію, на кінець 1990-х років змінюють тактику і приступають до активного освоєння українського ринку. Слід зазначити, що сьогодні найбільшого успіху в розвитку товарообміну домоглися середні і дрібні французькі компанії, спектр діяльності яких в Україні вже досить широкий і охоплює агропромислову й аерокосмічну галузі, парфумерію, косметику, фармацевтику, поставку електропобутової техніки, пакування продукції.(Головним чином всі інвестиції йдуть з введенням нових технологій).
Перспективи розвитку франко-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.
Мова йде не про копіювання досвіду Франції, що практично неможливо, оскільки надто вже різними дорогами йдуть наші дві держави. Проте, безсумнівно, Україні буде корисно використовувати французький досвід організації центральної державної і регіональної служб.
Соколенко С. І. “Глобалізація і економіка України”-К.:Логос, 1999.
Проблемні питанняукраїнсько-французького торговельно-економічного співробітництва та пропозиції щодо подальшого його розвитку
З 1999 рокуйде постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання нею підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.
З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.
На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.
Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забепеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва загальним обсягом 20 млн.фр.фр.
Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).
Прямі французькі інвестиції в економіку України
табл. (Інвест.).
| Галузі | Обсяги інвестицій | |
| на 1.01.97 | на 1.01.98 | |
| Всього інвестицій: (в т.ч. в окремих галузях) | 13,6 | 18,1 |
| Фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення | 4,4 | 7,7 |
| Внутрішня торгівля | 1,3 | 2,4 |
| Хімічна промисловість | 2,8 | 2,5 |
| Будівництво | 1,3 | 1,2 |
| Харчова промисловість | 1,3 | 1,1 |
| Машинобудування | 0,6 | 0,8 |
| Паливна промисловість | 0,4 | 0,4 |
(за даними Держкомстату України, млн.дол.США)
Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки (Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.).
Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінсувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.
Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство.
Також є досить дієва та перспективна(що має величезний ринок збуту) компанія – OTIS.
Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами, «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках:
- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;
- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;
розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетці;
- участь у розробці та впровадженні технологій використання в
енергетичній галузі низькоякісного вугілля;
- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;
- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;
- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.
У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами « Лаборатуар Ложе» та « Сапекс». Це стосується наступних питань:
- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;
- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;
- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.
Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.ін вест.), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.
Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.
Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.
Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;
1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).
Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік. Слід зазначити, що невизначеність української сторони з заповненням річного ліміту в 1998 році ускладнює переговори з французькою стороною щодо збільшення французьких кредитів у 1999 та наступних роках, крім того, в умовах фінансово-економічних труднощів в Україні, французькі банки такі як: BANQUENATIONALEDEPARISта CREDITLYONNAIS-UKRAINEможуть допомогти кредитній сфері України, але за умов, що буде покращено і стабілізовано законодавство та спрощено податкову систему.